Profil tłumacza: Shamardak Dmytro (hadesmori)

Język ojczysty:

Ukrainian

$0,03 to $0,05/ słowo^*

$13 to $18/ godzinę^*

Translating technical documents and academic papers as part of my laboratory works in Software Engineering. This required a high level of accuracy and understanding of technical terminology in English.
Participated in translation services to help developers localize
their softwares and games.

^*Wymienione stawki to ogólny zakres kwot dla tego tłumacza. Każdy projekt jest inny, a na cenę tłumaczenia wpływają różne czynniki — złożoność tekstu źródłowego, format pliku, ostateczny termin wykonania itd. Aby otrzymać bardziej dokładną wycenę, proszę skontaktować się z tym tłumaczem, podając szczegóły zlecenia. Dla zachowania spójności stawki na TM-Town zawsze podawane są w dolarach amerykańskich (USD). Tłumacz może mieć inną preferowaną walutę.

1,586
Jednostki tłumaczeniowe

0
Terminy

Główne dziedziny specjalizacji

linguistics

culture

language

bilingualism

other

Moje dokumenty

Przykładowe tłumaczenie Alignement characteristics of germanic langauges

Zobacz

Tekst źródłowy (English)	Tekst docelowy (Ukrainian)
Germanic languages possess a number of defining features compared with other Indo-European languages.	Германські мови мають ряд визначальних рис порівняно з іншими індоєвропейськими мовами.
Probably the most well-known are the following:	Мабуть найбільш відомі з них:
The sound changes known as Grimm's Law and Verner's Law, which shifted the values of all the Indo-European stop consonants.	Зміна звуків, відомих як закон Ґрімма та закон Вернера, які змінили значення всіх індоєвропейських проривних приголосних.
(For example, original /t d dh/ became Germanic /θ t d/ in most cases; compare three with Latin tres, two with Latin duo, do with Sanskrit dha-.)	(Наприклад, оригінальні /t d dh/ стали германськими /θ t d/ в більшості випадків; порівняйте three з латинським tres, two з латинським duo, do з санскритським dha-.)
The recognition of these two sound laws were seminal events in the understanding of the regular nature of linguistic sound change and the development of the comparative method, which forms the basis of modern historical linguistics.	Розпізнавання цих двох звукових законів стали визначними подіями в розумінні закономірності мовної зміни звуків і розвитку порівняльного методу, який формує базис сучасної історичної лінгвістики.
The development of a strong stress on the first syllable of the word, which triggered significant phonological reduction of all other syllables.	Розвиток сильного наголосу на перший склад слова, який спровокував значне фонологічне скорочення всіх інших складів.
This is responsible for the reduction of most of the basic English, Norwegian, Danish and Swedish words into monosyllables, and the common impression of modern English and German as consonant-heavy languages.	Це призводить до скорочення більшості базових англійських, норвезьких, датських та шведських слів в односкладні, а також до загального враження, що сучасні англійська та німецька мови, насичені приголосними.
Examples are Proto-Germanic strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", hagatusjō → German Hexe "witch, hag".	Прикладами є прагерманські strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", *hagatusjō → German Hexe "witch, hag".
A change known as Germanic umlaut, which modified vowel qualities when a high front vocalic segment (/i/, /iː/ or /j/) followed in the next syllable.	Зміна, відома як германський умлаут, який змінив якість голосних, коли в наступному складі слідував високий передній вокальний сегмент (/i/, /iː/ або /j/).
Generally, back vowels were fronted, and front vowels were raised.	Як правило, задні голосні ставали передніми, а передні голосні ставали піднятими.
In many languages, the modified vowels are indicated with a diaeresis (e.g., ä ö ü in German, pronounced /ɛ ø y/, respectively).	У багатьох мовах, змінені голосні позначені дієрезисом (наприклад, ä ö ü в німецькій вимовляються як /ɛ ø y/ відповідно).
This change resulted in pervasive alternations in related words — still extremely prominent in modern German but present only in remnants in modern English (e.g., mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).	Ця зміна призвела до широких чергувань у споріднених словах - досі сильно виражених у сучасній німецькій, але присутніх лише в сучасній англійській (наприклад, mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).
Large numbers of vowel qualities.	Велика кількість якостей голосних.
English is typical in this respect, with around 11–12 vowels in most dialects (not counting diphthongs).	Англійська - типова в цьому розумінні з близько 11-12 голосними в більшості діалектів (не враховуючи дифтонгів).
Standard Swedish has 17 pure vowels, standard German and Dutch 14, and Danish at least 11.	Стандартна шведська має 17 чистих голосних, стандартна німецька та голландська – 14, і датська - як мінімум 11.
The Amstetten dialect of Bavarian German has 13 distinctions among long vowels alone, one of the largest such inventories in the world.	У амштеттенському діалекті баварської німецької має 13 відмінностей тільки між довгими голосними, що є одним із найбільших таких наборів у світі.
Verb second (V2) word order, which is uncommon cross-linguistically.	Порядок слів із дієсловом на другій позиції (V2), що є рідкісним у різних мовах світу.
Exactly one noun phrase or adverbial element must precede the verb; in particular, if an adverb or prepositional phrase precedes the verb, then the subject must immediately follow the finite verb.	Рівно одне іменникове словосполучення або прислівниковий елемент повинні передувати дієслову; зокрема, якщо прислівник або прийменникове словосполучення передують дієслову, то підмет має одразу слідувати за кінцевим дієсловом.
This is no longer present in modern English except in sentences beginning with "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," and related expressions, as well as in a few relic sentences such as "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", the palindrome "Able was I ere I saw Elba" or "Boom goes the dynamite", and in most if not all (if not an absolute) of the Five Ws and one H questions e.g. "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", and "How could these things get here?", but is found in all other modern Germanic languages.	Зараз цього нема в сучасній англійській окрім речень, що починаються з "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," та подібних виразів, а також у деяких архаїчних реченнях, таких як "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", паліндром "Able was I ere I saw Elba" або "Boom goes the dynamite", і в більшості якщо не у всіх (якщо не абсолютно) запитань з п'яти W і одного H, наприклад, "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", та "How could these things get here?", але зустрічається і у всіх інших сучасних германських мовах.
Other significant characteristics are:	Іншими суттєвими характеристиками є:
The reduction of the various tense and aspect combinations of the Indo-European verbal system into only two: the present tense and the past tense (also called the preterite).	Скорочення різних комбінацій часу та аспекту в індоєвропейській дієслівній системі до лише двох: теперішній час і минулий (так званий претерітум).
A large class of verbs that use a dental suffix (/d/ or /t/) instead of vowel alternation (Indo-European ablaut) to indicate past tense.	Великий клас дієслів що використовують зубні суфікси (/d/ або /t/) замість чергування голосних (індоєвропейський аблаут) для позначення минулого часу.
These are called the Germanic weak verbs; the remaining verbs with vowel ablaut are the Germanic strong verbs.	Вони називаються германськими слабкими дієсловами; інші дієслова з аблаутом голосних є германськими сильними дієсловами.
A distinction in definiteness of a noun phrase that is marked by different sets of inflectional endings for adjectives, the so-called strong and weak adjectives.	Різниця у визначенні іменникового словосполучення, яке позначено іншим набором флексійних закінчень прикметників, так званих сильних та слабких прикметників.
A similar development happened in the Balto-Slavic languages.	Схожий розвиток стався з балто-слов'янськими мовами.
This distinction has been lost in modern English but was present in Old English and remains in all other Germanic languages to various degrees.	Ця відмінність в сучасній англійській мові була втрачена, але присутня в староанглійській і залишається у всіх інших германських мовах різною мірою.
Some words with etymologies that are difficult to link to other Indo-European families but with variants that appear in almost all Germanic languages.	Деякі слова, етимологію яких важко зв'язати з іншими індоєвропейськими сім'ями, але є варіантами, що зустрічаються в майже всіх германських мовах.
See Germanic substrate hypothesis.	Див. Гіпотезу германського субстрату.
Note that some of the above characteristics were not present in Proto-Germanic but developed later as areal features that spread from language to language:	Зауважте, що деякі з вищеназваних характеристик не були присутніми в прагерманській мові, але розвинулись пізніше як особливості ареалу, які поширювалися від мови до мови:
Germanic umlaut only affected the North and West Germanic languages (which represent all modern Germanic languages) but not the now-extinct East Germanic languages, such as Gothic, nor Proto-Germanic, the common ancestor of all Germanic languages.	Германський умлаут вплинув лише на північні та західні германські мови (які представляють всі сучасні германські мови), але не на нещодавно зниклі східні германські мови, такі як готську чи прагерманську - спільного предка всіх германських мов.
The large inventory of vowel qualities is a later development, due to a combination of Germanic umlaut and the tendency in many Germanic languages for pairs of long/short vowels of originally identical quality to develop distinct qualities, with the length distinction sometimes eventually lost.	Великий набір якостей голосних є більш пізнім розвитком, зумовленим поєднанням германського умлауту та тенденції в багатьох германських мовах до пар довгих/коротких голосних, які спочатку мали однакову якість, до розвитку відмінних якостей, причому відмінність у довжині іноді згодом зникала.
Proto-Germanic had only five distinct vowel qualities, although there were more actual vowel phonemes because length and possibly nasality were phonemic.	Прагерманська мала тільки п'ять відмінних якостей голосних, хоча фактичних голосних фонем було більше через те, що довжина і, можливо, назальність були фонемними.
In modern German, long-short vowel pairs still exist but are also distinct in quality.	У сучасній німецькій пари довгих і коротких голосних досі існують, але також відмінні в якості.
Proto-Germanic probably had a more general S-O-V-I word order.	Прагерманська, можливо, мала більш загальний S-O-V-I порядок слів.
However, the tendency toward V2 order may have already been present in latent form and may be related to Wackernagel's Law, an Indo-European law dictating that sentence clitics must be placed second.	Проте, тенденція до порядку V2 могла бути присутня у прихованій формі і могла бути пов'язана з законом Вакернагеля, індоєвропейським законом, який диктує, що клитики речення мають бути поставлені на друге місце.
Roughly speaking, Germanic languages differ in how conservative or how progressive each language is with respect to an overall trend toward analyticity.	Грубо кажучи, германські мови відрізняються в тому, наскільки консервативною або прогресивною є кожна мова щодо загальної тенденції до аналітичності.
Some, such as Icelandic and, to a lesser extent, German, have preserved much of the complex inflectional morphology inherited from Proto-Germanic (and in turn from Proto-Indo-European).	Деякі, такі як ісландська та, меншою мірою, німецька, зберегли більшу частину складної флективної морфології успадкованої від прагерманської (й у свою чергу від протоіндоєвропейської).
Others, such as English, Swedish, and Afrikaans, have moved toward a largely analytic type.	Інші, такі як англійська, шведська та африкаанс перейшли до переважно аналітичного типу.
Germanic languages possess a number of defining features compared with other Indo-European languages.	Германські мови мають ряд визначальних рис порівняно з іншими індоєвропейськими мовами.
Probably the most well-known are the following:	Мабуть найбільш відомі з них:
The sound changes known as Grimm's Law and Verner's Law, which shifted the values of all the Indo-European stop consonants.	Зміна звуків, відомих як закон Ґрімма та закон Вернера, які змінили значення всіх індоєвропейських проривних приголосних.
(For example, original /t d dh/ became Germanic /θ t d/ in most cases; compare three with Latin tres, two with Latin duo, do with Sanskrit dha-.)	(Наприклад, оригінальні /t d dh/ стали германськими /θ t d/ в більшості випадків; порівняйте three з латинським tres, two з латинським duo, do з санскритським dha-.)
The recognition of these two sound laws were seminal events in the understanding of the regular nature of linguistic sound change and the development of the comparative method, which forms the basis of modern historical linguistics.	Розпізнавання цих двох звукових законів стали визначними подіями в розумінні закономірності мовної зміни звуків і розвитку порівняльного методу, який формує базис сучасної історичної лінгвістики.
The development of a strong stress on the first syllable of the word, which triggered significant phonological reduction of all other syllables.	Розвиток сильного наголосу на перший склад слова, який спровокував значне фонологічне скорочення всіх інших складів.
This is responsible for the reduction of most of the basic English, Norwegian, Danish and Swedish words into monosyllables, and the common impression of modern English and German as consonant-heavy languages.	Це призводить до скорочення більшості базових англійських, норвезьких, датських та шведських слів в односкладні, а також до загального враження, що сучасні англійська та німецька мови, насичені приголосними.
Examples are Proto-Germanic strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", hagatusjō → German Hexe "witch, hag".	Прикладами є прагерманські strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", *hagatusjō → German Hexe "witch, hag".
A change known as Germanic umlaut, which modified vowel qualities when a high front vocalic segment (/i/, /iː/ or /j/) followed in the next syllable.	Зміна, відома як германський умлаут, який змінив якість голосних, коли в наступному складі слідував високий передній вокальний сегмент (/i/, /iː/ або /j/).
Generally, back vowels were fronted, and front vowels were raised.	Як правило, задні голосні ставали передніми, а передні голосні ставали піднятими.
In many languages, the modified vowels are indicated with a diaeresis (e.g., ä ö ü in German, pronounced /ɛ ø y/, respectively).	У багатьох мовах, змінені голосні позначені дієрезисом (наприклад, ä ö ü в німецькій вимовляються як /ɛ ø y/ відповідно).
This change resulted in pervasive alternations in related words — still extremely prominent in modern German but present only in remnants in modern English (e.g., mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).	Ця зміна призвела до широких чергувань у споріднених словах - досі сильно виражених у сучасній німецькій, але присутніх лише в сучасній англійській (наприклад, mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).
Large numbers of vowel qualities.	Велика кількість якостей голосних.
English is typical in this respect, with around 11–12 vowels in most dialects (not counting diphthongs).	Англійська - типова в цьому розумінні з близько 11-12 голосними в більшості діалектів (не враховуючи дифтонгів).
Standard Swedish has 17 pure vowels, standard German and Dutch 14, and Danish at least 11.	Стандартна шведська має 17 чистих голосних, стандартна німецька та голландська – 14, і датська - як мінімум 11.
The Amstetten dialect of Bavarian German has 13 distinctions among long vowels alone, one of the largest such inventories in the world.	У амштеттенському діалекті баварської німецької має 13 відмінностей тільки між довгими голосними, що є одним із найбільших таких наборів у світі.
Verb second (V2) word order, which is uncommon cross-linguistically.	Порядок слів із дієсловом на другій позиції (V2), що є рідкісним у різних мовах світу.
Exactly one noun phrase or adverbial element must precede the verb; in particular, if an adverb or prepositional phrase precedes the verb, then the subject must immediately follow the finite verb.	Рівно одне іменникове словосполучення або прислівниковий елемент повинні передувати дієслову; зокрема, якщо прислівник або прийменникове словосполучення передують дієслову, то підмет має одразу слідувати за кінцевим дієсловом.
This is no longer present in modern English except in sentences beginning with "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," and related expressions, as well as in a few relic sentences such as "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", the palindrome "Able was I ere I saw Elba" or "Boom goes the dynamite", and in most if not all (if not an absolute) of the Five Ws and one H questions e.g. "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", and "How could these things get here?", but is found in all other modern Germanic languages.	Зараз цього нема в сучасній англійській окрім речень, що починаються з "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," та подібних виразів, а також у деяких архаїчних реченнях, таких як "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", паліндром "Able was I ere I saw Elba" або "Boom goes the dynamite", і в більшості якщо не у всіх (якщо не абсолютно) запитань з п'яти W і одного H, наприклад, "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", та "How could these things get here?", але зустрічається і у всіх інших сучасних германських мовах.
Other significant characteristics are:	Іншими суттєвими характеристиками є:
The reduction of the various tense and aspect combinations of the Indo-European verbal system into only two: the present tense and the past tense (also called the preterite).	Скорочення різних комбінацій часу та аспекту в індоєвропейській дієслівній системі до лише двох: теперішній час і минулий (так званий претерітум).
A large class of verbs that use a dental suffix (/d/ or /t/) instead of vowel alternation (Indo-European ablaut) to indicate past tense.	Великий клас дієслів що використовують зубні суфікси (/d/ або /t/) замість чергування голосних (індоєвропейський аблаут) для позначення минулого часу.
These are called the Germanic weak verbs; the remaining verbs with vowel ablaut are the Germanic strong verbs.	Вони називаються германськими слабкими дієсловами; інші дієслова з аблаутом голосних є германськими сильними дієсловами.
A distinction in definiteness of a noun phrase that is marked by different sets of inflectional endings for adjectives, the so-called strong and weak adjectives.	Різниця у визначенні іменникового словосполучення, яке позначено іншим набором флексійних закінчень прикметників, так званих сильних та слабких прикметників.
A similar development happened in the Balto-Slavic languages.	Схожий розвиток стався з балто-слов'янськими мовами.
This distinction has been lost in modern English but was present in Old English and remains in all other Germanic languages to various degrees.	Ця відмінність в сучасній англійській мові була втрачена, але присутня в староанглійській і залишається у всіх інших германських мовах різною мірою.
Some words with etymologies that are difficult to link to other Indo-European families but with variants that appear in almost all Germanic languages.	Деякі слова, етимологію яких важко зв'язати з іншими індоєвропейськими сім'ями, але є варіантами, що зустрічаються в майже всіх германських мовах.
See Germanic substrate hypothesis.	Див. Гіпотезу германського субстрату.
Note that some of the above characteristics were not present in Proto-Germanic but developed later as areal features that spread from language to language:	Зауважте, що деякі з вищеназваних характеристик не були присутніми в прагерманській мові, але розвинулись пізніше як особливості ареалу, які поширювалися від мови до мови:
Germanic umlaut only affected the North and West Germanic languages (which represent all modern Germanic languages) but not the now-extinct East Germanic languages, such as Gothic, nor Proto-Germanic, the common ancestor of all Germanic languages.	Германський умлаут вплинув лише на північні та західні германські мови (які представляють всі сучасні германські мови), але не на нещодавно зниклі східні германські мови, такі як готську чи прагерманську - спільного предка всіх германських мов.
The large inventory of vowel qualities is a later development, due to a combination of Germanic umlaut and the tendency in many Germanic languages for pairs of long/short vowels of originally identical quality to develop distinct qualities, with the length distinction sometimes eventually lost.	Великий набір якостей голосних є більш пізнім розвитком, зумовленим поєднанням германського умлауту та тенденції в багатьох германських мовах до пар довгих/коротких голосних, які спочатку мали однакову якість, до розвитку відмінних якостей, причому відмінність у довжині іноді згодом зникала.
Proto-Germanic had only five distinct vowel qualities, although there were more actual vowel phonemes because length and possibly nasality were phonemic.	Прагерманська мала тільки п'ять відмінних якостей голосних, хоча фактичних голосних фонем було більше через те, що довжина і, можливо, назальність були фонемними.
In modern German, long-short vowel pairs still exist but are also distinct in quality.	У сучасній німецькій пари довгих і коротких голосних досі існують, але також відмінні в якості.
Proto-Germanic probably had a more general S-O-V-I word order.	Прагерманська, можливо, мала більш загальний S-O-V-I порядок слів.
However, the tendency toward V2 order may have already been present in latent form and may be related to Wackernagel's Law, an Indo-European law dictating that sentence clitics must be placed second.	Проте, тенденція до порядку V2 могла бути присутня у прихованій формі і могла бути пов'язана з законом Вакернагеля, індоєвропейським законом, який диктує, що клитики речення мають бути поставлені на друге місце.
Roughly speaking, Germanic languages differ in how conservative or how progressive each language is with respect to an overall trend toward analyticity.	Грубо кажучи, германські мови відрізняються в тому, наскільки консервативною або прогресивною є кожна мова щодо загальної тенденції до аналітичності.
Some, such as Icelandic and, to a lesser extent, German, have preserved much of the complex inflectional morphology inherited from Proto-Germanic (and in turn from Proto-Indo-European).	Деякі, такі як ісландська та, меншою мірою, німецька, зберегли більшу частину складної флективної морфології успадкованої від прагерманської (й у свою чергу від протоіндоєвропейської).
Others, such as English, Swedish, and Afrikaans, have moved toward a largely analytic type.	Інші, такі як англійська, шведська та африкаанс перейшли до переважно аналітичного типу.
Germanic languages possess a number of defining features compared with other Indo-European languages.	Германські мови мають ряд визначальних рис порівняно з іншими індоєвропейськими мовами.
Probably the most well-known are the following:	Мабуть найбільш відомі з них:
The sound changes known as Grimm's Law and Verner's Law, which shifted the values of all the Indo-European stop consonants.	Зміна звуків, відомих як закон Ґрімма та закон Вернера, які змінили значення всіх індоєвропейських проривних приголосних.
(For example, original /t d dh/ became Germanic /θ t d/ in most cases; compare three with Latin tres, two with Latin duo, do with Sanskrit dha-.)	(Наприклад, оригінальні /t d dh/ стали германськими /θ t d/ в більшості випадків; порівняйте three з латинським tres, two з латинським duo, do з санскритським dha-.)
The recognition of these two sound laws were seminal events in the understanding of the regular nature of linguistic sound change and the development of the comparative method, which forms the basis of modern historical linguistics.	Розпізнавання цих двох звукових законів стали визначними подіями в розумінні закономірності мовної зміни звуків і розвитку порівняльного методу, який формує базис сучасної історичної лінгвістики.
The development of a strong stress on the first syllable of the word, which triggered significant phonological reduction of all other syllables.	Розвиток сильного наголосу на перший склад слова, який спровокував значне фонологічне скорочення всіх інших складів.
This is responsible for the reduction of most of the basic English, Norwegian, Danish and Swedish words into monosyllables, and the common impression of modern English and German as consonant-heavy languages.	Це призводить до скорочення більшості базових англійських, норвезьких, датських та шведських слів в односкладні, а також до загального враження, що сучасні англійська та німецька мови, насичені приголосними.
Examples are Proto-Germanic strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", hagatusjō → German Hexe "witch, hag".	Прикладами є прагерманські strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", *hagatusjō → German Hexe "witch, hag".
A change known as Germanic umlaut, which modified vowel qualities when a high front vocalic segment (/i/, /iː/ or /j/) followed in the next syllable.	Зміна, відома як германський умлаут, який змінив якість голосних, коли в наступному складі слідував високий передній вокальний сегмент (/i/, /iː/ або /j/).
Generally, back vowels were fronted, and front vowels were raised.	Як правило, задні голосні ставали передніми, а передні голосні ставали піднятими.
