| Music theory is the study of the practices and possibilities of music. |
Теорія музики – це вивчення практик і можливостей музики. |
| Music theory is frequently concerned with describing how musicians and composers make music, including tuning systems and composition methods among other topics. |
Теорія музики часто описує те, як музиканти і композитори створюють музику, а також музичний стрій і методи композиції. |
| Because of the ever-expanding conception of what constitutes music (see Definition of music), a more inclusive definition could be that music theory is the consideration of any sonic phenomena, including silence, as they relate to music. |
Оскільки поняття музики постійно розширюється (див. Визначення музики), більш широке визначення може бути таким: теорія музики – це розгляд будь-яких звукових явищ, включно з тишею, як вони пов'язані з музикою. |
| This is not an absolute guideline; for example, the study of "music" in the Quadrivium liberal arts university curriculum that was common in medieval Europe was an abstract system of proportions that was carefully studied at a distance from actual musical practice. |
Дана концепція не є безумновною. Наприклад, вивчення "музики" в університетській програмі гуманітарних наук Quadrivium, поширеній у середньовічній Європі, було абстрактною системою пропорцій, яку ретельно вивчали відірвано від реальної музичної практики. |
| However, this medieval discipline became the basis for tuning systems in later centuries, and it is generally included in modern scholarship on the history of music theory. |
Однак ця середньовічна дисципліна стала основою для системи строю в наступні століття, і її зазвичай включають у сучасні дослідження з історії теорії музики. |
| Music theory as a practical discipline encompasses the methods and concepts composers and other musicians use in creating music. |
Теорія музики як практична дисципліна охоплює методи та концепції, якими користуються композитори та інші музиканти, створюючи музику. |
| The development, preservation, and transmission of music theory in this sense may be found in oral and written music-making traditions, musical instruments, and other artifacts. |
Розвиток, збереження і передача музичної теорії в цьому сенсі можна знайти в усних і письмових музичних традиціях, музичних інструментах та інших артефактах. |
| For example, ancient instruments from Mesopotamia, China, and prehistoric sites around the world reveal details about the music they produced and potentially something of the musical theory that might have been used by their makers (see History of music and Musical instrument). |
Наприклад, стародавні інструменти з Месопотамії, Китаю та доісторичних місць по всьому світу розкривають деталі музики, яку вони виконували, і, можливо, дещо з музичної теорії, яку могли використовувати їхні творці (див. Історія музики та Музичний інструмент). |
| In ancient and living cultures around the world, the deep and long roots of music theory are clearly visible in instruments, oral traditions, and current music making. |
У стародавніх і сучасних культурах по всьому світу глибоке і давнє коріння музичної теорії чітко простежується в інструментах, усних традиціях і сучасному музичному мистецтві. |
| Many cultures, at least as far back as ancient Mesopotamia and ancient China, have also considered music theory in more formal ways such as written treatises and music notation. |
У багатьох культурах, принаймні ще в стародавній Месопотамії та стародавньому Китаї, теорія музики також розглядалася у більш формальних формах, таких як письмові трактати та нотна грамота. |
| Practical and scholarly traditions overlap, as many practical treatises about music place themselves within a tradition of other treatises, which are cited regularly just as scholarly writing cites earlier research. |
Практичні та наукові традиції перетинаються, оскільки багато практичних трактатів про музику вписуються в традицію інших трактатів, які регулярно цитуються, так само, як наукові праці посилаються на попередні дослідження. |