In many languages, the modified vowels are indicated with a diaeresis (e.g., ä ö ü in German, pronounced /ɛ ø y/, respectively).	У багатьох мовах, змінені голосні позначені дієрезисом (наприклад, ä ö ü в німецькій вимовляються як /ɛ ø y/ відповідно).
This change resulted in pervasive alternations in related words — still extremely prominent in modern German but present only in remnants in modern English (e.g., mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).	Ця зміна призвела до широких чергувань у споріднених словах - досі сильно виражених у сучасній німецькій, але присутніх лише в сучасній англійській (наприклад, mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).
Large numbers of vowel qualities.	Велика кількість якостей голосних.
English is typical in this respect, with around 11–12 vowels in most dialects (not counting diphthongs).	Англійська - типова в цьому розумінні з близько 11-12 голосними в більшості діалектів (не враховуючи дифтонгів).
Standard Swedish has 17 pure vowels, standard German and Dutch 14, and Danish at least 11.	Стандартна шведська має 17 чистих голосних, стандартна німецька та голландська – 14, і датська - як мінімум 11.
The Amstetten dialect of Bavarian German has 13 distinctions among long vowels alone, one of the largest such inventories in the world.	У амштеттенському діалекті баварської німецької має 13 відмінностей тільки між довгими голосними, що є одним із найбільших таких наборів у світі.
Verb second (V2) word order, which is uncommon cross-linguistically.	Порядок слів із дієсловом на другій позиції (V2), що є рідкісним у різних мовах світу.
Exactly one noun phrase or adverbial element must precede the verb; in particular, if an adverb or prepositional phrase precedes the verb, then the subject must immediately follow the finite verb.	Рівно одне іменникове словосполучення або прислівниковий елемент повинні передувати дієслову; зокрема, якщо прислівник або прийменникове словосполучення передують дієслову, то підмет має одразу слідувати за кінцевим дієсловом.
This is no longer present in modern English except in sentences beginning with "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," and related expressions, as well as in a few relic sentences such as "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", the palindrome "Able was I ere I saw Elba" or "Boom goes the dynamite", and in most if not all (if not an absolute) of the Five Ws and one H questions e.g. "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", and "How could these things get here?", but is found in all other modern Germanic languages.	Зараз цього нема в сучасній англійській окрім речень, що починаються з "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," та подібних виразів, а також у деяких архаїчних реченнях, таких як "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", паліндром "Able was I ere I saw Elba" або "Boom goes the dynamite", і в більшості якщо не у всіх (якщо не абсолютно) запитань з п'яти W і одного H, наприклад, "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", та "How could these things get here?", але зустрічається і у всіх інших сучасних германських мовах.
Other significant characteristics are:	Іншими суттєвими характеристиками є:
The reduction of the various tense and aspect combinations of the Indo-European verbal system into only two: the present tense and the past tense (also called the preterite).	Скорочення різних комбінацій часу та аспекту в індоєвропейській дієслівній системі до лише двох: теперішній час і минулий (так званий претерітум).
A large class of verbs that use a dental suffix (/d/ or /t/) instead of vowel alternation (Indo-European ablaut) to indicate past tense.	Великий клас дієслів що використовують зубні суфікси (/d/ або /t/) замість чергування голосних (індоєвропейський аблаут) для позначення минулого часу.
These are called the Germanic weak verbs; the remaining verbs with vowel ablaut are the Germanic strong verbs.	Вони називаються германськими слабкими дієсловами; інші дієслова з аблаутом голосних є германськими сильними дієсловами.
A distinction in definiteness of a noun phrase that is marked by different sets of inflectional endings for adjectives, the so-called strong and weak adjectives.	Різниця у визначенні іменникового словосполучення, яке позначено іншим набором флексійних закінчень прикметників, так званих сильних та слабких прикметників.
A similar development happened in the Balto-Slavic languages.	Схожий розвиток стався з балто-слов'янськими мовами.
This distinction has been lost in modern English but was present in Old English and remains in all other Germanic languages to various degrees.	Ця відмінність в сучасній англійській мові була втрачена, але присутня в староанглійській і залишається у всіх інших германських мовах різною мірою.
Some words with etymologies that are difficult to link to other Indo-European families but with variants that appear in almost all Germanic languages.	Деякі слова, етимологію яких важко зв'язати з іншими індоєвропейськими сім'ями, але є варіантами, що зустрічаються в майже всіх германських мовах.
See Germanic substrate hypothesis.	Див. Гіпотезу германського субстрату.
Note that some of the above characteristics were not present in Proto-Germanic but developed later as areal features that spread from language to language:	Зауважте, що деякі з вищеназваних характеристик не були присутніми в прагерманській мові, але розвинулись пізніше як особливості ареалу, які поширювалися від мови до мови:
Germanic umlaut only affected the North and West Germanic languages (which represent all modern Germanic languages) but not the now-extinct East Germanic languages, such as Gothic, nor Proto-Germanic, the common ancestor of all Germanic languages.	Германський умлаут вплинув лише на північні та західні германські мови (які представляють всі сучасні германські мови), але не на нещодавно зниклі східні германські мови, такі як готську чи прагерманську - спільного предка всіх германських мов.
The large inventory of vowel qualities is a later development, due to a combination of Germanic umlaut and the tendency in many Germanic languages for pairs of long/short vowels of originally identical quality to develop distinct qualities, with the length distinction sometimes eventually lost.	Великий набір якостей голосних є більш пізнім розвитком, зумовленим поєднанням германського умлауту та тенденції в багатьох германських мовах до пар довгих/коротких голосних, які спочатку мали однакову якість, до розвитку відмінних якостей, причому відмінність у довжині іноді згодом зникала.
Proto-Germanic had only five distinct vowel qualities, although there were more actual vowel phonemes because length and possibly nasality were phonemic.	Прагерманська мала тільки п'ять відмінних якостей голосних, хоча фактичних голосних фонем було більше через те, що довжина і, можливо, назальність були фонемними.
In modern German, long-short vowel pairs still exist but are also distinct in quality.	У сучасній німецькій пари довгих і коротких голосних досі існують, але також відмінні в якості.
Proto-Germanic probably had a more general S-O-V-I word order.	Прагерманська, можливо, мала більш загальний S-O-V-I порядок слів.
However, the tendency toward V2 order may have already been present in latent form and may be related to Wackernagel's Law, an Indo-European law dictating that sentence clitics must be placed second.	Проте, тенденція до порядку V2 могла бути присутня у прихованій формі і могла бути пов'язана з законом Вакернагеля, індоєвропейським законом, який диктує, що клитики речення мають бути поставлені на друге місце.
Roughly speaking, Germanic languages differ in how conservative or how progressive each language is with respect to an overall trend toward analyticity.	Грубо кажучи, германські мови відрізняються в тому, наскільки консервативною або прогресивною є кожна мова щодо загальної тенденції до аналітичності.
Some, such as Icelandic and, to a lesser extent, German, have preserved much of the complex inflectional morphology inherited from Proto-Germanic (and in turn from Proto-Indo-European).	Деякі, такі як ісландська та, меншою мірою, німецька, зберегли більшу частину складної флективної морфології успадкованої від прагерманської (й у свою чергу від протоіндоєвропейської).
Others, such as English, Swedish, and Afrikaans, have moved toward a largely analytic type.	Інші, такі як англійська, шведська та африкаанс перейшли до переважно аналітичного типу.
Germanic languages possess a number of defining features compared with other Indo-European languages.	Германські мови мають ряд визначальних рис порівняно з іншими індоєвропейськими мовами.
Probably the most well-known are the following:	Мабуть найбільш відомі з них:
The sound changes known as Grimm's Law and Verner's Law, which shifted the values of all the Indo-European stop consonants.	Зміна звуків, відомих як закон Ґрімма та закон Вернера, які змінили значення всіх індоєвропейських проривних приголосних.
(For example, original /t d dh/ became Germanic /θ t d/ in most cases; compare three with Latin tres, two with Latin duo, do with Sanskrit dha-.)	(Наприклад, оригінальні /t d dh/ стали германськими /θ t d/ в більшості випадків; порівняйте three з латинським tres, two з латинським duo, do з санскритським dha-.)
The recognition of these two sound laws were seminal events in the understanding of the regular nature of linguistic sound change and the development of the comparative method, which forms the basis of modern historical linguistics.	Розпізнавання цих двох звукових законів стали визначними подіями в розумінні закономірності мовної зміни звуків і розвитку порівняльного методу, який формує базис сучасної історичної лінгвістики.
The development of a strong stress on the first syllable of the word, which triggered significant phonological reduction of all other syllables.	Розвиток сильного наголосу на перший склад слова, який спровокував значне фонологічне скорочення всіх інших складів.
This is responsible for the reduction of most of the basic English, Norwegian, Danish and Swedish words into monosyllables, and the common impression of modern English and German as consonant-heavy languages.	Це призводить до скорочення більшості базових англійських, норвезьких, датських та шведських слів в односкладні, а також до загального враження, що сучасні англійська та німецька мови, насичені приголосними.
Examples are Proto-Germanic strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", hagatusjō → German Hexe "witch, hag".	Прикладами є прагерманські strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", *hagatusjō → German Hexe "witch, hag".
A change known as Germanic umlaut, which modified vowel qualities when a high front vocalic segment (/i/, /iː/ or /j/) followed in the next syllable.	Зміна, відома як германський умлаут, який змінив якість голосних, коли в наступному складі слідував високий передній вокальний сегмент (/i/, /iː/ або /j/).
Generally, back vowels were fronted, and front vowels were raised.	Як правило, задні голосні ставали передніми, а передні голосні ставали піднятими.
In many languages, the modified vowels are indicated with a diaeresis (e.g., ä ö ü in German, pronounced /ɛ ø y/, respectively).	У багатьох мовах, змінені голосні позначені дієрезисом (наприклад, ä ö ü в німецькій вимовляються як /ɛ ø y/ відповідно).
This change resulted in pervasive alternations in related words — still extremely prominent in modern German but present only in remnants in modern English (e.g., mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).	Ця зміна призвела до широких чергувань у споріднених словах - досі сильно виражених у сучасній німецькій, але присутніх лише в сучасній англійській (наприклад, mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).
Large numbers of vowel qualities.	Велика кількість якостей голосних.
English is typical in this respect, with around 11–12 vowels in most dialects (not counting diphthongs).	Англійська - типова в цьому розумінні з близько 11-12 голосними в більшості діалектів (не враховуючи дифтонгів).
Standard Swedish has 17 pure vowels, standard German and Dutch 14, and Danish at least 11.	Стандартна шведська має 17 чистих голосних, стандартна німецька та голландська – 14, і датська - як мінімум 11.
The Amstetten dialect of Bavarian German has 13 distinctions among long vowels alone, one of the largest such inventories in the world.	У амштеттенському діалекті баварської німецької має 13 відмінностей тільки між довгими голосними, що є одним із найбільших таких наборів у світі.
Verb second (V2) word order, which is uncommon cross-linguistically.	Порядок слів із дієсловом на другій позиції (V2), що є рідкісним у різних мовах світу.
Exactly one noun phrase or adverbial element must precede the verb; in particular, if an adverb or prepositional phrase precedes the verb, then the subject must immediately follow the finite verb.	Рівно одне іменникове словосполучення або прислівниковий елемент повинні передувати дієслову; зокрема, якщо прислівник або прийменникове словосполучення передують дієслову, то підмет має одразу слідувати за кінцевим дієсловом.
This is no longer present in modern English except in sentences beginning with "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," and related expressions, as well as in a few relic sentences such as "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", the palindrome "Able was I ere I saw Elba" or "Boom goes the dynamite", and in most if not all (if not an absolute) of the Five Ws and one H questions e.g. "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", and "How could these things get here?", but is found in all other modern Germanic languages.	Зараз цього нема в сучасній англійській окрім речень, що починаються з "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," та подібних виразів, а також у деяких архаїчних реченнях, таких як "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", паліндром "Able was I ere I saw Elba" або "Boom goes the dynamite", і в більшості якщо не у всіх (якщо не абсолютно) запитань з п'яти W і одного H, наприклад, "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", та "How could these things get here?", але зустрічається і у всіх інших сучасних германських мовах.
Other significant characteristics are:	Іншими суттєвими характеристиками є:
The reduction of the various tense and aspect combinations of the Indo-European verbal system into only two: the present tense and the past tense (also called the preterite).	Скорочення різних комбінацій часу та аспекту в індоєвропейській дієслівній системі до лише двох: теперішній час і минулий (так званий претерітум).
A large class of verbs that use a dental suffix (/d/ or /t/) instead of vowel alternation (Indo-European ablaut) to indicate past tense.	Великий клас дієслів що використовують зубні суфікси (/d/ або /t/) замість чергування голосних (індоєвропейський аблаут) для позначення минулого часу.
These are called the Germanic weak verbs; the remaining verbs with vowel ablaut are the Germanic strong verbs.	Вони називаються германськими слабкими дієсловами; інші дієслова з аблаутом голосних є германськими сильними дієсловами.
A distinction in definiteness of a noun phrase that is marked by different sets of inflectional endings for adjectives, the so-called strong and weak adjectives.	Різниця у визначенні іменникового словосполучення, яке позначено іншим набором флексійних закінчень прикметників, так званих сильних та слабких прикметників.
A similar development happened in the Balto-Slavic languages.	Схожий розвиток стався з балто-слов'янськими мовами.
This distinction has been lost in modern English but was present in Old English and remains in all other Germanic languages to various degrees.	Ця відмінність в сучасній англійській мові була втрачена, але присутня в староанглійській і залишається у всіх інших германських мовах різною мірою.
Some words with etymologies that are difficult to link to other Indo-European families but with variants that appear in almost all Germanic languages.	Деякі слова, етимологію яких важко зв'язати з іншими індоєвропейськими сім'ями, але є варіантами, що зустрічаються в майже всіх германських мовах.
See Germanic substrate hypothesis.	Див. Гіпотезу германського субстрату.
Note that some of the above characteristics were not present in Proto-Germanic but developed later as areal features that spread from language to language:	Зауважте, що деякі з вищеназваних характеристик не були присутніми в прагерманській мові, але розвинулись пізніше як особливості ареалу, які поширювалися від мови до мови:
Germanic umlaut only affected the North and West Germanic languages (which represent all modern Germanic languages) but not the now-extinct East Germanic languages, such as Gothic, nor Proto-Germanic, the common ancestor of all Germanic languages.	Германський умлаут вплинув лише на північні та західні германські мови (які представляють всі сучасні германські мови), але не на нещодавно зниклі східні германські мови, такі як готську чи прагерманську - спільного предка всіх германських мов.
The large inventory of vowel qualities is a later development, due to a combination of Germanic umlaut and the tendency in many Germanic languages for pairs of long/short vowels of originally identical quality to develop distinct qualities, with the length distinction sometimes eventually lost.	Великий набір якостей голосних є більш пізнім розвитком, зумовленим поєднанням германського умлауту та тенденції в багатьох германських мовах до пар довгих/коротких голосних, які спочатку мали однакову якість, до розвитку відмінних якостей, причому відмінність у довжині іноді згодом зникала.
Proto-Germanic had only five distinct vowel qualities, although there were more actual vowel phonemes because length and possibly nasality were phonemic.	Прагерманська мала тільки п'ять відмінних якостей голосних, хоча фактичних голосних фонем було більше через те, що довжина і, можливо, назальність були фонемними.
In modern German, long-short vowel pairs still exist but are also distinct in quality.	У сучасній німецькій пари довгих і коротких голосних досі існують, але також відмінні в якості.
Proto-Germanic probably had a more general S-O-V-I word order.	Прагерманська, можливо, мала більш загальний S-O-V-I порядок слів.
However, the tendency toward V2 order may have already been present in latent form and may be related to Wackernagel's Law, an Indo-European law dictating that sentence clitics must be placed second.	Проте, тенденція до порядку V2 могла бути присутня у прихованій формі і могла бути пов'язана з законом Вакернагеля, індоєвропейським законом, який диктує, що клитики речення мають бути поставлені на друге місце.
Roughly speaking, Germanic languages differ in how conservative or how progressive each language is with respect to an overall trend toward analyticity.	Грубо кажучи, германські мови відрізняються в тому, наскільки консервативною або прогресивною є кожна мова щодо загальної тенденції до аналітичності.
Some, such as Icelandic and, to a lesser extent, German, have preserved much of the complex inflectional morphology inherited from Proto-Germanic (and in turn from Proto-Indo-European).	Деякі, такі як ісландська та, меншою мірою, німецька, зберегли більшу частину складної флективної морфології успадкованої від прагерманської (й у свою чергу від протоіндоєвропейської).
Others, such as English, Swedish, and Afrikaans, have moved toward a largely analytic type.	Інші, такі як англійська, шведська та африкаанс перейшли до переважно аналітичного типу.
Germanic languages possess a number of defining features compared with other Indo-European languages.	Германські мови мають ряд визначальних рис порівняно з іншими індоєвропейськими мовами.
Probably the most well-known are the following:	Мабуть найбільш відомі з них:
The sound changes known as Grimm's Law and Verner's Law, which shifted the values of all the Indo-European stop consonants.	Зміна звуків, відомих як закон Ґрімма та закон Вернера, які змінили значення всіх індоєвропейських проривних приголосних.
(For example, original /t d dh/ became Germanic /θ t d/ in most cases; compare three with Latin tres, two with Latin duo, do with Sanskrit dha-.)	(Наприклад, оригінальні /t d dh/ стали германськими /θ t d/ в більшості випадків; порівняйте three з латинським tres, two з латинським duo, do з санскритським dha-.)
The recognition of these two sound laws were seminal events in the understanding of the regular nature of linguistic sound change and the development of the comparative method, which forms the basis of modern historical linguistics.	Розпізнавання цих двох звукових законів стали визначними подіями в розумінні закономірності мовної зміни звуків і розвитку порівняльного методу, який формує базис сучасної історичної лінгвістики.
The development of a strong stress on the first syllable of the word, which triggered significant phonological reduction of all other syllables.	Розвиток сильного наголосу на перший склад слова, який спровокував значне фонологічне скорочення всіх інших складів.
This is responsible for the reduction of most of the basic English, Norwegian, Danish and Swedish words into monosyllables, and the common impression of modern English and German as consonant-heavy languages.	Це призводить до скорочення більшості базових англійських, норвезьких, датських та шведських слів в односкладні, а також до загального враження, що сучасні англійська та німецька мови, насичені приголосними.
Examples are Proto-Germanic strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", hagatusjō → German Hexe "witch, hag".	Прикладами є прагерманські strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", *hagatusjō → German Hexe "witch, hag".
A change known as Germanic umlaut, which modified vowel qualities when a high front vocalic segment (/i/, /iː/ or /j/) followed in the next syllable.	Зміна, відома як германський умлаут, який змінив якість голосних, коли в наступному складі слідував високий передній вокальний сегмент (/i/, /iː/ або /j/).
Generally, back vowels were fronted, and front vowels were raised.	Як правило, задні голосні ставали передніми, а передні голосні ставали піднятими.
In many languages, the modified vowels are indicated with a diaeresis (e.g., ä ö ü in German, pronounced /ɛ ø y/, respectively).	У багатьох мовах, змінені голосні позначені дієрезисом (наприклад, ä ö ü в німецькій вимовляються як /ɛ ø y/ відповідно).
This change resulted in pervasive alternations in related words — still extremely prominent in modern German but present only in remnants in modern English (e.g., mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).	Ця зміна призвела до широких чергувань у споріднених словах - досі сильно виражених у сучасній німецькій, але присутніх лише в сучасній англійській (наприклад, mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).
Large numbers of vowel qualities.	Велика кількість якостей голосних.
English is typical in this respect, with around 11–12 vowels in most dialects (not counting diphthongs).	Англійська - типова в цьому розумінні з близько 11-12 голосними в більшості діалектів (не враховуючи дифтонгів).
Standard Swedish has 17 pure vowels, standard German and Dutch 14, and Danish at least 11.	Стандартна шведська має 17 чистих голосних, стандартна німецька та голландська – 14, і датська - як мінімум 11.
The Amstetten dialect of Bavarian German has 13 distinctions among long vowels alone, one of the largest such inventories in the world.	У амштеттенському діалекті баварської німецької має 13 відмінностей тільки між довгими голосними, що є одним із найбільших таких наборів у світі.
Verb second (V2) word order, which is uncommon cross-linguistically.	Порядок слів із дієсловом на другій позиції (V2), що є рідкісним у різних мовах світу.
Exactly one noun phrase or adverbial element must precede the verb; in particular, if an adverb or prepositional phrase precedes the verb, then the subject must immediately follow the finite verb.	Рівно одне іменникове словосполучення або прислівниковий елемент повинні передувати дієслову; зокрема, якщо прислівник або прийменникове словосполучення передують дієслову, то підмет має одразу слідувати за кінцевим дієсловом.
This is no longer present in modern English except in sentences beginning with "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," and related expressions, as well as in a few relic sentences such as "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", the palindrome "Able was I ere I saw Elba" or "Boom goes the dynamite", and in most if not all (if not an absolute) of the Five Ws and one H questions e.g. "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", and "How could these things get here?", but is found in all other modern Germanic languages.	Зараз цього нема в сучасній англійській окрім речень, що починаються з "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," та подібних виразів, а також у деяких архаїчних реченнях, таких як "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", паліндром "Able was I ere I saw Elba" або "Boom goes the dynamite", і в більшості якщо не у всіх (якщо не абсолютно) запитань з п'яти W і одного H, наприклад, "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", та "How could these things get here?", але зустрічається і у всіх інших сучасних германських мовах.
Other significant characteristics are:	Іншими суттєвими характеристиками є:
The reduction of the various tense and aspect combinations of the Indo-European verbal system into only two: the present tense and the past tense (also called the preterite).	Скорочення різних комбінацій часу та аспекту в індоєвропейській дієслівній системі до лише двох: теперішній час і минулий (так званий претерітум).
A large class of verbs that use a dental suffix (/d/ or /t/) instead of vowel alternation (Indo-European ablaut) to indicate past tense.	Великий клас дієслів що використовують зубні суфікси (/d/ або /t/) замість чергування голосних (індоєвропейський аблаут) для позначення минулого часу.
These are called the Germanic weak verbs; the remaining verbs with vowel ablaut are the Germanic strong verbs.	Вони називаються германськими слабкими дієсловами; інші дієслова з аблаутом голосних є германськими сильними дієсловами.
A distinction in definiteness of a noun phrase that is marked by different sets of inflectional endings for adjectives, the so-called strong and weak adjectives.	Різниця у визначенні іменникового словосполучення, яке позначено іншим набором флексійних закінчень прикметників, так званих сильних та слабких прикметників.
A similar development happened in the Balto-Slavic languages.	Схожий розвиток стався з балто-слов'янськими мовами.
This distinction has been lost in modern English but was present in Old English and remains in all other Germanic languages to various degrees.	Ця відмінність в сучасній англійській мові була втрачена, але присутня в староанглійській і залишається у всіх інших германських мовах різною мірою.
Some words with etymologies that are difficult to link to other Indo-European families but with variants that appear in almost all Germanic languages.	Деякі слова, етимологію яких важко зв'язати з іншими індоєвропейськими сім'ями, але є варіантами, що зустрічаються в майже всіх германських мовах.
See Germanic substrate hypothesis.	Див. Гіпотезу германського субстрату.
Note that some of the above characteristics were not present in Proto-Germanic but developed later as areal features that spread from language to language:	Зауважте, що деякі з вищеназваних характеристик не були присутніми в прагерманській мові, але розвинулись пізніше як особливості ареалу, які поширювалися від мови до мови:
Germanic umlaut only affected the North and West Germanic languages (which represent all modern Germanic languages) but not the now-extinct East Germanic languages, such as Gothic, nor Proto-Germanic, the common ancestor of all Germanic languages.	Германський умлаут вплинув лише на північні та західні германські мови (які представляють всі сучасні германські мови), але не на нещодавно зниклі східні германські мови, такі як готську чи прагерманську - спільного предка всіх германських мов.
The large inventory of vowel qualities is a later development, due to a combination of Germanic umlaut and the tendency in many Germanic languages for pairs of long/short vowels of originally identical quality to develop distinct qualities, with the length distinction sometimes eventually lost.	Великий набір якостей голосних є більш пізнім розвитком, зумовленим поєднанням германського умлауту та тенденції в багатьох германських мовах до пар довгих/коротких голосних, які спочатку мали однакову якість, до розвитку відмінних якостей, причому відмінність у довжині іноді згодом зникала.
Proto-Germanic had only five distinct vowel qualities, although there were more actual vowel phonemes because length and possibly nasality were phonemic.	Прагерманська мала тільки п'ять відмінних якостей голосних, хоча фактичних голосних фонем було більше через те, що довжина і, можливо, назальність були фонемними.
In modern German, long-short vowel pairs still exist but are also distinct in quality.	У сучасній німецькій пари довгих і коротких голосних досі існують, але також відмінні в якості.
Proto-Germanic probably had a more general S-O-V-I word order.	Прагерманська, можливо, мала більш загальний S-O-V-I порядок слів.
However, the tendency toward V2 order may have already been present in latent form and may be related to Wackernagel's Law, an Indo-European law dictating that sentence clitics must be placed second.	Проте, тенденція до порядку V2 могла бути присутня у прихованій формі і могла бути пов'язана з законом Вакернагеля, індоєвропейським законом, який диктує, що клитики речення мають бути поставлені на друге місце.
Roughly speaking, Germanic languages differ in how conservative or how progressive each language is with respect to an overall trend toward analyticity.	Грубо кажучи, германські мови відрізняються в тому, наскільки консервативною або прогресивною є кожна мова щодо загальної тенденції до аналітичності.
Some, such as Icelandic and, to a lesser extent, German, have preserved much of the complex inflectional morphology inherited from Proto-Germanic (and in turn from Proto-Indo-European).	Деякі, такі як ісландська та, меншою мірою, німецька, зберегли більшу частину складної флективної морфології успадкованої від прагерманської (й у свою чергу від протоіндоєвропейської).
Others, such as English, Swedish, and Afrikaans, have moved toward a largely analytic type.	Інші, такі як англійська, шведська та африкаанс перейшли до переважно аналітичного типу.
Germanic languages possess a number of defining features compared with other Indo-European languages.	Германські мови мають ряд визначальних рис порівняно з іншими індоєвропейськими мовами.
Probably the most well-known are the following:	Мабуть найбільш відомі з них:
The sound changes known as Grimm's Law and Verner's Law, which shifted the values of all the Indo-European stop consonants.	Зміна звуків, відомих як закон Ґрімма та закон Вернера, які змінили значення всіх індоєвропейських проривних приголосних.
(For example, original /t d dh/ became Germanic /θ t d/ in most cases; compare three with Latin tres, two with Latin duo, do with Sanskrit dha-.)	(Наприклад, оригінальні /t d dh/ стали германськими /θ t d/ в більшості випадків; порівняйте three з латинським tres, two з латинським duo, do з санскритським dha-.)
The recognition of these two sound laws were seminal events in the understanding of the regular nature of linguistic sound change and the development of the comparative method, which forms the basis of modern historical linguistics.	Розпізнавання цих двох звукових законів стали визначними подіями в розумінні закономірності мовної зміни звуків і розвитку порівняльного методу, який формує базис сучасної історичної лінгвістики.
The development of a strong stress on the first syllable of the word, which triggered significant phonological reduction of all other syllables.	Розвиток сильного наголосу на перший склад слова, який спровокував значне фонологічне скорочення всіх інших складів.
This is responsible for the reduction of most of the basic English, Norwegian, Danish and Swedish words into monosyllables, and the common impression of modern English and German as consonant-heavy languages.	Це призводить до скорочення більшості базових англійських, норвезьких, датських та шведських слів в односкладні, а також до загального враження, що сучасні англійська та німецька мови, насичені приголосними.
Examples are Proto-Germanic strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", hagatusjō → German Hexe "witch, hag".	Прикладами є прагерманські strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", *hagatusjō → German Hexe "witch, hag".
A change known as Germanic umlaut, which modified vowel qualities when a high front vocalic segment (/i/, /iː/ or /j/) followed in the next syllable.	Зміна, відома як германський умлаут, який змінив якість голосних, коли в наступному складі слідував високий передній вокальний сегмент (/i/, /iː/ або /j/).
Generally, back vowels were fronted, and front vowels were raised.	Як правило, задні голосні ставали передніми, а передні голосні ставали піднятими.
In many languages, the modified vowels are indicated with a diaeresis (e.g., ä ö ü in German, pronounced /ɛ ø y/, respectively).	У багатьох мовах, змінені голосні позначені дієрезисом (наприклад, ä ö ü в німецькій вимовляються як /ɛ ø y/ відповідно).
This change resulted in pervasive alternations in related words — still extremely prominent in modern German but present only in remnants in modern English (e.g., mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).	Ця зміна призвела до широких чергувань у споріднених словах - досі сильно виражених у сучасній німецькій, але присутніх лише в сучасній англійській (наприклад, mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).
Large numbers of vowel qualities.	Велика кількість якостей голосних.
English is typical in this respect, with around 11–12 vowels in most dialects (not counting diphthongs).	Англійська - типова в цьому розумінні з близько 11-12 голосними в більшості діалектів (не враховуючи дифтонгів).
Standard Swedish has 17 pure vowels, standard German and Dutch 14, and Danish at least 11.	Стандартна шведська має 17 чистих голосних, стандартна німецька та голландська – 14, і датська - як мінімум 11.
The Amstetten dialect of Bavarian German has 13 distinctions among long vowels alone, one of the largest such inventories in the world.	У амштеттенському діалекті баварської німецької має 13 відмінностей тільки між довгими голосними, що є одним із найбільших таких наборів у світі.
Verb second (V2) word order, which is uncommon cross-linguistically.	Порядок слів із дієсловом на другій позиції (V2), що є рідкісним у різних мовах світу.
Exactly one noun phrase or adverbial element must precede the verb; in particular, if an adverb or prepositional phrase precedes the verb, then the subject must immediately follow the finite verb.	Рівно одне іменникове словосполучення або прислівниковий елемент повинні передувати дієслову; зокрема, якщо прислівник або прийменникове словосполучення передують дієслову, то підмет має одразу слідувати за кінцевим дієсловом.
This is no longer present in modern English except in sentences beginning with "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," and related expressions, as well as in a few relic sentences such as "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", the palindrome "Able was I ere I saw Elba" or "Boom goes the dynamite", and in most if not all (if not an absolute) of the Five Ws and one H questions e.g. "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", and "How could these things get here?", but is found in all other modern Germanic languages.	Зараз цього нема в сучасній англійській окрім речень, що починаються з "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," та подібних виразів, а також у деяких архаїчних реченнях, таких як "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", паліндром "Able was I ere I saw Elba" або "Boom goes the dynamite", і в більшості якщо не у всіх (якщо не абсолютно) запитань з п'яти W і одного H, наприклад, "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", та "How could these things get here?", але зустрічається і у всіх інших сучасних германських мовах.
Other significant characteristics are:	Іншими суттєвими характеристиками є:
The reduction of the various tense and aspect combinations of the Indo-European verbal system into only two: the present tense and the past tense (also called the preterite).	Скорочення різних комбінацій часу та аспекту в індоєвропейській дієслівній системі до лише двох: теперішній час і минулий (так званий претерітум).
A large class of verbs that use a dental suffix (/d/ or /t/) instead of vowel alternation (Indo-European ablaut) to indicate past tense.	Великий клас дієслів що використовують зубні суфікси (/d/ або /t/) замість чергування голосних (індоєвропейський аблаут) для позначення минулого часу.
These are called the Germanic weak verbs; the remaining verbs with vowel ablaut are the Germanic strong verbs.	Вони називаються германськими слабкими дієсловами; інші дієслова з аблаутом голосних є германськими сильними дієсловами.
A distinction in definiteness of a noun phrase that is marked by different sets of inflectional endings for adjectives, the so-called strong and weak adjectives.	Різниця у визначенні іменникового словосполучення, яке позначено іншим набором флексійних закінчень прикметників, так званих сильних та слабких прикметників.
A similar development happened in the Balto-Slavic languages.	Схожий розвиток стався з балто-слов'янськими мовами.
This distinction has been lost in modern English but was present in Old English and remains in all other Germanic languages to various degrees.	Ця відмінність в сучасній англійській мові була втрачена, але присутня в староанглійській і залишається у всіх інших германських мовах різною мірою.
Some words with etymologies that are difficult to link to other Indo-European families but with variants that appear in almost all Germanic languages.	Деякі слова, етимологію яких важко зв'язати з іншими індоєвропейськими сім'ями, але є варіантами, що зустрічаються в майже всіх германських мовах.
See Germanic substrate hypothesis.	Див. Гіпотезу германського субстрату.
Note that some of the above characteristics were not present in Proto-Germanic but developed later as areal features that spread from language to language:	Зауважте, що деякі з вищеназваних характеристик не були присутніми в прагерманській мові, але розвинулись пізніше як особливості ареалу, які поширювалися від мови до мови:
Germanic umlaut only affected the North and West Germanic languages (which represent all modern Germanic languages) but not the now-extinct East Germanic languages, such as Gothic, nor Proto-Germanic, the common ancestor of all Germanic languages.	Германський умлаут вплинув лише на північні та західні германські мови (які представляють всі сучасні германські мови), але не на нещодавно зниклі східні германські мови, такі як готську чи прагерманську - спільного предка всіх германських мов.
The large inventory of vowel qualities is a later development, due to a combination of Germanic umlaut and the tendency in many Germanic languages for pairs of long/short vowels of originally identical quality to develop distinct qualities, with the length distinction sometimes eventually lost.	Великий набір якостей голосних є більш пізнім розвитком, зумовленим поєднанням германського умлауту та тенденції в багатьох германських мовах до пар довгих/коротких голосних, які спочатку мали однакову якість, до розвитку відмінних якостей, причому відмінність у довжині іноді згодом зникала.
Proto-Germanic had only five distinct vowel qualities, although there were more actual vowel phonemes because length and possibly nasality were phonemic.	Прагерманська мала тільки п'ять відмінних якостей голосних, хоча фактичних голосних фонем було більше через те, що довжина і, можливо, назальність були фонемними.
In modern German, long-short vowel pairs still exist but are also distinct in quality.	У сучасній німецькій пари довгих і коротких голосних досі існують, але також відмінні в якості.
Proto-Germanic probably had a more general S-O-V-I word order.	Прагерманська, можливо, мала більш загальний S-O-V-I порядок слів.
However, the tendency toward V2 order may have already been present in latent form and may be related to Wackernagel's Law, an Indo-European law dictating that sentence clitics must be placed second.	Проте, тенденція до порядку V2 могла бути присутня у прихованій формі і могла бути пов'язана з законом Вакернагеля, індоєвропейським законом, який диктує, що клитики речення мають бути поставлені на друге місце.
Roughly speaking, Germanic languages differ in how conservative or how progressive each language is with respect to an overall trend toward analyticity.	Грубо кажучи, германські мови відрізняються в тому, наскільки консервативною або прогресивною є кожна мова щодо загальної тенденції до аналітичності.
Some, such as Icelandic and, to a lesser extent, German, have preserved much of the complex inflectional morphology inherited from Proto-Germanic (and in turn from Proto-Indo-European).	Деякі, такі як ісландська та, меншою мірою, німецька, зберегли більшу частину складної флективної морфології успадкованої від прагерманської (й у свою чергу від протоіндоєвропейської).
Others, such as English, Swedish, and Afrikaans, have moved toward a largely analytic type.	Інші, такі як англійська, шведська та африкаанс перейшли до переважно аналітичного типу.
Germanic languages possess a number of defining features compared with other Indo-European languages.	Германські мови мають ряд визначальних рис порівняно з іншими індоєвропейськими мовами.
Probably the most well-known are the following:	Мабуть найбільш відомі з них:
The sound changes known as Grimm's Law and Verner's Law, which shifted the values of all the Indo-European stop consonants.	Зміна звуків, відомих як закон Ґрімма та закон Вернера, які змінили значення всіх індоєвропейських проривних приголосних.
(For example, original /t d dh/ became Germanic /θ t d/ in most cases; compare three with Latin tres, two with Latin duo, do with Sanskrit dha-.)	(Наприклад, оригінальні /t d dh/ стали германськими /θ t d/ в більшості випадків; порівняйте three з латинським tres, two з латинським duo, do з санскритським dha-.)
The recognition of these two sound laws were seminal events in the understanding of the regular nature of linguistic sound change and the development of the comparative method, which forms the basis of modern historical linguistics.	Розпізнавання цих двох звукових законів стали визначними подіями в розумінні закономірності мовної зміни звуків і розвитку порівняльного методу, який формує базис сучасної історичної лінгвістики.
The development of a strong stress on the first syllable of the word, which triggered significant phonological reduction of all other syllables.	Розвиток сильного наголосу на перший склад слова, який спровокував значне фонологічне скорочення всіх інших складів.
This is responsible for the reduction of most of the basic English, Norwegian, Danish and Swedish words into monosyllables, and the common impression of modern English and German as consonant-heavy languages.	Це призводить до скорочення більшості базових англійських, норвезьких, датських та шведських слів в односкладні, а також до загального враження, що сучасні англійська та німецька мови, насичені приголосними.
Examples are Proto-Germanic strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", hagatusjō → German Hexe "witch, hag".	Прикладами є прагерманські strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", *hagatusjō → German Hexe "witch, hag".
A change known as Germanic umlaut, which modified vowel qualities when a high front vocalic segment (/i/, /iː/ or /j/) followed in the next syllable.	Зміна, відома як германський умлаут, який змінив якість голосних, коли в наступному складі слідував високий передній вокальний сегмент (/i/, /iː/ або /j/).
Generally, back vowels were fronted, and front vowels were raised.	Як правило, задні голосні ставали передніми, а передні голосні ставали піднятими.
In many languages, the modified vowels are indicated with a diaeresis (e.g., ä ö ü in German, pronounced /ɛ ø y/, respectively).	У багатьох мовах, змінені голосні позначені дієрезисом (наприклад, ä ö ü в німецькій вимовляються як /ɛ ø y/ відповідно).
This change resulted in pervasive alternations in related words — still extremely prominent in modern German but present only in remnants in modern English (e.g., mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).	Ця зміна призвела до широких чергувань у споріднених словах - досі сильно виражених у сучасній німецькій, але присутніх лише в сучасній англійській (наприклад, mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).
Large numbers of vowel qualities.	Велика кількість якостей голосних.
English is typical in this respect, with around 11–12 vowels in most dialects (not counting diphthongs).	Англійська - типова в цьому розумінні з близько 11-12 голосними в більшості діалектів (не враховуючи дифтонгів).
Standard Swedish has 17 pure vowels, standard German and Dutch 14, and Danish at least 11.	Стандартна шведська має 17 чистих голосних, стандартна німецька та голландська – 14, і датська - як мінімум 11.
The Amstetten dialect of Bavarian German has 13 distinctions among long vowels alone, one of the largest such inventories in the world.	У амштеттенському діалекті баварської німецької має 13 відмінностей тільки між довгими голосними, що є одним із найбільших таких наборів у світі.
Verb second (V2) word order, which is uncommon cross-linguistically.	Порядок слів із дієсловом на другій позиції (V2), що є рідкісним у різних мовах світу.
Exactly one noun phrase or adverbial element must precede the verb; in particular, if an adverb or prepositional phrase precedes the verb, then the subject must immediately follow the finite verb.	Рівно одне іменникове словосполучення або прислівниковий елемент повинні передувати дієслову; зокрема, якщо прислівник або прийменникове словосполучення передують дієслову, то підмет має одразу слідувати за кінцевим дієсловом.
This is no longer present in modern English except in sentences beginning with "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," and related expressions, as well as in a few relic sentences such as "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", the palindrome "Able was I ere I saw Elba" or "Boom goes the dynamite", and in most if not all (if not an absolute) of the Five Ws and one H questions e.g. "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", and "How could these things get here?", but is found in all other modern Germanic languages.	Зараз цього нема в сучасній англійській окрім речень, що починаються з "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," та подібних виразів, а також у деяких архаїчних реченнях, таких як "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", паліндром "Able was I ere I saw Elba" або "Boom goes the dynamite", і в більшості якщо не у всіх (якщо не абсолютно) запитань з п'яти W і одного H, наприклад, "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", та "How could these things get here?", але зустрічається і у всіх інших сучасних германських мовах.
Other significant characteristics are:	Іншими суттєвими характеристиками є:
The reduction of the various tense and aspect combinations of the Indo-European verbal system into only two: the present tense and the past tense (also called the preterite).	Скорочення різних комбінацій часу та аспекту в індоєвропейській дієслівній системі до лише двох: теперішній час і минулий (так званий претерітум).
A large class of verbs that use a dental suffix (/d/ or /t/) instead of vowel alternation (Indo-European ablaut) to indicate past tense.	Великий клас дієслів що використовують зубні суфікси (/d/ або /t/) замість чергування голосних (індоєвропейський аблаут) для позначення минулого часу.
These are called the Germanic weak verbs; the remaining verbs with vowel ablaut are the Germanic strong verbs.	Вони називаються германськими слабкими дієсловами; інші дієслова з аблаутом голосних є германськими сильними дієсловами.
A distinction in definiteness of a noun phrase that is marked by different sets of inflectional endings for adjectives, the so-called strong and weak adjectives.	Різниця у визначенні іменникового словосполучення, яке позначено іншим набором флексійних закінчень прикметників, так званих сильних та слабких прикметників.
A similar development happened in the Balto-Slavic languages.	Схожий розвиток стався з балто-слов'янськими мовами.
This distinction has been lost in modern English but was present in Old English and remains in all other Germanic languages to various degrees.	Ця відмінність в сучасній англійській мові була втрачена, але присутня в староанглійській і залишається у всіх інших германських мовах різною мірою.
Some words with etymologies that are difficult to link to other Indo-European families but with variants that appear in almost all Germanic languages.	Деякі слова, етимологію яких важко зв'язати з іншими індоєвропейськими сім'ями, але є варіантами, що зустрічаються в майже всіх германських мовах.
See Germanic substrate hypothesis.	Див. Гіпотезу германського субстрату.
Note that some of the above characteristics were not present in Proto-Germanic but developed later as areal features that spread from language to language:	Зауважте, що деякі з вищеназваних характеристик не були присутніми в прагерманській мові, але розвинулись пізніше як особливості ареалу, які поширювалися від мови до мови:
Germanic umlaut only affected the North and West Germanic languages (which represent all modern Germanic languages) but not the now-extinct East Germanic languages, such as Gothic, nor Proto-Germanic, the common ancestor of all Germanic languages.	Германський умлаут вплинув лише на північні та західні германські мови (які представляють всі сучасні германські мови), але не на нещодавно зниклі східні германські мови, такі як готську чи прагерманську - спільного предка всіх германських мов.
The large inventory of vowel qualities is a later development, due to a combination of Germanic umlaut and the tendency in many Germanic languages for pairs of long/short vowels of originally identical quality to develop distinct qualities, with the length distinction sometimes eventually lost.	Великий набір якостей голосних є більш пізнім розвитком, зумовленим поєднанням германського умлауту та тенденції в багатьох германських мовах до пар довгих/коротких голосних, які спочатку мали однакову якість, до розвитку відмінних якостей, причому відмінність у довжині іноді згодом зникала.
Proto-Germanic had only five distinct vowel qualities, although there were more actual vowel phonemes because length and possibly nasality were phonemic.	Прагерманська мала тільки п'ять відмінних якостей голосних, хоча фактичних голосних фонем було більше через те, що довжина і, можливо, назальність були фонемними.
In modern German, long-short vowel pairs still exist but are also distinct in quality.	У сучасній німецькій пари довгих і коротких голосних досі існують, але також відмінні в якості.
Proto-Germanic probably had a more general S-O-V-I word order.	Прагерманська, можливо, мала більш загальний S-O-V-I порядок слів.
However, the tendency toward V2 order may have already been present in latent form and may be related to Wackernagel's Law, an Indo-European law dictating that sentence clitics must be placed second.	Проте, тенденція до порядку V2 могла бути присутня у прихованій формі і могла бути пов'язана з законом Вакернагеля, індоєвропейським законом, який диктує, що клитики речення мають бути поставлені на друге місце.
Roughly speaking, Germanic languages differ in how conservative or how progressive each language is with respect to an overall trend toward analyticity.	Грубо кажучи, германські мови відрізняються в тому, наскільки консервативною або прогресивною є кожна мова щодо загальної тенденції до аналітичності.
Some, such as Icelandic and, to a lesser extent, German, have preserved much of the complex inflectional morphology inherited from Proto-Germanic (and in turn from Proto-Indo-European).	Деякі, такі як ісландська та, меншою мірою, німецька, зберегли більшу частину складної флективної морфології успадкованої від прагерманської (й у свою чергу від протоіндоєвропейської).
Others, such as English, Swedish, and Afrikaans, have moved toward a largely analytic type.	Інші, такі як англійська, шведська та африкаанс перейшли до переважно аналітичного типу.
Germanic languages possess a number of defining features compared with other Indo-European languages.	Германські мови мають ряд визначальних рис порівняно з іншими індоєвропейськими мовами.
Probably the most well-known are the following:	Мабуть найбільш відомі з них:
The sound changes known as Grimm's Law and Verner's Law, which shifted the values of all the Indo-European stop consonants.	Зміна звуків, відомих як закон Ґрімма та закон Вернера, які змінили значення всіх індоєвропейських проривних приголосних.
(For example, original /t d dh/ became Germanic /θ t d/ in most cases; compare three with Latin tres, two with Latin duo, do with Sanskrit dha-.)	(Наприклад, оригінальні /t d dh/ стали германськими /θ t d/ в більшості випадків; порівняйте three з латинським tres, two з латинським duo, do з санскритським dha-.)
The recognition of these two sound laws were seminal events in the understanding of the regular nature of linguistic sound change and the development of the comparative method, which forms the basis of modern historical linguistics.	Розпізнавання цих двох звукових законів стали визначними подіями в розумінні закономірності мовної зміни звуків і розвитку порівняльного методу, який формує базис сучасної історичної лінгвістики.
The development of a strong stress on the first syllable of the word, which triggered significant phonological reduction of all other syllables.	Розвиток сильного наголосу на перший склад слова, який спровокував значне фонологічне скорочення всіх інших складів.
This is responsible for the reduction of most of the basic English, Norwegian, Danish and Swedish words into monosyllables, and the common impression of modern English and German as consonant-heavy languages.	Це призводить до скорочення більшості базових англійських, норвезьких, датських та шведських слів в односкладні, а також до загального враження, що сучасні англійська та німецька мови, насичені приголосними.
Examples are Proto-Germanic strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", hagatusjō → German Hexe "witch, hag".	Прикладами є прагерманські strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", *hagatusjō → German Hexe "witch, hag".
A change known as Germanic umlaut, which modified vowel qualities when a high front vocalic segment (/i/, /iː/ or /j/) followed in the next syllable.	Зміна, відома як германський умлаут, який змінив якість голосних, коли в наступному складі слідував високий передній вокальний сегмент (/i/, /iː/ або /j/).
Generally, back vowels were fronted, and front vowels were raised.	Як правило, задні голосні ставали передніми, а передні голосні ставали піднятими.
In many languages, the modified vowels are indicated with a diaeresis (e.g., ä ö ü in German, pronounced /ɛ ø y/, respectively).	У багатьох мовах, змінені голосні позначені дієрезисом (наприклад, ä ö ü в німецькій вимовляються як /ɛ ø y/ відповідно).
This change resulted in pervasive alternations in related words — still extremely prominent in modern German but present only in remnants in modern English (e.g., mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).	Ця зміна призвела до широких чергувань у споріднених словах - досі сильно виражених у сучасній німецькій, але присутніх лише в сучасній англійській (наприклад, mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).
Large numbers of vowel qualities.	Велика кількість якостей голосних.
English is typical in this respect, with around 11–12 vowels in most dialects (not counting diphthongs).	Англійська - типова в цьому розумінні з близько 11-12 голосними в більшості діалектів (не враховуючи дифтонгів).
Standard Swedish has 17 pure vowels, standard German and Dutch 14, and Danish at least 11.	Стандартна шведська має 17 чистих голосних, стандартна німецька та голландська – 14, і датська - як мінімум 11.
The Amstetten dialect of Bavarian German has 13 distinctions among long vowels alone, one of the largest such inventories in the world.	У амштеттенському діалекті баварської німецької має 13 відмінностей тільки між довгими голосними, що є одним із найбільших таких наборів у світі.
Verb second (V2) word order, which is uncommon cross-linguistically.	Порядок слів із дієсловом на другій позиції (V2), що є рідкісним у різних мовах світу.
Exactly one noun phrase or adverbial element must precede the verb; in particular, if an adverb or prepositional phrase precedes the verb, then the subject must immediately follow the finite verb.	Рівно одне іменникове словосполучення або прислівниковий елемент повинні передувати дієслову; зокрема, якщо прислівник або прийменникове словосполучення передують дієслову, то підмет має одразу слідувати за кінцевим дієсловом.
This is no longer present in modern English except in sentences beginning with "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," and related expressions, as well as in a few relic sentences such as "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", the palindrome "Able was I ere I saw Elba" or "Boom goes the dynamite", and in most if not all (if not an absolute) of the Five Ws and one H questions e.g. "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", and "How could these things get here?", but is found in all other modern Germanic languages.	Зараз цього нема в сучасній англійській окрім речень, що починаються з "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," та подібних виразів, а також у деяких архаїчних реченнях, таких як "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", паліндром "Able was I ere I saw Elba" або "Boom goes the dynamite", і в більшості якщо не у всіх (якщо не абсолютно) запитань з п'яти W і одного H, наприклад, "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", та "How could these things get here?", але зустрічається і у всіх інших сучасних германських мовах.
Other significant characteristics are:	Іншими суттєвими характеристиками є:
The reduction of the various tense and aspect combinations of the Indo-European verbal system into only two: the present tense and the past tense (also called the preterite).	Скорочення різних комбінацій часу та аспекту в індоєвропейській дієслівній системі до лише двох: теперішній час і минулий (так званий претерітум).
A large class of verbs that use a dental suffix (/d/ or /t/) instead of vowel alternation (Indo-European ablaut) to indicate past tense.	Великий клас дієслів що використовують зубні суфікси (/d/ або /t/) замість чергування голосних (індоєвропейський аблаут) для позначення минулого часу.
These are called the Germanic weak verbs; the remaining verbs with vowel ablaut are the Germanic strong verbs.	Вони називаються германськими слабкими дієсловами; інші дієслова з аблаутом голосних є германськими сильними дієсловами.
A distinction in definiteness of a noun phrase that is marked by different sets of inflectional endings for adjectives, the so-called strong and weak adjectives.	Різниця у визначенні іменникового словосполучення, яке позначено іншим набором флексійних закінчень прикметників, так званих сильних та слабких прикметників.
A similar development happened in the Balto-Slavic languages.	Схожий розвиток стався з балто-слов'янськими мовами.
This distinction has been lost in modern English but was present in Old English and remains in all other Germanic languages to various degrees.	Ця відмінність в сучасній англійській мові була втрачена, але присутня в староанглійській і залишається у всіх інших германських мовах різною мірою.
Some words with etymologies that are difficult to link to other Indo-European families but with variants that appear in almost all Germanic languages.	Деякі слова, етимологію яких важко зв'язати з іншими індоєвропейськими сім'ями, але є варіантами, що зустрічаються в майже всіх германських мовах.
See Germanic substrate hypothesis.	Див. Гіпотезу германського субстрату.
Note that some of the above characteristics were not present in Proto-Germanic but developed later as areal features that spread from language to language:	Зауважте, що деякі з вищеназваних характеристик не були присутніми в прагерманській мові, але розвинулись пізніше як особливості ареалу, які поширювалися від мови до мови:
Germanic umlaut only affected the North and West Germanic languages (which represent all modern Germanic languages) but not the now-extinct East Germanic languages, such as Gothic, nor Proto-Germanic, the common ancestor of all Germanic languages.	Германський умлаут вплинув лише на північні та західні германські мови (які представляють всі сучасні германські мови), але не на нещодавно зниклі східні германські мови, такі як готську чи прагерманську - спільного предка всіх германських мов.
The large inventory of vowel qualities is a later development, due to a combination of Germanic umlaut and the tendency in many Germanic languages for pairs of long/short vowels of originally identical quality to develop distinct qualities, with the length distinction sometimes eventually lost.	Великий набір якостей голосних є більш пізнім розвитком, зумовленим поєднанням германського умлауту та тенденції в багатьох германських мовах до пар довгих/коротких голосних, які спочатку мали однакову якість, до розвитку відмінних якостей, причому відмінність у довжині іноді згодом зникала.
Proto-Germanic had only five distinct vowel qualities, although there were more actual vowel phonemes because length and possibly nasality were phonemic.	Прагерманська мала тільки п'ять відмінних якостей голосних, хоча фактичних голосних фонем було більше через те, що довжина і, можливо, назальність були фонемними.
In modern German, long-short vowel pairs still exist but are also distinct in quality.	У сучасній німецькій пари довгих і коротких голосних досі існують, але також відмінні в якості.
Proto-Germanic probably had a more general S-O-V-I word order.	Прагерманська, можливо, мала більш загальний S-O-V-I порядок слів.
However, the tendency toward V2 order may have already been present in latent form and may be related to Wackernagel's Law, an Indo-European law dictating that sentence clitics must be placed second.	Проте, тенденція до порядку V2 могла бути присутня у прихованій формі і могла бути пов'язана з законом Вакернагеля, індоєвропейським законом, який диктує, що клитики речення мають бути поставлені на друге місце.
Roughly speaking, Germanic languages differ in how conservative or how progressive each language is with respect to an overall trend toward analyticity.	Грубо кажучи, германські мови відрізняються в тому, наскільки консервативною або прогресивною є кожна мова щодо загальної тенденції до аналітичності.
Some, such as Icelandic and, to a lesser extent, German, have preserved much of the complex inflectional morphology inherited from Proto-Germanic (and in turn from Proto-Indo-European).	Деякі, такі як ісландська та, меншою мірою, німецька, зберегли більшу частину складної флективної морфології успадкованої від прагерманської (й у свою чергу від протоіндоєвропейської).
Others, such as English, Swedish, and Afrikaans, have moved toward a largely analytic type.	Інші, такі як англійська, шведська та африкаанс перейшли до переважно аналітичного типу.
Germanic languages possess a number of defining features compared with other Indo-European languages.	Германські мови мають ряд визначальних рис порівняно з іншими індоєвропейськими мовами.
Probably the most well-known are the following:	Мабуть найбільш відомі з них:
The sound changes known as Grimm's Law and Verner's Law, which shifted the values of all the Indo-European stop consonants.	Зміна звуків, відомих як закон Ґрімма та закон Вернера, які змінили значення всіх індоєвропейських проривних приголосних.
(For example, original /t d dh/ became Germanic /θ t d/ in most cases; compare three with Latin tres, two with Latin duo, do with Sanskrit dha-.)	(Наприклад, оригінальні /t d dh/ стали германськими /θ t d/ в більшості випадків; порівняйте three з латинським tres, two з латинським duo, do з санскритським dha-.)
The recognition of these two sound laws were seminal events in the understanding of the regular nature of linguistic sound change and the development of the comparative method, which forms the basis of modern historical linguistics.	Розпізнавання цих двох звукових законів стали визначними подіями в розумінні закономірності мовної зміни звуків і розвитку порівняльного методу, який формує базис сучасної історичної лінгвістики.
The development of a strong stress on the first syllable of the word, which triggered significant phonological reduction of all other syllables.	Розвиток сильного наголосу на перший склад слова, який спровокував значне фонологічне скорочення всіх інших складів.
This is responsible for the reduction of most of the basic English, Norwegian, Danish and Swedish words into monosyllables, and the common impression of modern English and German as consonant-heavy languages.	Це призводить до скорочення більшості базових англійських, норвезьких, датських та шведських слів в односкладні, а також до загального враження, що сучасні англійська та німецька мови, насичені приголосними.
Examples are Proto-Germanic strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", hagatusjō → German Hexe "witch, hag".	Прикладами є прагерманські strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", *hagatusjō → German Hexe "witch, hag".
A change known as Germanic umlaut, which modified vowel qualities when a high front vocalic segment (/i/, /iː/ or /j/) followed in the next syllable.	Зміна, відома як германський умлаут, який змінив якість голосних, коли в наступному складі слідував високий передній вокальний сегмент (/i/, /iː/ або /j/).
Generally, back vowels were fronted, and front vowels were raised.	Як правило, задні голосні ставали передніми, а передні голосні ставали піднятими.
In many languages, the modified vowels are indicated with a diaeresis (e.g., ä ö ü in German, pronounced /ɛ ø y/, respectively).	У багатьох мовах, змінені голосні позначені дієрезисом (наприклад, ä ö ü в німецькій вимовляються як /ɛ ø y/ відповідно).
This change resulted in pervasive alternations in related words — still extremely prominent in modern German but present only in remnants in modern English (e.g., mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).	Ця зміна призвела до широких чергувань у споріднених словах - досі сильно виражених у сучасній німецькій, але присутніх лише в сучасній англійській (наприклад, mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).
Large numbers of vowel qualities.	Велика кількість якостей голосних.
English is typical in this respect, with around 11–12 vowels in most dialects (not counting diphthongs).	Англійська - типова в цьому розумінні з близько 11-12 голосними в більшості діалектів (не враховуючи дифтонгів).
Standard Swedish has 17 pure vowels, standard German and Dutch 14, and Danish at least 11.	Стандартна шведська має 17 чистих голосних, стандартна німецька та голландська – 14, і датська - як мінімум 11.
The Amstetten dialect of Bavarian German has 13 distinctions among long vowels alone, one of the largest such inventories in the world.	У амштеттенському діалекті баварської німецької має 13 відмінностей тільки між довгими голосними, що є одним із найбільших таких наборів у світі.
Verb second (V2) word order, which is uncommon cross-linguistically.	Порядок слів із дієсловом на другій позиції (V2), що є рідкісним у різних мовах світу.
Exactly one noun phrase or adverbial element must precede the verb; in particular, if an adverb or prepositional phrase precedes the verb, then the subject must immediately follow the finite verb.	Рівно одне іменникове словосполучення або прислівниковий елемент повинні передувати дієслову; зокрема, якщо прислівник або прийменникове словосполучення передують дієслову, то підмет має одразу слідувати за кінцевим дієсловом.
This is no longer present in modern English except in sentences beginning with "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," and related expressions, as well as in a few relic sentences such as "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", the palindrome "Able was I ere I saw Elba" or "Boom goes the dynamite", and in most if not all (if not an absolute) of the Five Ws and one H questions e.g. "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", and "How could these things get here?", but is found in all other modern Germanic languages.	Зараз цього нема в сучасній англійській окрім речень, що починаються з "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," та подібних виразів, а також у деяких архаїчних реченнях, таких як "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", паліндром "Able was I ere I saw Elba" або "Boom goes the dynamite", і в більшості якщо не у всіх (якщо не абсолютно) запитань з п'яти W і одного H, наприклад, "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", та "How could these things get here?", але зустрічається і у всіх інших сучасних германських мовах.
Other significant characteristics are:	Іншими суттєвими характеристиками є:
The reduction of the various tense and aspect combinations of the Indo-European verbal system into only two: the present tense and the past tense (also called the preterite).	Скорочення різних комбінацій часу та аспекту в індоєвропейській дієслівній системі до лише двох: теперішній час і минулий (так званий претерітум).
A large class of verbs that use a dental suffix (/d/ or /t/) instead of vowel alternation (Indo-European ablaut) to indicate past tense.	Великий клас дієслів що використовують зубні суфікси (/d/ або /t/) замість чергування голосних (індоєвропейський аблаут) для позначення минулого часу.
These are called the Germanic weak verbs; the remaining verbs with vowel ablaut are the Germanic strong verbs.	Вони називаються германськими слабкими дієсловами; інші дієслова з аблаутом голосних є германськими сильними дієсловами.
A distinction in definiteness of a noun phrase that is marked by different sets of inflectional endings for adjectives, the so-called strong and weak adjectives.	Різниця у визначенні іменникового словосполучення, яке позначено іншим набором флексійних закінчень прикметників, так званих сильних та слабких прикметників.
A similar development happened in the Balto-Slavic languages.	Схожий розвиток стався з балто-слов'янськими мовами.
This distinction has been lost in modern English but was present in Old English and remains in all other Germanic languages to various degrees.	Ця відмінність в сучасній англійській мові була втрачена, але присутня в староанглійській і залишається у всіх інших германських мовах різною мірою.
Some words with etymologies that are difficult to link to other Indo-European families but with variants that appear in almost all Germanic languages.	Деякі слова, етимологію яких важко зв'язати з іншими індоєвропейськими сім'ями, але є варіантами, що зустрічаються в майже всіх германських мовах.
See Germanic substrate hypothesis.	Див. Гіпотезу германського субстрату.
Note that some of the above characteristics were not present in Proto-Germanic but developed later as areal features that spread from language to language:	Зауважте, що деякі з вищеназваних характеристик не були присутніми в прагерманській мові, але розвинулись пізніше як особливості ареалу, які поширювалися від мови до мови:
Germanic umlaut only affected the North and West Germanic languages (which represent all modern Germanic languages) but not the now-extinct East Germanic languages, such as Gothic, nor Proto-Germanic, the common ancestor of all Germanic languages.	Германський умлаут вплинув лише на північні та західні германські мови (які представляють всі сучасні германські мови), але не на нещодавно зниклі східні германські мови, такі як готську чи прагерманську - спільного предка всіх германських мов.
The large inventory of vowel qualities is a later development, due to a combination of Germanic umlaut and the tendency in many Germanic languages for pairs of long/short vowels of originally identical quality to develop distinct qualities, with the length distinction sometimes eventually lost.	Великий набір якостей голосних є більш пізнім розвитком, зумовленим поєднанням германського умлауту та тенденції в багатьох германських мовах до пар довгих/коротких голосних, які спочатку мали однакову якість, до розвитку відмінних якостей, причому відмінність у довжині іноді згодом зникала.
Proto-Germanic had only five distinct vowel qualities, although there were more actual vowel phonemes because length and possibly nasality were phonemic.	Прагерманська мала тільки п'ять відмінних якостей голосних, хоча фактичних голосних фонем було більше через те, що довжина і, можливо, назальність були фонемними.
In modern German, long-short vowel pairs still exist but are also distinct in quality.	У сучасній німецькій пари довгих і коротких голосних досі існують, але також відмінні в якості.
Proto-Germanic probably had a more general S-O-V-I word order.	Прагерманська, можливо, мала більш загальний S-O-V-I порядок слів.
However, the tendency toward V2 order may have already been present in latent form and may be related to Wackernagel's Law, an Indo-European law dictating that sentence clitics must be placed second.	Проте, тенденція до порядку V2 могла бути присутня у прихованій формі і могла бути пов'язана з законом Вакернагеля, індоєвропейським законом, який диктує, що клитики речення мають бути поставлені на друге місце.
Roughly speaking, Germanic languages differ in how conservative or how progressive each language is with respect to an overall trend toward analyticity.	Грубо кажучи, германські мови відрізняються в тому, наскільки консервативною або прогресивною є кожна мова щодо загальної тенденції до аналітичності.
Some, such as Icelandic and, to a lesser extent, German, have preserved much of the complex inflectional morphology inherited from Proto-Germanic (and in turn from Proto-Indo-European).	Деякі, такі як ісландська та, меншою мірою, німецька, зберегли більшу частину складної флективної морфології успадкованої від прагерманської (й у свою чергу від протоіндоєвропейської).
Others, such as English, Swedish, and Afrikaans, have moved toward a largely analytic type.	Інші, такі як англійська, шведська та африкаанс перейшли до переважно аналітичного типу.
Germanic languages possess a number of defining features compared with other Indo-European languages.	Германські мови мають ряд визначальних рис порівняно з іншими індоєвропейськими мовами.
Probably the most well-known are the following:	Мабуть найбільш відомі з них:
The sound changes known as Grimm's Law and Verner's Law, which shifted the values of all the Indo-European stop consonants.	Зміна звуків, відомих як закон Ґрімма та закон Вернера, які змінили значення всіх індоєвропейських проривних приголосних.
(For example, original /t d dh/ became Germanic /θ t d/ in most cases; compare three with Latin tres, two with Latin duo, do with Sanskrit dha-.)	(Наприклад, оригінальні /t d dh/ стали германськими /θ t d/ в більшості випадків; порівняйте three з латинським tres, two з латинським duo, do з санскритським dha-.)
The recognition of these two sound laws were seminal events in the understanding of the regular nature of linguistic sound change and the development of the comparative method, which forms the basis of modern historical linguistics.	Розпізнавання цих двох звукових законів стали визначними подіями в розумінні закономірності мовної зміни звуків і розвитку порівняльного методу, який формує базис сучасної історичної лінгвістики.
The development of a strong stress on the first syllable of the word, which triggered significant phonological reduction of all other syllables.	Розвиток сильного наголосу на перший склад слова, який спровокував значне фонологічне скорочення всіх інших складів.
This is responsible for the reduction of most of the basic English, Norwegian, Danish and Swedish words into monosyllables, and the common impression of modern English and German as consonant-heavy languages.	Це призводить до скорочення більшості базових англійських, норвезьких, датських та шведських слів в односкладні, а також до загального враження, що сучасні англійська та німецька мови, насичені приголосними.
Examples are Proto-Germanic strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", hagatusjō → German Hexe "witch, hag".	Прикладами є прагерманські strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", *hagatusjō → German Hexe "witch, hag".
A change known as Germanic umlaut, which modified vowel qualities when a high front vocalic segment (/i/, /iː/ or /j/) followed in the next syllable.	Зміна, відома як германський умлаут, який змінив якість голосних, коли в наступному складі слідував високий передній вокальний сегмент (/i/, /iː/ або /j/).
Generally, back vowels were fronted, and front vowels were raised.	Як правило, задні голосні ставали передніми, а передні голосні ставали піднятими.
In many languages, the modified vowels are indicated with a diaeresis (e.g., ä ö ü in German, pronounced /ɛ ø y/, respectively).	У багатьох мовах, змінені голосні позначені дієрезисом (наприклад, ä ö ü в німецькій вимовляються як /ɛ ø y/ відповідно).
This change resulted in pervasive alternations in related words — still extremely prominent in modern German but present only in remnants in modern English (e.g., mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).	Ця зміна призвела до широких чергувань у споріднених словах - досі сильно виражених у сучасній німецькій, але присутніх лише в сучасній англійській (наприклад, mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).
Large numbers of vowel qualities.	Велика кількість якостей голосних.
English is typical in this respect, with around 11–12 vowels in most dialects (not counting diphthongs).	Англійська - типова в цьому розумінні з близько 11-12 голосними в більшості діалектів (не враховуючи дифтонгів).
Standard Swedish has 17 pure vowels, standard German and Dutch 14, and Danish at least 11.	Стандартна шведська має 17 чистих голосних, стандартна німецька та голландська – 14, і датська - як мінімум 11.
The Amstetten dialect of Bavarian German has 13 distinctions among long vowels alone, one of the largest such inventories in the world.	У амштеттенському діалекті баварської німецької має 13 відмінностей тільки між довгими голосними, що є одним із найбільших таких наборів у світі.
Verb second (V2) word order, which is uncommon cross-linguistically.	Порядок слів із дієсловом на другій позиції (V2), що є рідкісним у різних мовах світу.
Exactly one noun phrase or adverbial element must precede the verb; in particular, if an adverb or prepositional phrase precedes the verb, then the subject must immediately follow the finite verb.	Рівно одне іменникове словосполучення або прислівниковий елемент повинні передувати дієслову; зокрема, якщо прислівник або прийменникове словосполучення передують дієслову, то підмет має одразу слідувати за кінцевим дієсловом.
This is no longer present in modern English except in sentences beginning with "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," and related expressions, as well as in a few relic sentences such as "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", the palindrome "Able was I ere I saw Elba" or "Boom goes the dynamite", and in most if not all (if not an absolute) of the Five Ws and one H questions e.g. "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", and "How could these things get here?", but is found in all other modern Germanic languages.	Зараз цього нема в сучасній англійській окрім речень, що починаються з "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," та подібних виразів, а також у деяких архаїчних реченнях, таких як "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", паліндром "Able was I ere I saw Elba" або "Boom goes the dynamite", і в більшості якщо не у всіх (якщо не абсолютно) запитань з п'яти W і одного H, наприклад, "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", та "How could these things get here?", але зустрічається і у всіх інших сучасних германських мовах.
Other significant characteristics are:	Іншими суттєвими характеристиками є:
The reduction of the various tense and aspect combinations of the Indo-European verbal system into only two: the present tense and the past tense (also called the preterite).	Скорочення різних комбінацій часу та аспекту в індоєвропейській дієслівній системі до лише двох: теперішній час і минулий (так званий претерітум).
A large class of verbs that use a dental suffix (/d/ or /t/) instead of vowel alternation (Indo-European ablaut) to indicate past tense.	Великий клас дієслів що використовують зубні суфікси (/d/ або /t/) замість чергування голосних (індоєвропейський аблаут) для позначення минулого часу.
These are called the Germanic weak verbs; the remaining verbs with vowel ablaut are the Germanic strong verbs.	Вони називаються германськими слабкими дієсловами; інші дієслова з аблаутом голосних є германськими сильними дієсловами.
A distinction in definiteness of a noun phrase that is marked by different sets of inflectional endings for adjectives, the so-called strong and weak adjectives.	Різниця у визначенні іменникового словосполучення, яке позначено іншим набором флексійних закінчень прикметників, так званих сильних та слабких прикметників.
A similar development happened in the Balto-Slavic languages.	Схожий розвиток стався з балто-слов'янськими мовами.
This distinction has been lost in modern English but was present in Old English and remains in all other Germanic languages to various degrees.	Ця відмінність в сучасній англійській мові була втрачена, але присутня в староанглійській і залишається у всіх інших германських мовах різною мірою.
Some words with etymologies that are difficult to link to other Indo-European families but with variants that appear in almost all Germanic languages.	Деякі слова, етимологію яких важко зв'язати з іншими індоєвропейськими сім'ями, але є варіантами, що зустрічаються в майже всіх германських мовах.
See Germanic substrate hypothesis.	Див. Гіпотезу германського субстрату.
Note that some of the above characteristics were not present in Proto-Germanic but developed later as areal features that spread from language to language:	Зауважте, що деякі з вищеназваних характеристик не були присутніми в прагерманській мові, але розвинулись пізніше як особливості ареалу, які поширювалися від мови до мови:
Germanic umlaut only affected the North and West Germanic languages (which represent all modern Germanic languages) but not the now-extinct East Germanic languages, such as Gothic, nor Proto-Germanic, the common ancestor of all Germanic languages.	Германський умлаут вплинув лише на північні та західні германські мови (які представляють всі сучасні германські мови), але не на нещодавно зниклі східні германські мови, такі як готську чи прагерманську - спільного предка всіх германських мов.
The large inventory of vowel qualities is a later development, due to a combination of Germanic umlaut and the tendency in many Germanic languages for pairs of long/short vowels of originally identical quality to develop distinct qualities, with the length distinction sometimes eventually lost.	Великий набір якостей голосних є більш пізнім розвитком, зумовленим поєднанням германського умлауту та тенденції в багатьох германських мовах до пар довгих/коротких голосних, які спочатку мали однакову якість, до розвитку відмінних якостей, причому відмінність у довжині іноді згодом зникала.
Proto-Germanic had only five distinct vowel qualities, although there were more actual vowel phonemes because length and possibly nasality were phonemic.	Прагерманська мала тільки п'ять відмінних якостей голосних, хоча фактичних голосних фонем було більше через те, що довжина і, можливо, назальність були фонемними.
In modern German, long-short vowel pairs still exist but are also distinct in quality.	У сучасній німецькій пари довгих і коротких голосних досі існують, але також відмінні в якості.
Proto-Germanic probably had a more general S-O-V-I word order.	Прагерманська, можливо, мала більш загальний S-O-V-I порядок слів.
However, the tendency toward V2 order may have already been present in latent form and may be related to Wackernagel's Law, an Indo-European law dictating that sentence clitics must be placed second.	Проте, тенденція до порядку V2 могла бути присутня у прихованій формі і могла бути пов'язана з законом Вакернагеля, індоєвропейським законом, який диктує, що клитики речення мають бути поставлені на друге місце.
Roughly speaking, Germanic languages differ in how conservative or how progressive each language is with respect to an overall trend toward analyticity.	Грубо кажучи, германські мови відрізняються в тому, наскільки консервативною або прогресивною є кожна мова щодо загальної тенденції до аналітичності.
Some, such as Icelandic and, to a lesser extent, German, have preserved much of the complex inflectional morphology inherited from Proto-Germanic (and in turn from Proto-Indo-European).	Деякі, такі як ісландська та, меншою мірою, німецька, зберегли більшу частину складної флективної морфології успадкованої від прагерманської (й у свою чергу від протоіндоєвропейської).
Others, such as English, Swedish, and Afrikaans, have moved toward a largely analytic type.	Інші, такі як англійська, шведська та африкаанс перейшли до переважно аналітичного типу.
Germanic languages possess a number of defining features compared with other Indo-European languages.	Германські мови мають ряд визначальних рис порівняно з іншими індоєвропейськими мовами.
Probably the most well-known are the following:	Мабуть найбільш відомі з них:
The sound changes known as Grimm's Law and Verner's Law, which shifted the values of all the Indo-European stop consonants.	Зміна звуків, відомих як закон Ґрімма та закон Вернера, які змінили значення всіх індоєвропейських проривних приголосних.
(For example, original /t d dh/ became Germanic /θ t d/ in most cases; compare three with Latin tres, two with Latin duo, do with Sanskrit dha-.)	(Наприклад, оригінальні /t d dh/ стали германськими /θ t d/ в більшості випадків; порівняйте three з латинським tres, two з латинським duo, do з санскритським dha-.)
The recognition of these two sound laws were seminal events in the understanding of the regular nature of linguistic sound change and the development of the comparative method, which forms the basis of modern historical linguistics.	Розпізнавання цих двох звукових законів стали визначними подіями в розумінні закономірності мовної зміни звуків і розвитку порівняльного методу, який формує базис сучасної історичної лінгвістики.
The development of a strong stress on the first syllable of the word, which triggered significant phonological reduction of all other syllables.	Розвиток сильного наголосу на перший склад слова, який спровокував значне фонологічне скорочення всіх інших складів.
This is responsible for the reduction of most of the basic English, Norwegian, Danish and Swedish words into monosyllables, and the common impression of modern English and German as consonant-heavy languages.	Це призводить до скорочення більшості базових англійських, норвезьких, датських та шведських слів в односкладні, а також до загального враження, що сучасні англійська та німецька мови, насичені приголосними.
Examples are Proto-Germanic strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", hagatusjō → German Hexe "witch, hag".	Прикладами є прагерманські strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", *hagatusjō → German Hexe "witch, hag".
A change known as Germanic umlaut, which modified vowel qualities when a high front vocalic segment (/i/, /iː/ or /j/) followed in the next syllable.	Зміна, відома як германський умлаут, який змінив якість голосних, коли в наступному складі слідував високий передній вокальний сегмент (/i/, /iː/ або /j/).
Generally, back vowels were fronted, and front vowels were raised.	Як правило, задні голосні ставали передніми, а передні голосні ставали піднятими.
In many languages, the modified vowels are indicated with a diaeresis (e.g., ä ö ü in German, pronounced /ɛ ø y/, respectively).	У багатьох мовах, змінені голосні позначені дієрезисом (наприклад, ä ö ü в німецькій вимовляються як /ɛ ø y/ відповідно).
This change resulted in pervasive alternations in related words — still extremely prominent in modern German but present only in remnants in modern English (e.g., mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).	Ця зміна призвела до широких чергувань у споріднених словах - досі сильно виражених у сучасній німецькій, але присутніх лише в сучасній англійській (наприклад, mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).
Large numbers of vowel qualities.	Велика кількість якостей голосних.
English is typical in this respect, with around 11–12 vowels in most dialects (not counting diphthongs).	Англійська - типова в цьому розумінні з близько 11-12 голосними в більшості діалектів (не враховуючи дифтонгів).
Standard Swedish has 17 pure vowels, standard German and Dutch 14, and Danish at least 11.	Стандартна шведська має 17 чистих голосних, стандартна німецька та голландська – 14, і датська - як мінімум 11.
The Amstetten dialect of Bavarian German has 13 distinctions among long vowels alone, one of the largest such inventories in the world.	У амштеттенському діалекті баварської німецької має 13 відмінностей тільки між довгими голосними, що є одним із найбільших таких наборів у світі.
Verb second (V2) word order, which is uncommon cross-linguistically.	Порядок слів із дієсловом на другій позиції (V2), що є рідкісним у різних мовах світу.
Exactly one noun phrase or adverbial element must precede the verb; in particular, if an adverb or prepositional phrase precedes the verb, then the subject must immediately follow the finite verb.	Рівно одне іменникове словосполучення або прислівниковий елемент повинні передувати дієслову; зокрема, якщо прислівник або прийменникове словосполучення передують дієслову, то підмет має одразу слідувати за кінцевим дієсловом.
This is no longer present in modern English except in sentences beginning with "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," and related expressions, as well as in a few relic sentences such as "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", the palindrome "Able was I ere I saw Elba" or "Boom goes the dynamite", and in most if not all (if not an absolute) of the Five Ws and one H questions e.g. "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", and "How could these things get here?", but is found in all other modern Germanic languages.	Зараз цього нема в сучасній англійській окрім речень, що починаються з "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," та подібних виразів, а також у деяких архаїчних реченнях, таких як "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", паліндром "Able was I ere I saw Elba" або "Boom goes the dynamite", і в більшості якщо не у всіх (якщо не абсолютно) запитань з п'яти W і одного H, наприклад, "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", та "How could these things get here?", але зустрічається і у всіх інших сучасних германських мовах.
Other significant characteristics are:	Іншими суттєвими характеристиками є:
The reduction of the various tense and aspect combinations of the Indo-European verbal system into only two: the present tense and the past tense (also called the preterite).	Скорочення різних комбінацій часу та аспекту в індоєвропейській дієслівній системі до лише двох: теперішній час і минулий (так званий претерітум).
A large class of verbs that use a dental suffix (/d/ or /t/) instead of vowel alternation (Indo-European ablaut) to indicate past tense.	Великий клас дієслів що використовують зубні суфікси (/d/ або /t/) замість чергування голосних (індоєвропейський аблаут) для позначення минулого часу.
These are called the Germanic weak verbs; the remaining verbs with vowel ablaut are the Germanic strong verbs.	Вони називаються германськими слабкими дієсловами; інші дієслова з аблаутом голосних є германськими сильними дієсловами.
A distinction in definiteness of a noun phrase that is marked by different sets of inflectional endings for adjectives, the so-called strong and weak adjectives.	Різниця у визначенні іменникового словосполучення, яке позначено іншим набором флексійних закінчень прикметників, так званих сильних та слабких прикметників.
A similar development happened in the Balto-Slavic languages.	Схожий розвиток стався з балто-слов'янськими мовами.
This distinction has been lost in modern English but was present in Old English and remains in all other Germanic languages to various degrees.	Ця відмінність в сучасній англійській мові була втрачена, але присутня в староанглійській і залишається у всіх інших германських мовах різною мірою.
Some words with etymologies that are difficult to link to other Indo-European families but with variants that appear in almost all Germanic languages.	Деякі слова, етимологію яких важко зв'язати з іншими індоєвропейськими сім'ями, але є варіантами, що зустрічаються в майже всіх германських мовах.
See Germanic substrate hypothesis.	Див. Гіпотезу германського субстрату.
Note that some of the above characteristics were not present in Proto-Germanic but developed later as areal features that spread from language to language:	Зауважте, що деякі з вищеназваних характеристик не були присутніми в прагерманській мові, але розвинулись пізніше як особливості ареалу, які поширювалися від мови до мови:
Germanic umlaut only affected the North and West Germanic languages (which represent all modern Germanic languages) but not the now-extinct East Germanic languages, such as Gothic, nor Proto-Germanic, the common ancestor of all Germanic languages.	Германський умлаут вплинув лише на північні та західні германські мови (які представляють всі сучасні германські мови), але не на нещодавно зниклі східні германські мови, такі як готську чи прагерманську - спільного предка всіх германських мов.
The large inventory of vowel qualities is a later development, due to a combination of Germanic umlaut and the tendency in many Germanic languages for pairs of long/short vowels of originally identical quality to develop distinct qualities, with the length distinction sometimes eventually lost.	Великий набір якостей голосних є більш пізнім розвитком, зумовленим поєднанням германського умлауту та тенденції в багатьох германських мовах до пар довгих/коротких голосних, які спочатку мали однакову якість, до розвитку відмінних якостей, причому відмінність у довжині іноді згодом зникала.
Proto-Germanic had only five distinct vowel qualities, although there were more actual vowel phonemes because length and possibly nasality were phonemic.	Прагерманська мала тільки п'ять відмінних якостей голосних, хоча фактичних голосних фонем було більше через те, що довжина і, можливо, назальність були фонемними.
In modern German, long-short vowel pairs still exist but are also distinct in quality.	У сучасній німецькій пари довгих і коротких голосних досі існують, але також відмінні в якості.
Proto-Germanic probably had a more general S-O-V-I word order.	Прагерманська, можливо, мала більш загальний S-O-V-I порядок слів.
However, the tendency toward V2 order may have already been present in latent form and may be related to Wackernagel's Law, an Indo-European law dictating that sentence clitics must be placed second.	Проте, тенденція до порядку V2 могла бути присутня у прихованій формі і могла бути пов'язана з законом Вакернагеля, індоєвропейським законом, який диктує, що клитики речення мають бути поставлені на друге місце.
Roughly speaking, Germanic languages differ in how conservative or how progressive each language is with respect to an overall trend toward analyticity.	Грубо кажучи, германські мови відрізняються в тому, наскільки консервативною або прогресивною є кожна мова щодо загальної тенденції до аналітичності.
Some, such as Icelandic and, to a lesser extent, German, have preserved much of the complex inflectional morphology inherited from Proto-Germanic (and in turn from Proto-Indo-European).	Деякі, такі як ісландська та, меншою мірою, німецька, зберегли більшу частину складної флективної морфології успадкованої від прагерманської (й у свою чергу від протоіндоєвропейської).
Others, such as English, Swedish, and Afrikaans, have moved toward a largely analytic type.	Інші, такі як англійська, шведська та африкаанс перейшли до переважно аналітичного типу.
Germanic languages possess a number of defining features compared with other Indo-European languages.	Германські мови мають ряд визначальних рис порівняно з іншими індоєвропейськими мовами.
Probably the most well-known are the following:	Мабуть найбільш відомі з них:
The sound changes known as Grimm's Law and Verner's Law, which shifted the values of all the Indo-European stop consonants.	Зміна звуків, відомих як закон Ґрімма та закон Вернера, які змінили значення всіх індоєвропейських проривних приголосних.
(For example, original /t d dh/ became Germanic /θ t d/ in most cases; compare three with Latin tres, two with Latin duo, do with Sanskrit dha-.)	(Наприклад, оригінальні /t d dh/ стали германськими /θ t d/ в більшості випадків; порівняйте three з латинським tres, two з латинським duo, do з санскритським dha-.)
The recognition of these two sound laws were seminal events in the understanding of the regular nature of linguistic sound change and the development of the comparative method, which forms the basis of modern historical linguistics.	Розпізнавання цих двох звукових законів стали визначними подіями в розумінні закономірності мовної зміни звуків і розвитку порівняльного методу, який формує базис сучасної історичної лінгвістики.
The development of a strong stress on the first syllable of the word, which triggered significant phonological reduction of all other syllables.	Розвиток сильного наголосу на перший склад слова, який спровокував значне фонологічне скорочення всіх інших складів.
This is responsible for the reduction of most of the basic English, Norwegian, Danish and Swedish words into monosyllables, and the common impression of modern English and German as consonant-heavy languages.	Це призводить до скорочення більшості базових англійських, норвезьких, датських та шведських слів в односкладні, а також до загального враження, що сучасні англійська та німецька мови, насичені приголосними.
Examples are Proto-Germanic strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", hagatusjō → German Hexe "witch, hag".	Прикладами є прагерманські strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", *hagatusjō → German Hexe "witch, hag".
A change known as Germanic umlaut, which modified vowel qualities when a high front vocalic segment (/i/, /iː/ or /j/) followed in the next syllable.	Зміна, відома як германський умлаут, який змінив якість голосних, коли в наступному складі слідував високий передній вокальний сегмент (/i/, /iː/ або /j/).
Generally, back vowels were fronted, and front vowels were raised.	Як правило, задні голосні ставали передніми, а передні голосні ставали піднятими.
In many languages, the modified vowels are indicated with a diaeresis (e.g., ä ö ü in German, pronounced /ɛ ø y/, respectively).	У багатьох мовах, змінені голосні позначені дієрезисом (наприклад, ä ö ü в німецькій вимовляються як /ɛ ø y/ відповідно).
This change resulted in pervasive alternations in related words — still extremely prominent in modern German but present only in remnants in modern English (e.g., mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).	Ця зміна призвела до широких чергувань у споріднених словах - досі сильно виражених у сучасній німецькій, але присутніх лише в сучасній англійській (наприклад, mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).
Large numbers of vowel qualities.	Велика кількість якостей голосних.
English is typical in this respect, with around 11–12 vowels in most dialects (not counting diphthongs).	Англійська - типова в цьому розумінні з близько 11-12 голосними в більшості діалектів (не враховуючи дифтонгів).
Standard Swedish has 17 pure vowels, standard German and Dutch 14, and Danish at least 11.	Стандартна шведська має 17 чистих голосних, стандартна німецька та голландська – 14, і датська - як мінімум 11.
The Amstetten dialect of Bavarian German has 13 distinctions among long vowels alone, one of the largest such inventories in the world.	У амштеттенському діалекті баварської німецької має 13 відмінностей тільки між довгими голосними, що є одним із найбільших таких наборів у світі.
Verb second (V2) word order, which is uncommon cross-linguistically.	Порядок слів із дієсловом на другій позиції (V2), що є рідкісним у різних мовах світу.
Exactly one noun phrase or adverbial element must precede the verb; in particular, if an adverb or prepositional phrase precedes the verb, then the subject must immediately follow the finite verb.	Рівно одне іменникове словосполучення або прислівниковий елемент повинні передувати дієслову; зокрема, якщо прислівник або прийменникове словосполучення передують дієслову, то підмет має одразу слідувати за кінцевим дієсловом.
This is no longer present in modern English except in sentences beginning with "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," and related expressions, as well as in a few relic sentences such as "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", the palindrome "Able was I ere I saw Elba" or "Boom goes the dynamite", and in most if not all (if not an absolute) of the Five Ws and one H questions e.g. "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", and "How could these things get here?", but is found in all other modern Germanic languages.	Зараз цього нема в сучасній англійській окрім речень, що починаються з "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," та подібних виразів, а також у деяких архаїчних реченнях, таких як "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", паліндром "Able was I ere I saw Elba" або "Boom goes the dynamite", і в більшості якщо не у всіх (якщо не абсолютно) запитань з п'яти W і одного H, наприклад, "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", та "How could these things get here?", але зустрічається і у всіх інших сучасних германських мовах.
Other significant characteristics are:	Іншими суттєвими характеристиками є:
The reduction of the various tense and aspect combinations of the Indo-European verbal system into only two: the present tense and the past tense (also called the preterite).	Скорочення різних комбінацій часу та аспекту в індоєвропейській дієслівній системі до лише двох: теперішній час і минулий (так званий претерітум).
A large class of verbs that use a dental suffix (/d/ or /t/) instead of vowel alternation (Indo-European ablaut) to indicate past tense.	Великий клас дієслів що використовують зубні суфікси (/d/ або /t/) замість чергування голосних (індоєвропейський аблаут) для позначення минулого часу.
These are called the Germanic weak verbs; the remaining verbs with vowel ablaut are the Germanic strong verbs.	Вони називаються германськими слабкими дієсловами; інші дієслова з аблаутом голосних є германськими сильними дієсловами.
A distinction in definiteness of a noun phrase that is marked by different sets of inflectional endings for adjectives, the so-called strong and weak adjectives.	Різниця у визначенні іменникового словосполучення, яке позначено іншим набором флексійних закінчень прикметників, так званих сильних та слабких прикметників.
A similar development happened in the Balto-Slavic languages.	Схожий розвиток стався з балто-слов'янськими мовами.
This distinction has been lost in modern English but was present in Old English and remains in all other Germanic languages to various degrees.	Ця відмінність в сучасній англійській мові була втрачена, але присутня в староанглійській і залишається у всіх інших германських мовах різною мірою.
Some words with etymologies that are difficult to link to other Indo-European families but with variants that appear in almost all Germanic languages.	Деякі слова, етимологію яких важко зв'язати з іншими індоєвропейськими сім'ями, але є варіантами, що зустрічаються в майже всіх германських мовах.
See Germanic substrate hypothesis.	Див. Гіпотезу германського субстрату.
Note that some of the above characteristics were not present in Proto-Germanic but developed later as areal features that spread from language to language:	Зауважте, що деякі з вищеназваних характеристик не були присутніми в прагерманській мові, але розвинулись пізніше як особливості ареалу, які поширювалися від мови до мови:
Germanic umlaut only affected the North and West Germanic languages (which represent all modern Germanic languages) but not the now-extinct East Germanic languages, such as Gothic, nor Proto-Germanic, the common ancestor of all Germanic languages.	Германський умлаут вплинув лише на північні та західні германські мови (які представляють всі сучасні германські мови), але не на нещодавно зниклі східні германські мови, такі як готську чи прагерманську - спільного предка всіх германських мов.
The large inventory of vowel qualities is a later development, due to a combination of Germanic umlaut and the tendency in many Germanic languages for pairs of long/short vowels of originally identical quality to develop distinct qualities, with the length distinction sometimes eventually lost.	Великий набір якостей голосних є більш пізнім розвитком, зумовленим поєднанням германського умлауту та тенденції в багатьох германських мовах до пар довгих/коротких голосних, які спочатку мали однакову якість, до розвитку відмінних якостей, причому відмінність у довжині іноді згодом зникала.
Proto-Germanic had only five distinct vowel qualities, although there were more actual vowel phonemes because length and possibly nasality were phonemic.	Прагерманська мала тільки п'ять відмінних якостей голосних, хоча фактичних голосних фонем було більше через те, що довжина і, можливо, назальність були фонемними.
In modern German, long-short vowel pairs still exist but are also distinct in quality.	У сучасній німецькій пари довгих і коротких голосних досі існують, але також відмінні в якості.
Proto-Germanic probably had a more general S-O-V-I word order.	Прагерманська, можливо, мала більш загальний S-O-V-I порядок слів.
However, the tendency toward V2 order may have already been present in latent form and may be related to Wackernagel's Law, an Indo-European law dictating that sentence clitics must be placed second.	Проте, тенденція до порядку V2 могла бути присутня у прихованій формі і могла бути пов'язана з законом Вакернагеля, індоєвропейським законом, який диктує, що клитики речення мають бути поставлені на друге місце.
Roughly speaking, Germanic languages differ in how conservative or how progressive each language is with respect to an overall trend toward analyticity.	Грубо кажучи, германські мови відрізняються в тому, наскільки консервативною або прогресивною є кожна мова щодо загальної тенденції до аналітичності.
Some, such as Icelandic and, to a lesser extent, German, have preserved much of the complex inflectional morphology inherited from Proto-Germanic (and in turn from Proto-Indo-European).	Деякі, такі як ісландська та, меншою мірою, німецька, зберегли більшу частину складної флективної морфології успадкованої від прагерманської (й у свою чергу від протоіндоєвропейської).
Others, such as English, Swedish, and Afrikaans, have moved toward a largely analytic type.	Інші, такі як англійська, шведська та африкаанс перейшли до переважно аналітичного типу.
Germanic languages possess a number of defining features compared with other Indo-European languages.	Германські мови мають ряд визначальних рис порівняно з іншими індоєвропейськими мовами.
Probably the most well-known are the following:	Мабуть найбільш відомі з них:
The sound changes known as Grimm's Law and Verner's Law, which shifted the values of all the Indo-European stop consonants.	Зміна звуків, відомих як закон Ґрімма та закон Вернера, які змінили значення всіх індоєвропейських проривних приголосних.
(For example, original /t d dh/ became Germanic /θ t d/ in most cases; compare three with Latin tres, two with Latin duo, do with Sanskrit dha-.)	(Наприклад, оригінальні /t d dh/ стали германськими /θ t d/ в більшості випадків; порівняйте three з латинським tres, two з латинським duo, do з санскритським dha-.)
The recognition of these two sound laws were seminal events in the understanding of the regular nature of linguistic sound change and the development of the comparative method, which forms the basis of modern historical linguistics.	Розпізнавання цих двох звукових законів стали визначними подіями в розумінні закономірності мовної зміни звуків і розвитку порівняльного методу, який формує базис сучасної історичної лінгвістики.
The development of a strong stress on the first syllable of the word, which triggered significant phonological reduction of all other syllables.	Розвиток сильного наголосу на перший склад слова, який спровокував значне фонологічне скорочення всіх інших складів.
This is responsible for the reduction of most of the basic English, Norwegian, Danish and Swedish words into monosyllables, and the common impression of modern English and German as consonant-heavy languages.	Це призводить до скорочення більшості базових англійських, норвезьких, датських та шведських слів в односкладні, а також до загального враження, що сучасні англійська та німецька мови, насичені приголосними.
Examples are Proto-Germanic strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", hagatusjō → German Hexe "witch, hag".	Прикладами є прагерманські strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", *hagatusjō → German Hexe "witch, hag".
A change known as Germanic umlaut, which modified vowel qualities when a high front vocalic segment (/i/, /iː/ or /j/) followed in the next syllable.	Зміна, відома як германський умлаут, який змінив якість голосних, коли в наступному складі слідував високий передній вокальний сегмент (/i/, /iː/ або /j/).
Generally, back vowels were fronted, and front vowels were raised.	Як правило, задні голосні ставали передніми, а передні голосні ставали піднятими.
In many languages, the modified vowels are indicated with a diaeresis (e.g., ä ö ü in German, pronounced /ɛ ø y/, respectively).	У багатьох мовах, змінені голосні позначені дієрезисом (наприклад, ä ö ü в німецькій вимовляються як /ɛ ø y/ відповідно).
This change resulted in pervasive alternations in related words — still extremely prominent in modern German but present only in remnants in modern English (e.g., mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).	Ця зміна призвела до широких чергувань у споріднених словах - досі сильно виражених у сучасній німецькій, але присутніх лише в сучасній англійській (наприклад, mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).
Large numbers of vowel qualities.	Велика кількість якостей голосних.
English is typical in this respect, with around 11–12 vowels in most dialects (not counting diphthongs).	Англійська - типова в цьому розумінні з близько 11-12 голосними в більшості діалектів (не враховуючи дифтонгів).
Standard Swedish has 17 pure vowels, standard German and Dutch 14, and Danish at least 11.	Стандартна шведська має 17 чистих голосних, стандартна німецька та голландська – 14, і датська - як мінімум 11.
The Amstetten dialect of Bavarian German has 13 distinctions among long vowels alone, one of the largest such inventories in the world.	У амштеттенському діалекті баварської німецької має 13 відмінностей тільки між довгими голосними, що є одним із найбільших таких наборів у світі.
Verb second (V2) word order, which is uncommon cross-linguistically.	Порядок слів із дієсловом на другій позиції (V2), що є рідкісним у різних мовах світу.
Exactly one noun phrase or adverbial element must precede the verb; in particular, if an adverb or prepositional phrase precedes the verb, then the subject must immediately follow the finite verb.	Рівно одне іменникове словосполучення або прислівниковий елемент повинні передувати дієслову; зокрема, якщо прислівник або прийменникове словосполучення передують дієслову, то підмет має одразу слідувати за кінцевим дієсловом.
This is no longer present in modern English except in sentences beginning with "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," and related expressions, as well as in a few relic sentences such as "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", the palindrome "Able was I ere I saw Elba" or "Boom goes the dynamite", and in most if not all (if not an absolute) of the Five Ws and one H questions e.g. "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", and "How could these things get here?", but is found in all other modern Germanic languages.	Зараз цього нема в сучасній англійській окрім речень, що починаються з "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," та подібних виразів, а також у деяких архаїчних реченнях, таких як "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", паліндром "Able was I ere I saw Elba" або "Boom goes the dynamite", і в більшості якщо не у всіх (якщо не абсолютно) запитань з п'яти W і одного H, наприклад, "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", та "How could these things get here?", але зустрічається і у всіх інших сучасних германських мовах.
Other significant characteristics are:	Іншими суттєвими характеристиками є:
The reduction of the various tense and aspect combinations of the Indo-European verbal system into only two: the present tense and the past tense (also called the preterite).	Скорочення різних комбінацій часу та аспекту в індоєвропейській дієслівній системі до лише двох: теперішній час і минулий (так званий претерітум).
A large class of verbs that use a dental suffix (/d/ or /t/) instead of vowel alternation (Indo-European ablaut) to indicate past tense.	Великий клас дієслів що використовують зубні суфікси (/d/ або /t/) замість чергування голосних (індоєвропейський аблаут) для позначення минулого часу.
These are called the Germanic weak verbs; the remaining verbs with vowel ablaut are the Germanic strong verbs.	Вони називаються германськими слабкими дієсловами; інші дієслова з аблаутом голосних є германськими сильними дієсловами.
A distinction in definiteness of a noun phrase that is marked by different sets of inflectional endings for adjectives, the so-called strong and weak adjectives.	Різниця у визначенні іменникового словосполучення, яке позначено іншим набором флексійних закінчень прикметників, так званих сильних та слабких прикметників.
A similar development happened in the Balto-Slavic languages.	Схожий розвиток стався з балто-слов'янськими мовами.
This distinction has been lost in modern English but was present in Old English and remains in all other Germanic languages to various degrees.	Ця відмінність в сучасній англійській мові була втрачена, але присутня в староанглійській і залишається у всіх інших германських мовах різною мірою.
Some words with etymologies that are difficult to link to other Indo-European families but with variants that appear in almost all Germanic languages.	Деякі слова, етимологію яких важко зв'язати з іншими індоєвропейськими сім'ями, але є варіантами, що зустрічаються в майже всіх германських мовах.
See Germanic substrate hypothesis.	Див. Гіпотезу германського субстрату.
Note that some of the above characteristics were not present in Proto-Germanic but developed later as areal features that spread from language to language:	Зауважте, що деякі з вищеназваних характеристик не були присутніми в прагерманській мові, але розвинулись пізніше як особливості ареалу, які поширювалися від мови до мови:
Germanic umlaut only affected the North and West Germanic languages (which represent all modern Germanic languages) but not the now-extinct East Germanic languages, such as Gothic, nor Proto-Germanic, the common ancestor of all Germanic languages.	Германський умлаут вплинув лише на північні та західні германські мови (які представляють всі сучасні германські мови), але не на нещодавно зниклі східні германські мови, такі як готську чи прагерманську - спільного предка всіх германських мов.
The large inventory of vowel qualities is a later development, due to a combination of Germanic umlaut and the tendency in many Germanic languages for pairs of long/short vowels of originally identical quality to develop distinct qualities, with the length distinction sometimes eventually lost.	Великий набір якостей голосних є більш пізнім розвитком, зумовленим поєднанням германського умлауту та тенденції в багатьох германських мовах до пар довгих/коротких голосних, які спочатку мали однакову якість, до розвитку відмінних якостей, причому відмінність у довжині іноді згодом зникала.
Proto-Germanic had only five distinct vowel qualities, although there were more actual vowel phonemes because length and possibly nasality were phonemic.	Прагерманська мала тільки п'ять відмінних якостей голосних, хоча фактичних голосних фонем було більше через те, що довжина і, можливо, назальність були фонемними.
In modern German, long-short vowel pairs still exist but are also distinct in quality.	У сучасній німецькій пари довгих і коротких голосних досі існують, але також відмінні в якості.
Proto-Germanic probably had a more general S-O-V-I word order.	Прагерманська, можливо, мала більш загальний S-O-V-I порядок слів.
However, the tendency toward V2 order may have already been present in latent form and may be related to Wackernagel's Law, an Indo-European law dictating that sentence clitics must be placed second.	Проте, тенденція до порядку V2 могла бути присутня у прихованій формі і могла бути пов'язана з законом Вакернагеля, індоєвропейським законом, який диктує, що клитики речення мають бути поставлені на друге місце.
Roughly speaking, Germanic languages differ in how conservative or how progressive each language is with respect to an overall trend toward analyticity.	Грубо кажучи, германські мови відрізняються в тому, наскільки консервативною або прогресивною є кожна мова щодо загальної тенденції до аналітичності.
Some, such as Icelandic and, to a lesser extent, German, have preserved much of the complex inflectional morphology inherited from Proto-Germanic (and in turn from Proto-Indo-European).	Деякі, такі як ісландська та, меншою мірою, німецька, зберегли більшу частину складної флективної морфології успадкованої від прагерманської (й у свою чергу від протоіндоєвропейської).
Others, such as English, Swedish, and Afrikaans, have moved toward a largely analytic type.	Інші, такі як англійська, шведська та африкаанс перейшли до переважно аналітичного типу.
Germanic languages possess a number of defining features compared with other Indo-European languages.	Германські мови мають ряд визначальних рис порівняно з іншими індоєвропейськими мовами.
Probably the most well-known are the following:	Мабуть найбільш відомі з них:
The sound changes known as Grimm's Law and Verner's Law, which shifted the values of all the Indo-European stop consonants.	Зміна звуків, відомих як закон Ґрімма та закон Вернера, які змінили значення всіх індоєвропейських проривних приголосних.
(For example, original /t d dh/ became Germanic /θ t d/ in most cases; compare three with Latin tres, two with Latin duo, do with Sanskrit dha-.)	(Наприклад, оригінальні /t d dh/ стали германськими /θ t d/ в більшості випадків; порівняйте three з латинським tres, two з латинським duo, do з санскритським dha-.)
The recognition of these two sound laws were seminal events in the understanding of the regular nature of linguistic sound change and the development of the comparative method, which forms the basis of modern historical linguistics.	Розпізнавання цих двох звукових законів стали визначними подіями в розумінні закономірності мовної зміни звуків і розвитку порівняльного методу, який формує базис сучасної історичної лінгвістики.
The development of a strong stress on the first syllable of the word, which triggered significant phonological reduction of all other syllables.	Розвиток сильного наголосу на перший склад слова, який спровокував значне фонологічне скорочення всіх інших складів.
This is responsible for the reduction of most of the basic English, Norwegian, Danish and Swedish words into monosyllables, and the common impression of modern English and German as consonant-heavy languages.	Це призводить до скорочення більшості базових англійських, норвезьких, датських та шведських слів в односкладні, а також до загального враження, що сучасні англійська та німецька мови, насичені приголосними.
Examples are Proto-Germanic strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", hagatusjō → German Hexe "witch, hag".	Прикладами є прагерманські strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", *hagatusjō → German Hexe "witch, hag".
A change known as Germanic umlaut, which modified vowel qualities when a high front vocalic segment (/i/, /iː/ or /j/) followed in the next syllable.	Зміна, відома як германський умлаут, який змінив якість голосних, коли в наступному складі слідував високий передній вокальний сегмент (/i/, /iː/ або /j/).
Generally, back vowels were fronted, and front vowels were raised.	Як правило, задні голосні ставали передніми, а передні голосні ставали піднятими.
In many languages, the modified vowels are indicated with a diaeresis (e.g., ä ö ü in German, pronounced /ɛ ø y/, respectively).	У багатьох мовах, змінені голосні позначені дієрезисом (наприклад, ä ö ü в німецькій вимовляються як /ɛ ø y/ відповідно).
This change resulted in pervasive alternations in related words — still extremely prominent in modern German but present only in remnants in modern English (e.g., mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).	Ця зміна призвела до широких чергувань у споріднених словах - досі сильно виражених у сучасній німецькій, але присутніх лише в сучасній англійській (наприклад, mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).
Large numbers of vowel qualities.	Велика кількість якостей голосних.
English is typical in this respect, with around 11–12 vowels in most dialects (not counting diphthongs).	Англійська - типова в цьому розумінні з близько 11-12 голосними в більшості діалектів (не враховуючи дифтонгів).
Standard Swedish has 17 pure vowels, standard German and Dutch 14, and Danish at least 11.	Стандартна шведська має 17 чистих голосних, стандартна німецька та голландська – 14, і датська - як мінімум 11.
The Amstetten dialect of Bavarian German has 13 distinctions among long vowels alone, one of the largest such inventories in the world.	У амштеттенському діалекті баварської німецької має 13 відмінностей тільки між довгими голосними, що є одним із найбільших таких наборів у світі.
Verb second (V2) word order, which is uncommon cross-linguistically.	Порядок слів із дієсловом на другій позиції (V2), що є рідкісним у різних мовах світу.
Exactly one noun phrase or adverbial element must precede the verb; in particular, if an adverb or prepositional phrase precedes the verb, then the subject must immediately follow the finite verb.	Рівно одне іменникове словосполучення або прислівниковий елемент повинні передувати дієслову; зокрема, якщо прислівник або прийменникове словосполучення передують дієслову, то підмет має одразу слідувати за кінцевим дієсловом.
This is no longer present in modern English except in sentences beginning with "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," and related expressions, as well as in a few relic sentences such as "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", the palindrome "Able was I ere I saw Elba" or "Boom goes the dynamite", and in most if not all (if not an absolute) of the Five Ws and one H questions e.g. "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", and "How could these things get here?", but is found in all other modern Germanic languages.	Зараз цього нема в сучасній англійській окрім речень, що починаються з "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," та подібних виразів, а також у деяких архаїчних реченнях, таких як "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", паліндром "Able was I ere I saw Elba" або "Boom goes the dynamite", і в більшості якщо не у всіх (якщо не абсолютно) запитань з п'яти W і одного H, наприклад, "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", та "How could these things get here?", але зустрічається і у всіх інших сучасних германських мовах.
Other significant characteristics are:	Іншими суттєвими характеристиками є:
The reduction of the various tense and aspect combinations of the Indo-European verbal system into only two: the present tense and the past tense (also called the preterite).	Скорочення різних комбінацій часу та аспекту в індоєвропейській дієслівній системі до лише двох: теперішній час і минулий (так званий претерітум).
A large class of verbs that use a dental suffix (/d/ or /t/) instead of vowel alternation (Indo-European ablaut) to indicate past tense.	Великий клас дієслів що використовують зубні суфікси (/d/ або /t/) замість чергування голосних (індоєвропейський аблаут) для позначення минулого часу.
These are called the Germanic weak verbs; the remaining verbs with vowel ablaut are the Germanic strong verbs.	Вони називаються германськими слабкими дієсловами; інші дієслова з аблаутом голосних є германськими сильними дієсловами.
A distinction in definiteness of a noun phrase that is marked by different sets of inflectional endings for adjectives, the so-called strong and weak adjectives.	Різниця у визначенні іменникового словосполучення, яке позначено іншим набором флексійних закінчень прикметників, так званих сильних та слабких прикметників.
A similar development happened in the Balto-Slavic languages.	Схожий розвиток стався з балто-слов'янськими мовами.
This distinction has been lost in modern English but was present in Old English and remains in all other Germanic languages to various degrees.	Ця відмінність в сучасній англійській мові була втрачена, але присутня в староанглійській і залишається у всіх інших германських мовах різною мірою.
Some words with etymologies that are difficult to link to other Indo-European families but with variants that appear in almost all Germanic languages.	Деякі слова, етимологію яких важко зв'язати з іншими індоєвропейськими сім'ями, але є варіантами, що зустрічаються в майже всіх германських мовах.
See Germanic substrate hypothesis.	Див. Гіпотезу германського субстрату.
Note that some of the above characteristics were not present in Proto-Germanic but developed later as areal features that spread from language to language:	Зауважте, що деякі з вищеназваних характеристик не були присутніми в прагерманській мові, але розвинулись пізніше як особливості ареалу, які поширювалися від мови до мови:
Germanic umlaut only affected the North and West Germanic languages (which represent all modern Germanic languages) but not the now-extinct East Germanic languages, such as Gothic, nor Proto-Germanic, the common ancestor of all Germanic languages.	Германський умлаут вплинув лише на північні та західні германські мови (які представляють всі сучасні германські мови), але не на нещодавно зниклі східні германські мови, такі як готську чи прагерманську - спільного предка всіх германських мов.
The large inventory of vowel qualities is a later development, due to a combination of Germanic umlaut and the tendency in many Germanic languages for pairs of long/short vowels of originally identical quality to develop distinct qualities, with the length distinction sometimes eventually lost.	Великий набір якостей голосних є більш пізнім розвитком, зумовленим поєднанням германського умлауту та тенденції в багатьох германських мовах до пар довгих/коротких голосних, які спочатку мали однакову якість, до розвитку відмінних якостей, причому відмінність у довжині іноді згодом зникала.
Proto-Germanic had only five distinct vowel qualities, although there were more actual vowel phonemes because length and possibly nasality were phonemic.	Прагерманська мала тільки п'ять відмінних якостей голосних, хоча фактичних голосних фонем було більше через те, що довжина і, можливо, назальність були фонемними.
In modern German, long-short vowel pairs still exist but are also distinct in quality.	У сучасній німецькій пари довгих і коротких голосних досі існують, але також відмінні в якості.
Proto-Germanic probably had a more general S-O-V-I word order.	Прагерманська, можливо, мала більш загальний S-O-V-I порядок слів.
However, the tendency toward V2 order may have already been present in latent form and may be related to Wackernagel's Law, an Indo-European law dictating that sentence clitics must be placed second.	Проте, тенденція до порядку V2 могла бути присутня у прихованій формі і могла бути пов'язана з законом Вакернагеля, індоєвропейським законом, який диктує, що клитики речення мають бути поставлені на друге місце.
Roughly speaking, Germanic languages differ in how conservative or how progressive each language is with respect to an overall trend toward analyticity.	Грубо кажучи, германські мови відрізняються в тому, наскільки консервативною або прогресивною є кожна мова щодо загальної тенденції до аналітичності.
Some, such as Icelandic and, to a lesser extent, German, have preserved much of the complex inflectional morphology inherited from Proto-Germanic (and in turn from Proto-Indo-European).	Деякі, такі як ісландська та, меншою мірою, німецька, зберегли більшу частину складної флективної морфології успадкованої від прагерманської (й у свою чергу від протоіндоєвропейської).
Others, such as English, Swedish, and Afrikaans, have moved toward a largely analytic type.	Інші, такі як англійська, шведська та африкаанс перейшли до переважно аналітичного типу.
Germanic languages possess a number of defining features compared with other Indo-European languages.	Германські мови мають ряд визначальних рис порівняно з іншими індоєвропейськими мовами.
Probably the most well-known are the following:	Мабуть найбільш відомі з них:
The sound changes known as Grimm's Law and Verner's Law, which shifted the values of all the Indo-European stop consonants.	Зміна звуків, відомих як закон Ґрімма та закон Вернера, які змінили значення всіх індоєвропейських проривних приголосних.
(For example, original /t d dh/ became Germanic /θ t d/ in most cases; compare three with Latin tres, two with Latin duo, do with Sanskrit dha-.)	(Наприклад, оригінальні /t d dh/ стали германськими /θ t d/ в більшості випадків; порівняйте three з латинським tres, two з латинським duo, do з санскритським dha-.)
The recognition of these two sound laws were seminal events in the understanding of the regular nature of linguistic sound change and the development of the comparative method, which forms the basis of modern historical linguistics.	Розпізнавання цих двох звукових законів стали визначними подіями в розумінні закономірності мовної зміни звуків і розвитку порівняльного методу, який формує базис сучасної історичної лінгвістики.
The development of a strong stress on the first syllable of the word, which triggered significant phonological reduction of all other syllables.	Розвиток сильного наголосу на перший склад слова, який спровокував значне фонологічне скорочення всіх інших складів.
This is responsible for the reduction of most of the basic English, Norwegian, Danish and Swedish words into monosyllables, and the common impression of modern English and German as consonant-heavy languages.	Це призводить до скорочення більшості базових англійських, норвезьких, датських та шведських слів в односкладні, а також до загального враження, що сучасні англійська та німецька мови, насичені приголосними.
Examples are Proto-Germanic strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", hagatusjō → German Hexe "witch, hag".	Прикладами є прагерманські strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", *hagatusjō → German Hexe "witch, hag".
A change known as Germanic umlaut, which modified vowel qualities when a high front vocalic segment (/i/, /iː/ or /j/) followed in the next syllable.	Зміна, відома як германський умлаут, який змінив якість голосних, коли в наступному складі слідував високий передній вокальний сегмент (/i/, /iː/ або /j/).
Generally, back vowels were fronted, and front vowels were raised.	Як правило, задні голосні ставали передніми, а передні голосні ставали піднятими.
In many languages, the modified vowels are indicated with a diaeresis (e.g., ä ö ü in German, pronounced /ɛ ø y/, respectively).	У багатьох мовах, змінені голосні позначені дієрезисом (наприклад, ä ö ü в німецькій вимовляються як /ɛ ø y/ відповідно).
This change resulted in pervasive alternations in related words — still extremely prominent in modern German but present only in remnants in modern English (e.g., mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).	Ця зміна призвела до широких чергувань у споріднених словах - досі сильно виражених у сучасній німецькій, але присутніх лише в сучасній англійській (наприклад, mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).
Large numbers of vowel qualities.	Велика кількість якостей голосних.
English is typical in this respect, with around 11–12 vowels in most dialects (not counting diphthongs).	Англійська - типова в цьому розумінні з близько 11-12 голосними в більшості діалектів (не враховуючи дифтонгів).
Standard Swedish has 17 pure vowels, standard German and Dutch 14, and Danish at least 11.	Стандартна шведська має 17 чистих голосних, стандартна німецька та голландська – 14, і датська - як мінімум 11.
The Amstetten dialect of Bavarian German has 13 distinctions among long vowels alone, one of the largest such inventories in the world.	У амштеттенському діалекті баварської німецької має 13 відмінностей тільки між довгими голосними, що є одним із найбільших таких наборів у світі.
Verb second (V2) word order, which is uncommon cross-linguistically.	Порядок слів із дієсловом на другій позиції (V2), що є рідкісним у різних мовах світу.
Exactly one noun phrase or adverbial element must precede the verb; in particular, if an adverb or prepositional phrase precedes the verb, then the subject must immediately follow the finite verb.	Рівно одне іменникове словосполучення або прислівниковий елемент повинні передувати дієслову; зокрема, якщо прислівник або прийменникове словосполучення передують дієслову, то підмет має одразу слідувати за кінцевим дієсловом.
This is no longer present in modern English except in sentences beginning with "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," and related expressions, as well as in a few relic sentences such as "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", the palindrome "Able was I ere I saw Elba" or "Boom goes the dynamite", and in most if not all (if not an absolute) of the Five Ws and one H questions e.g. "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", and "How could these things get here?", but is found in all other modern Germanic languages.	Зараз цього нема в сучасній англійській окрім речень, що починаються з "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," та подібних виразів, а також у деяких архаїчних реченнях, таких як "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", паліндром "Able was I ere I saw Elba" або "Boom goes the dynamite", і в більшості якщо не у всіх (якщо не абсолютно) запитань з п'яти W і одного H, наприклад, "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", та "How could these things get here?", але зустрічається і у всіх інших сучасних германських мовах.
Other significant characteristics are:	Іншими суттєвими характеристиками є:
The reduction of the various tense and aspect combinations of the Indo-European verbal system into only two: the present tense and the past tense (also called the preterite).	Скорочення різних комбінацій часу та аспекту в індоєвропейській дієслівній системі до лише двох: теперішній час і минулий (так званий претерітум).
A large class of verbs that use a dental suffix (/d/ or /t/) instead of vowel alternation (Indo-European ablaut) to indicate past tense.	Великий клас дієслів що використовують зубні суфікси (/d/ або /t/) замість чергування голосних (індоєвропейський аблаут) для позначення минулого часу.
These are called the Germanic weak verbs; the remaining verbs with vowel ablaut are the Germanic strong verbs.	Вони називаються германськими слабкими дієсловами; інші дієслова з аблаутом голосних є германськими сильними дієсловами.
A distinction in definiteness of a noun phrase that is marked by different sets of inflectional endings for adjectives, the so-called strong and weak adjectives.	Різниця у визначенні іменникового словосполучення, яке позначено іншим набором флексійних закінчень прикметників, так званих сильних та слабких прикметників.
A similar development happened in the Balto-Slavic languages.	Схожий розвиток стався з балто-слов'янськими мовами.
This distinction has been lost in modern English but was present in Old English and remains in all other Germanic languages to various degrees.	Ця відмінність в сучасній англійській мові була втрачена, але присутня в староанглійській і залишається у всіх інших германських мовах різною мірою.
Some words with etymologies that are difficult to link to other Indo-European families but with variants that appear in almost all Germanic languages.	Деякі слова, етимологію яких важко зв'язати з іншими індоєвропейськими сім'ями, але є варіантами, що зустрічаються в майже всіх германських мовах.
See Germanic substrate hypothesis.	Див. Гіпотезу германського субстрату.
Note that some of the above characteristics were not present in Proto-Germanic but developed later as areal features that spread from language to language:	Зауважте, що деякі з вищеназваних характеристик не були присутніми в прагерманській мові, але розвинулись пізніше як особливості ареалу, які поширювалися від мови до мови:
Germanic umlaut only affected the North and West Germanic languages (which represent all modern Germanic languages) but not the now-extinct East Germanic languages, such as Gothic, nor Proto-Germanic, the common ancestor of all Germanic languages.	Германський умлаут вплинув лише на північні та західні германські мови (які представляють всі сучасні германські мови), але не на нещодавно зниклі східні германські мови, такі як готську чи прагерманську - спільного предка всіх германських мов.
The large inventory of vowel qualities is a later development, due to a combination of Germanic umlaut and the tendency in many Germanic languages for pairs of long/short vowels of originally identical quality to develop distinct qualities, with the length distinction sometimes eventually lost.	Великий набір якостей голосних є більш пізнім розвитком, зумовленим поєднанням германського умлауту та тенденції в багатьох германських мовах до пар довгих/коротких голосних, які спочатку мали однакову якість, до розвитку відмінних якостей, причому відмінність у довжині іноді згодом зникала.
Proto-Germanic had only five distinct vowel qualities, although there were more actual vowel phonemes because length and possibly nasality were phonemic.	Прагерманська мала тільки п'ять відмінних якостей голосних, хоча фактичних голосних фонем було більше через те, що довжина і, можливо, назальність були фонемними.
In modern German, long-short vowel pairs still exist but are also distinct in quality.	У сучасній німецькій пари довгих і коротких голосних досі існують, але також відмінні в якості.
Proto-Germanic probably had a more general S-O-V-I word order.	Прагерманська, можливо, мала більш загальний S-O-V-I порядок слів.
However, the tendency toward V2 order may have already been present in latent form and may be related to Wackernagel's Law, an Indo-European law dictating that sentence clitics must be placed second.	Проте, тенденція до порядку V2 могла бути присутня у прихованій формі і могла бути пов'язана з законом Вакернагеля, індоєвропейським законом, який диктує, що клитики речення мають бути поставлені на друге місце.
Roughly speaking, Germanic languages differ in how conservative or how progressive each language is with respect to an overall trend toward analyticity.	Грубо кажучи, германські мови відрізняються в тому, наскільки консервативною або прогресивною є кожна мова щодо загальної тенденції до аналітичності.
Some, such as Icelandic and, to a lesser extent, German, have preserved much of the complex inflectional morphology inherited from Proto-Germanic (and in turn from Proto-Indo-European).	Деякі, такі як ісландська та, меншою мірою, німецька, зберегли більшу частину складної флективної морфології успадкованої від прагерманської (й у свою чергу від протоіндоєвропейської).
Others, such as English, Swedish, and Afrikaans, have moved toward a largely analytic type.	Інші, такі як англійська, шведська та африкаанс перейшли до переважно аналітичного типу.
Germanic languages possess a number of defining features compared with other Indo-European languages.	Германські мови мають ряд визначальних рис порівняно з іншими індоєвропейськими мовами.
Probably the most well-known are the following:	Мабуть найбільш відомі з них:
The sound changes known as Grimm's Law and Verner's Law, which shifted the values of all the Indo-European stop consonants.	Зміна звуків, відомих як закон Ґрімма та закон Вернера, які змінили значення всіх індоєвропейських проривних приголосних.
(For example, original /t d dh/ became Germanic /θ t d/ in most cases; compare three with Latin tres, two with Latin duo, do with Sanskrit dha-.)	(Наприклад, оригінальні /t d dh/ стали германськими /θ t d/ в більшості випадків; порівняйте three з латинським tres, two з латинським duo, do з санскритським dha-.)
The recognition of these two sound laws were seminal events in the understanding of the regular nature of linguistic sound change and the development of the comparative method, which forms the basis of modern historical linguistics.	Розпізнавання цих двох звукових законів стали визначними подіями в розумінні закономірності мовної зміни звуків і розвитку порівняльного методу, який формує базис сучасної історичної лінгвістики.
The development of a strong stress on the first syllable of the word, which triggered significant phonological reduction of all other syllables.	Розвиток сильного наголосу на перший склад слова, який спровокував значне фонологічне скорочення всіх інших складів.
This is responsible for the reduction of most of the basic English, Norwegian, Danish and Swedish words into monosyllables, and the common impression of modern English and German as consonant-heavy languages.	Це призводить до скорочення більшості базових англійських, норвезьких, датських та шведських слів в односкладні, а також до загального враження, що сучасні англійська та німецька мови, насичені приголосними.
Examples are Proto-Germanic strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", hagatusjō → German Hexe "witch, hag".	Прикладами є прагерманські strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", *hagatusjō → German Hexe "witch, hag".
A change known as Germanic umlaut, which modified vowel qualities when a high front vocalic segment (/i/, /iː/ or /j/) followed in the next syllable.	Зміна, відома як германський умлаут, який змінив якість голосних, коли в наступному складі слідував високий передній вокальний сегмент (/i/, /iː/ або /j/).
Generally, back vowels were fronted, and front vowels were raised.	Як правило, задні голосні ставали передніми, а передні голосні ставали піднятими.
In many languages, the modified vowels are indicated with a diaeresis (e.g., ä ö ü in German, pronounced /ɛ ø y/, respectively).	У багатьох мовах, змінені голосні позначені дієрезисом (наприклад, ä ö ü в німецькій вимовляються як /ɛ ø y/ відповідно).
This change resulted in pervasive alternations in related words — still extremely prominent in modern German but present only in remnants in modern English (e.g., mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).	Ця зміна призвела до широких чергувань у споріднених словах - досі сильно виражених у сучасній німецькій, але присутніх лише в сучасній англійській (наприклад, mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).
Large numbers of vowel qualities.	Велика кількість якостей голосних.
English is typical in this respect, with around 11–12 vowels in most dialects (not counting diphthongs).	Англійська - типова в цьому розумінні з близько 11-12 голосними в більшості діалектів (не враховуючи дифтонгів).
Standard Swedish has 17 pure vowels, standard German and Dutch 14, and Danish at least 11.	Стандартна шведська має 17 чистих голосних, стандартна німецька та голландська – 14, і датська - як мінімум 11.
The Amstetten dialect of Bavarian German has 13 distinctions among long vowels alone, one of the largest such inventories in the world.	У амштеттенському діалекті баварської німецької має 13 відмінностей тільки між довгими голосними, що є одним із найбільших таких наборів у світі.
Verb second (V2) word order, which is uncommon cross-linguistically.	Порядок слів із дієсловом на другій позиції (V2), що є рідкісним у різних мовах світу.
Exactly one noun phrase or adverbial element must precede the verb; in particular, if an adverb or prepositional phrase precedes the verb, then the subject must immediately follow the finite verb.	Рівно одне іменникове словосполучення або прислівниковий елемент повинні передувати дієслову; зокрема, якщо прислівник або прийменникове словосполучення передують дієслову, то підмет має одразу слідувати за кінцевим дієсловом.
This is no longer present in modern English except in sentences beginning with "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," and related expressions, as well as in a few relic sentences such as "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", the palindrome "Able was I ere I saw Elba" or "Boom goes the dynamite", and in most if not all (if not an absolute) of the Five Ws and one H questions e.g. "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", and "How could these things get here?", but is found in all other modern Germanic languages.	Зараз цього нема в сучасній англійській окрім речень, що починаються з "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," та подібних виразів, а також у деяких архаїчних реченнях, таких як "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", паліндром "Able was I ere I saw Elba" або "Boom goes the dynamite", і в більшості якщо не у всіх (якщо не абсолютно) запитань з п'яти W і одного H, наприклад, "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", та "How could these things get here?", але зустрічається і у всіх інших сучасних германських мовах.
Other significant characteristics are:	Іншими суттєвими характеристиками є:
The reduction of the various tense and aspect combinations of the Indo-European verbal system into only two: the present tense and the past tense (also called the preterite).	Скорочення різних комбінацій часу та аспекту в індоєвропейській дієслівній системі до лише двох: теперішній час і минулий (так званий претерітум).
A large class of verbs that use a dental suffix (/d/ or /t/) instead of vowel alternation (Indo-European ablaut) to indicate past tense.	Великий клас дієслів що використовують зубні суфікси (/d/ або /t/) замість чергування голосних (індоєвропейський аблаут) для позначення минулого часу.
These are called the Germanic weak verbs; the remaining verbs with vowel ablaut are the Germanic strong verbs.	Вони називаються германськими слабкими дієсловами; інші дієслова з аблаутом голосних є германськими сильними дієсловами.
A distinction in definiteness of a noun phrase that is marked by different sets of inflectional endings for adjectives, the so-called strong and weak adjectives.	Різниця у визначенні іменникового словосполучення, яке позначено іншим набором флексійних закінчень прикметників, так званих сильних та слабких прикметників.
A similar development happened in the Balto-Slavic languages.	Схожий розвиток стався з балто-слов'янськими мовами.
This distinction has been lost in modern English but was present in Old English and remains in all other Germanic languages to various degrees.	Ця відмінність в сучасній англійській мові була втрачена, але присутня в староанглійській і залишається у всіх інших германських мовах різною мірою.
Some words with etymologies that are difficult to link to other Indo-European families but with variants that appear in almost all Germanic languages.	Деякі слова, етимологію яких важко зв'язати з іншими індоєвропейськими сім'ями, але є варіантами, що зустрічаються в майже всіх германських мовах.
See Germanic substrate hypothesis.	Див. Гіпотезу германського субстрату.
Note that some of the above characteristics were not present in Proto-Germanic but developed later as areal features that spread from language to language:	Зауважте, що деякі з вищеназваних характеристик не були присутніми в прагерманській мові, але розвинулись пізніше як особливості ареалу, які поширювалися від мови до мови:
Germanic umlaut only affected the North and West Germanic languages (which represent all modern Germanic languages) but not the now-extinct East Germanic languages, such as Gothic, nor Proto-Germanic, the common ancestor of all Germanic languages.	Германський умлаут вплинув лише на північні та західні германські мови (які представляють всі сучасні германські мови), але не на нещодавно зниклі східні германські мови, такі як готську чи прагерманську - спільного предка всіх германських мов.
The large inventory of vowel qualities is a later development, due to a combination of Germanic umlaut and the tendency in many Germanic languages for pairs of long/short vowels of originally identical quality to develop distinct qualities, with the length distinction sometimes eventually lost.	Великий набір якостей голосних є більш пізнім розвитком, зумовленим поєднанням германського умлауту та тенденції в багатьох германських мовах до пар довгих/коротких голосних, які спочатку мали однакову якість, до розвитку відмінних якостей, причому відмінність у довжині іноді згодом зникала.
Proto-Germanic had only five distinct vowel qualities, although there were more actual vowel phonemes because length and possibly nasality were phonemic.	Прагерманська мала тільки п'ять відмінних якостей голосних, хоча фактичних голосних фонем було більше через те, що довжина і, можливо, назальність були фонемними.
In modern German, long-short vowel pairs still exist but are also distinct in quality.	У сучасній німецькій пари довгих і коротких голосних досі існують, але також відмінні в якості.
Proto-Germanic probably had a more general S-O-V-I word order.	Прагерманська, можливо, мала більш загальний S-O-V-I порядок слів.
However, the tendency toward V2 order may have already been present in latent form and may be related to Wackernagel's Law, an Indo-European law dictating that sentence clitics must be placed second.	Проте, тенденція до порядку V2 могла бути присутня у прихованій формі і могла бути пов'язана з законом Вакернагеля, індоєвропейським законом, який диктує, що клитики речення мають бути поставлені на друге місце.
Roughly speaking, Germanic languages differ in how conservative or how progressive each language is with respect to an overall trend toward analyticity.	Грубо кажучи, германські мови відрізняються в тому, наскільки консервативною або прогресивною є кожна мова щодо загальної тенденції до аналітичності.
Some, such as Icelandic and, to a lesser extent, German, have preserved much of the complex inflectional morphology inherited from Proto-Germanic (and in turn from Proto-Indo-European).	Деякі, такі як ісландська та, меншою мірою, німецька, зберегли більшу частину складної флективної морфології успадкованої від прагерманської (й у свою чергу від протоіндоєвропейської).
Others, such as English, Swedish, and Afrikaans, have moved toward a largely analytic type.	Інші, такі як англійська, шведська та африкаанс перейшли до переважно аналітичного типу.
Germanic languages possess a number of defining features compared with other Indo-European languages.	Германські мови мають ряд визначальних рис порівняно з іншими індоєвропейськими мовами.
Probably the most well-known are the following:	Мабуть найбільш відомі з них:
The sound changes known as Grimm's Law and Verner's Law, which shifted the values of all the Indo-European stop consonants.	Зміна звуків, відомих як закон Ґрімма та закон Вернера, які змінили значення всіх індоєвропейських проривних приголосних.
(For example, original /t d dh/ became Germanic /θ t d/ in most cases; compare three with Latin tres, two with Latin duo, do with Sanskrit dha-.)	(Наприклад, оригінальні /t d dh/ стали германськими /θ t d/ в більшості випадків; порівняйте three з латинським tres, two з латинським duo, do з санскритським dha-.)
The recognition of these two sound laws were seminal events in the understanding of the regular nature of linguistic sound change and the development of the comparative method, which forms the basis of modern historical linguistics.	Розпізнавання цих двох звукових законів стали визначними подіями в розумінні закономірності мовної зміни звуків і розвитку порівняльного методу, який формує базис сучасної історичної лінгвістики.
The development of a strong stress on the first syllable of the word, which triggered significant phonological reduction of all other syllables.	Розвиток сильного наголосу на перший склад слова, який спровокував значне фонологічне скорочення всіх інших складів.
This is responsible for the reduction of most of the basic English, Norwegian, Danish and Swedish words into monosyllables, and the common impression of modern English and German as consonant-heavy languages.	Це призводить до скорочення більшості базових англійських, норвезьких, датських та шведських слів в односкладні, а також до загального враження, що сучасні англійська та німецька мови, насичені приголосними.
Examples are Proto-Germanic strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", hagatusjō → German Hexe "witch, hag".	Прикладами є прагерманські strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", *hagatusjō → German Hexe "witch, hag".
A change known as Germanic umlaut, which modified vowel qualities when a high front vocalic segment (/i/, /iː/ or /j/) followed in the next syllable.	Зміна, відома як германський умлаут, який змінив якість голосних, коли в наступному складі слідував високий передній вокальний сегмент (/i/, /iː/ або /j/).
Generally, back vowels were fronted, and front vowels were raised.	Як правило, задні голосні ставали передніми, а передні голосні ставали піднятими.
In many languages, the modified vowels are indicated with a diaeresis (e.g., ä ö ü in German, pronounced /ɛ ø y/, respectively).	У багатьох мовах, змінені голосні позначені дієрезисом (наприклад, ä ö ü в німецькій вимовляються як /ɛ ø y/ відповідно).
This change resulted in pervasive alternations in related words — still extremely prominent in modern German but present only in remnants in modern English (e.g., mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).	Ця зміна призвела до широких чергувань у споріднених словах - досі сильно виражених у сучасній німецькій, але присутніх лише в сучасній англійській (наприклад, mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).
Large numbers of vowel qualities.	Велика кількість якостей голосних.
English is typical in this respect, with around 11–12 vowels in most dialects (not counting diphthongs).	Англійська - типова в цьому розумінні з близько 11-12 голосними в більшості діалектів (не враховуючи дифтонгів).
Standard Swedish has 17 pure vowels, standard German and Dutch 14, and Danish at least 11.	Стандартна шведська має 17 чистих голосних, стандартна німецька та голландська – 14, і датська - як мінімум 11.
The Amstetten dialect of Bavarian German has 13 distinctions among long vowels alone, one of the largest such inventories in the world.	У амштеттенському діалекті баварської німецької має 13 відмінностей тільки між довгими голосними, що є одним із найбільших таких наборів у світі.
Verb second (V2) word order, which is uncommon cross-linguistically.	Порядок слів із дієсловом на другій позиції (V2), що є рідкісним у різних мовах світу.
Exactly one noun phrase or adverbial element must precede the verb; in particular, if an adverb or prepositional phrase precedes the verb, then the subject must immediately follow the finite verb.	Рівно одне іменникове словосполучення або прислівниковий елемент повинні передувати дієслову; зокрема, якщо прислівник або прийменникове словосполучення передують дієслову, то підмет має одразу слідувати за кінцевим дієсловом.
This is no longer present in modern English except in sentences beginning with "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," and related expressions, as well as in a few relic sentences such as "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", the palindrome "Able was I ere I saw Elba" or "Boom goes the dynamite", and in most if not all (if not an absolute) of the Five Ws and one H questions e.g. "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", and "How could these things get here?", but is found in all other modern Germanic languages.	Зараз цього нема в сучасній англійській окрім речень, що починаються з "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," та подібних виразів, а також у деяких архаїчних реченнях, таких як "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", паліндром "Able was I ere I saw Elba" або "Boom goes the dynamite", і в більшості якщо не у всіх (якщо не абсолютно) запитань з п'яти W і одного H, наприклад, "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", та "How could these things get here?", але зустрічається і у всіх інших сучасних германських мовах.
Other significant characteristics are:	Іншими суттєвими характеристиками є:
The reduction of the various tense and aspect combinations of the Indo-European verbal system into only two: the present tense and the past tense (also called the preterite).	Скорочення різних комбінацій часу та аспекту в індоєвропейській дієслівній системі до лише двох: теперішній час і минулий (так званий претерітум).
A large class of verbs that use a dental suffix (/d/ or /t/) instead of vowel alternation (Indo-European ablaut) to indicate past tense.	Великий клас дієслів що використовують зубні суфікси (/d/ або /t/) замість чергування голосних (індоєвропейський аблаут) для позначення минулого часу.
These are called the Germanic weak verbs; the remaining verbs with vowel ablaut are the Germanic strong verbs.	Вони називаються германськими слабкими дієсловами; інші дієслова з аблаутом голосних є германськими сильними дієсловами.
A distinction in definiteness of a noun phrase that is marked by different sets of inflectional endings for adjectives, the so-called strong and weak adjectives.	Різниця у визначенні іменникового словосполучення, яке позначено іншим набором флексійних закінчень прикметників, так званих сильних та слабких прикметників.
A similar development happened in the Balto-Slavic languages.	Схожий розвиток стався з балто-слов'янськими мовами.
This distinction has been lost in modern English but was present in Old English and remains in all other Germanic languages to various degrees.	Ця відмінність в сучасній англійській мові була втрачена, але присутня в староанглійській і залишається у всіх інших германських мовах різною мірою.
Some words with etymologies that are difficult to link to other Indo-European families but with variants that appear in almost all Germanic languages.	Деякі слова, етимологію яких важко зв'язати з іншими індоєвропейськими сім'ями, але є варіантами, що зустрічаються в майже всіх германських мовах.
See Germanic substrate hypothesis.	Див. Гіпотезу германського субстрату.
Note that some of the above characteristics were not present in Proto-Germanic but developed later as areal features that spread from language to language:	Зауважте, що деякі з вищеназваних характеристик не були присутніми в прагерманській мові, але розвинулись пізніше як особливості ареалу, які поширювалися від мови до мови:
Germanic umlaut only affected the North and West Germanic languages (which represent all modern Germanic languages) but not the now-extinct East Germanic languages, such as Gothic, nor Proto-Germanic, the common ancestor of all Germanic languages.	Германський умлаут вплинув лише на північні та західні германські мови (які представляють всі сучасні германські мови), але не на нещодавно зниклі східні германські мови, такі як готську чи прагерманську - спільного предка всіх германських мов.
The large inventory of vowel qualities is a later development, due to a combination of Germanic umlaut and the tendency in many Germanic languages for pairs of long/short vowels of originally identical quality to develop distinct qualities, with the length distinction sometimes eventually lost.	Великий набір якостей голосних є більш пізнім розвитком, зумовленим поєднанням германського умлауту та тенденції в багатьох германських мовах до пар довгих/коротких голосних, які спочатку мали однакову якість, до розвитку відмінних якостей, причому відмінність у довжині іноді згодом зникала.
Proto-Germanic had only five distinct vowel qualities, although there were more actual vowel phonemes because length and possibly nasality were phonemic.	Прагерманська мала тільки п'ять відмінних якостей голосних, хоча фактичних голосних фонем було більше через те, що довжина і, можливо, назальність були фонемними.
In modern German, long-short vowel pairs still exist but are also distinct in quality.	У сучасній німецькій пари довгих і коротких голосних досі існують, але також відмінні в якості.
Proto-Germanic probably had a more general S-O-V-I word order.	Прагерманська, можливо, мала більш загальний S-O-V-I порядок слів.
However, the tendency toward V2 order may have already been present in latent form and may be related to Wackernagel's Law, an Indo-European law dictating that sentence clitics must be placed second.	Проте, тенденція до порядку V2 могла бути присутня у прихованій формі і могла бути пов'язана з законом Вакернагеля, індоєвропейським законом, який диктує, що клитики речення мають бути поставлені на друге місце.
Roughly speaking, Germanic languages differ in how conservative or how progressive each language is with respect to an overall trend toward analyticity.	Грубо кажучи, германські мови відрізняються в тому, наскільки консервативною або прогресивною є кожна мова щодо загальної тенденції до аналітичності.
Some, such as Icelandic and, to a lesser extent, German, have preserved much of the complex inflectional morphology inherited from Proto-Germanic (and in turn from Proto-Indo-European).	Деякі, такі як ісландська та, меншою мірою, німецька, зберегли більшу частину складної флективної морфології успадкованої від прагерманської (й у свою чергу від протоіндоєвропейської).
Others, such as English, Swedish, and Afrikaans, have moved toward a largely analytic type.	Інші, такі як англійська, шведська та африкаанс перейшли до переважно аналітичного типу.
Germanic languages possess a number of defining features compared with other Indo-European languages.	Германські мови мають ряд визначальних рис порівняно з іншими індоєвропейськими мовами.
Probably the most well-known are the following:	Мабуть найбільш відомі з них:
The sound changes known as Grimm's Law and Verner's Law, which shifted the values of all the Indo-European stop consonants.	Зміна звуків, відомих як закон Ґрімма та закон Вернера, які змінили значення всіх індоєвропейських проривних приголосних.
(For example, original /t d dh/ became Germanic /θ t d/ in most cases; compare three with Latin tres, two with Latin duo, do with Sanskrit dha-.)	(Наприклад, оригінальні /t d dh/ стали германськими /θ t d/ в більшості випадків; порівняйте three з латинським tres, two з латинським duo, do з санскритським dha-.)
The recognition of these two sound laws were seminal events in the understanding of the regular nature of linguistic sound change and the development of the comparative method, which forms the basis of modern historical linguistics.	Розпізнавання цих двох звукових законів стали визначними подіями в розумінні закономірності мовної зміни звуків і розвитку порівняльного методу, який формує базис сучасної історичної лінгвістики.
The development of a strong stress on the first syllable of the word, which triggered significant phonological reduction of all other syllables.	Розвиток сильного наголосу на перший склад слова, який спровокував значне фонологічне скорочення всіх інших складів.
This is responsible for the reduction of most of the basic English, Norwegian, Danish and Swedish words into monosyllables, and the common impression of modern English and German as consonant-heavy languages.	Це призводить до скорочення більшості базових англійських, норвезьких, датських та шведських слів в односкладні, а також до загального враження, що сучасні англійська та німецька мови, насичені приголосними.
Examples are Proto-Germanic strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", hagatusjō → German Hexe "witch, hag".	Прикладами є прагерманські strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", *hagatusjō → German Hexe "witch, hag".
A change known as Germanic umlaut, which modified vowel qualities when a high front vocalic segment (/i/, /iː/ or /j/) followed in the next syllable.	Зміна, відома як германський умлаут, який змінив якість голосних, коли в наступному складі слідував високий передній вокальний сегмент (/i/, /iː/ або /j/).
Generally, back vowels were fronted, and front vowels were raised.	Як правило, задні голосні ставали передніми, а передні голосні ставали піднятими.
In many languages, the modified vowels are indicated with a diaeresis (e.g., ä ö ü in German, pronounced /ɛ ø y/, respectively).	У багатьох мовах, змінені голосні позначені дієрезисом (наприклад, ä ö ü в німецькій вимовляються як /ɛ ø y/ відповідно).
This change resulted in pervasive alternations in related words — still extremely prominent in modern German but present only in remnants in modern English (e.g., mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).	Ця зміна призвела до широких чергувань у споріднених словах - досі сильно виражених у сучасній німецькій, але присутніх лише в сучасній англійській (наприклад, mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).
Large numbers of vowel qualities.	Велика кількість якостей голосних.
English is typical in this respect, with around 11–12 vowels in most dialects (not counting diphthongs).	Англійська - типова в цьому розумінні з близько 11-12 голосними в більшості діалектів (не враховуючи дифтонгів).
Standard Swedish has 17 pure vowels, standard German and Dutch 14, and Danish at least 11.	Стандартна шведська має 17 чистих голосних, стандартна німецька та голландська – 14, і датська - як мінімум 11.
The Amstetten dialect of Bavarian German has 13 distinctions among long vowels alone, one of the largest such inventories in the world.	У амштеттенському діалекті баварської німецької має 13 відмінностей тільки між довгими голосними, що є одним із найбільших таких наборів у світі.
Verb second (V2) word order, which is uncommon cross-linguistically.	Порядок слів із дієсловом на другій позиції (V2), що є рідкісним у різних мовах світу.
Exactly one noun phrase or adverbial element must precede the verb; in particular, if an adverb or prepositional phrase precedes the verb, then the subject must immediately follow the finite verb.	Рівно одне іменникове словосполучення або прислівниковий елемент повинні передувати дієслову; зокрема, якщо прислівник або прийменникове словосполучення передують дієслову, то підмет має одразу слідувати за кінцевим дієсловом.
This is no longer present in modern English except in sentences beginning with "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," and related expressions, as well as in a few relic sentences such as "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", the palindrome "Able was I ere I saw Elba" or "Boom goes the dynamite", and in most if not all (if not an absolute) of the Five Ws and one H questions e.g. "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", and "How could these things get here?", but is found in all other modern Germanic languages.	Зараз цього нема в сучасній англійській окрім речень, що починаються з "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," та подібних виразів, а також у деяких архаїчних реченнях, таких як "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", паліндром "Able was I ere I saw Elba" або "Boom goes the dynamite", і в більшості якщо не у всіх (якщо не абсолютно) запитань з п'яти W і одного H, наприклад, "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", та "How could these things get here?", але зустрічається і у всіх інших сучасних германських мовах.
Other significant characteristics are:	Іншими суттєвими характеристиками є:
The reduction of the various tense and aspect combinations of the Indo-European verbal system into only two: the present tense and the past tense (also called the preterite).	Скорочення різних комбінацій часу та аспекту в індоєвропейській дієслівній системі до лише двох: теперішній час і минулий (так званий претерітум).
A large class of verbs that use a dental suffix (/d/ or /t/) instead of vowel alternation (Indo-European ablaut) to indicate past tense.	Великий клас дієслів що використовують зубні суфікси (/d/ або /t/) замість чергування голосних (індоєвропейський аблаут) для позначення минулого часу.
These are called the Germanic weak verbs; the remaining verbs with vowel ablaut are the Germanic strong verbs.	Вони називаються германськими слабкими дієсловами; інші дієслова з аблаутом голосних є германськими сильними дієсловами.
A distinction in definiteness of a noun phrase that is marked by different sets of inflectional endings for adjectives, the so-called strong and weak adjectives.	Різниця у визначенні іменникового словосполучення, яке позначено іншим набором флексійних закінчень прикметників, так званих сильних та слабких прикметників.
A similar development happened in the Balto-Slavic languages.	Схожий розвиток стався з балто-слов'янськими мовами.
This distinction has been lost in modern English but was present in Old English and remains in all other Germanic languages to various degrees.	Ця відмінність в сучасній англійській мові була втрачена, але присутня в староанглійській і залишається у всіх інших германських мовах різною мірою.
Some words with etymologies that are difficult to link to other Indo-European families but with variants that appear in almost all Germanic languages.	Деякі слова, етимологію яких важко зв'язати з іншими індоєвропейськими сім'ями, але є варіантами, що зустрічаються в майже всіх германських мовах.
See Germanic substrate hypothesis.	Див. Гіпотезу германського субстрату.
Note that some of the above characteristics were not present in Proto-Germanic but developed later as areal features that spread from language to language:	Зауважте, що деякі з вищеназваних характеристик не були присутніми в прагерманській мові, але розвинулись пізніше як особливості ареалу, які поширювалися від мови до мови:
Germanic umlaut only affected the North and West Germanic languages (which represent all modern Germanic languages) but not the now-extinct East Germanic languages, such as Gothic, nor Proto-Germanic, the common ancestor of all Germanic languages.	Германський умлаут вплинув лише на північні та західні германські мови (які представляють всі сучасні германські мови), але не на нещодавно зниклі східні германські мови, такі як готську чи прагерманську - спільного предка всіх германських мов.
The large inventory of vowel qualities is a later development, due to a combination of Germanic umlaut and the tendency in many Germanic languages for pairs of long/short vowels of originally identical quality to develop distinct qualities, with the length distinction sometimes eventually lost.	Великий набір якостей голосних є більш пізнім розвитком, зумовленим поєднанням германського умлауту та тенденції в багатьох германських мовах до пар довгих/коротких голосних, які спочатку мали однакову якість, до розвитку відмінних якостей, причому відмінність у довжині іноді згодом зникала.
Proto-Germanic had only five distinct vowel qualities, although there were more actual vowel phonemes because length and possibly nasality were phonemic.	Прагерманська мала тільки п'ять відмінних якостей голосних, хоча фактичних голосних фонем було більше через те, що довжина і, можливо, назальність були фонемними.
In modern German, long-short vowel pairs still exist but are also distinct in quality.	У сучасній німецькій пари довгих і коротких голосних досі існують, але також відмінні в якості.
Proto-Germanic probably had a more general S-O-V-I word order.	Прагерманська, можливо, мала більш загальний S-O-V-I порядок слів.
However, the tendency toward V2 order may have already been present in latent form and may be related to Wackernagel's Law, an Indo-European law dictating that sentence clitics must be placed second.	Проте, тенденція до порядку V2 могла бути присутня у прихованій формі і могла бути пов'язана з законом Вакернагеля, індоєвропейським законом, який диктує, що клитики речення мають бути поставлені на друге місце.
Roughly speaking, Germanic languages differ in how conservative or how progressive each language is with respect to an overall trend toward analyticity.	Грубо кажучи, германські мови відрізняються в тому, наскільки консервативною або прогресивною є кожна мова щодо загальної тенденції до аналітичності.
Some, such as Icelandic and, to a lesser extent, German, have preserved much of the complex inflectional morphology inherited from Proto-Germanic (and in turn from Proto-Indo-European).	Деякі, такі як ісландська та, меншою мірою, німецька, зберегли більшу частину складної флективної морфології успадкованої від прагерманської (й у свою чергу від протоіндоєвропейської).
Others, such as English, Swedish, and Afrikaans, have moved toward a largely analytic type.	Інші, такі як англійська, шведська та африкаанс перейшли до переважно аналітичного типу.
Germanic languages possess a number of defining features compared with other Indo-European languages.	Германські мови мають ряд визначальних рис порівняно з іншими індоєвропейськими мовами.
Probably the most well-known are the following:	Мабуть найбільш відомі з них:
The sound changes known as Grimm's Law and Verner's Law, which shifted the values of all the Indo-European stop consonants.	Зміна звуків, відомих як закон Ґрімма та закон Вернера, які змінили значення всіх індоєвропейських проривних приголосних.
(For example, original /t d dh/ became Germanic /θ t d/ in most cases; compare three with Latin tres, two with Latin duo, do with Sanskrit dha-.)	(Наприклад, оригінальні /t d dh/ стали германськими /θ t d/ в більшості випадків; порівняйте three з латинським tres, two з латинським duo, do з санскритським dha-.)
The recognition of these two sound laws were seminal events in the understanding of the regular nature of linguistic sound change and the development of the comparative method, which forms the basis of modern historical linguistics.	Розпізнавання цих двох звукових законів стали визначними подіями в розумінні закономірності мовної зміни звуків і розвитку порівняльного методу, який формує базис сучасної історичної лінгвістики.
The development of a strong stress on the first syllable of the word, which triggered significant phonological reduction of all other syllables.	Розвиток сильного наголосу на перший склад слова, який спровокував значне фонологічне скорочення всіх інших складів.
This is responsible for the reduction of most of the basic English, Norwegian, Danish and Swedish words into monosyllables, and the common impression of modern English and German as consonant-heavy languages.	Це призводить до скорочення більшості базових англійських, норвезьких, датських та шведських слів в односкладні, а також до загального враження, що сучасні англійська та німецька мови, насичені приголосними.
Examples are Proto-Germanic strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", hagatusjō → German Hexe "witch, hag".	Прикладами є прагерманські strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", *hagatusjō → German Hexe "witch, hag".
A change known as Germanic umlaut, which modified vowel qualities when a high front vocalic segment (/i/, /iː/ or /j/) followed in the next syllable.	Зміна, відома як германський умлаут, який змінив якість голосних, коли в наступному складі слідував високий передній вокальний сегмент (/i/, /iː/ або /j/).
Generally, back vowels were fronted, and front vowels were raised.	Як правило, задні голосні ставали передніми, а передні голосні ставали піднятими.
In many languages, the modified vowels are indicated with a diaeresis (e.g., ä ö ü in German, pronounced /ɛ ø y/, respectively).	У багатьох мовах, змінені голосні позначені дієрезисом (наприклад, ä ö ü в німецькій вимовляються як /ɛ ø y/ відповідно).
This change resulted in pervasive alternations in related words — still extremely prominent in modern German but present only in remnants in modern English (e.g., mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).	Ця зміна призвела до широких чергувань у споріднених словах - досі сильно виражених у сучасній німецькій, але присутніх лише в сучасній англійській (наприклад, mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).
Large numbers of vowel qualities.	Велика кількість якостей голосних.
English is typical in this respect, with around 11–12 vowels in most dialects (not counting diphthongs).	Англійська - типова в цьому розумінні з близько 11-12 голосними в більшості діалектів (не враховуючи дифтонгів).
Standard Swedish has 17 pure vowels, standard German and Dutch 14, and Danish at least 11.	Стандартна шведська має 17 чистих голосних, стандартна німецька та голландська – 14, і датська - як мінімум 11.
The Amstetten dialect of Bavarian German has 13 distinctions among long vowels alone, one of the largest such inventories in the world.	У амштеттенському діалекті баварської німецької має 13 відмінностей тільки між довгими голосними, що є одним із найбільших таких наборів у світі.
Verb second (V2) word order, which is uncommon cross-linguistically.	Порядок слів із дієсловом на другій позиції (V2), що є рідкісним у різних мовах світу.
Exactly one noun phrase or adverbial element must precede the verb; in particular, if an adverb or prepositional phrase precedes the verb, then the subject must immediately follow the finite verb.	Рівно одне іменникове словосполучення або прислівниковий елемент повинні передувати дієслову; зокрема, якщо прислівник або прийменникове словосполучення передують дієслову, то підмет має одразу слідувати за кінцевим дієсловом.
This is no longer present in modern English except in sentences beginning with "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," and related expressions, as well as in a few relic sentences such as "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", the palindrome "Able was I ere I saw Elba" or "Boom goes the dynamite", and in most if not all (if not an absolute) of the Five Ws and one H questions e.g. "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", and "How could these things get here?", but is found in all other modern Germanic languages.	Зараз цього нема в сучасній англійській окрім речень, що починаються з "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," та подібних виразів, а також у деяких архаїчних реченнях, таких як "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", паліндром "Able was I ere I saw Elba" або "Boom goes the dynamite", і в більшості якщо не у всіх (якщо не абсолютно) запитань з п'яти W і одного H, наприклад, "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", та "How could these things get here?", але зустрічається і у всіх інших сучасних германських мовах.
Other significant characteristics are:	Іншими суттєвими характеристиками є:
The reduction of the various tense and aspect combinations of the Indo-European verbal system into only two: the present tense and the past tense (also called the preterite).	Скорочення різних комбінацій часу та аспекту в індоєвропейській дієслівній системі до лише двох: теперішній час і минулий (так званий претерітум).
A large class of verbs that use a dental suffix (/d/ or /t/) instead of vowel alternation (Indo-European ablaut) to indicate past tense.	Великий клас дієслів що використовують зубні суфікси (/d/ або /t/) замість чергування голосних (індоєвропейський аблаут) для позначення минулого часу.
These are called the Germanic weak verbs; the remaining verbs with vowel ablaut are the Germanic strong verbs.	Вони називаються германськими слабкими дієсловами; інші дієслова з аблаутом голосних є германськими сильними дієсловами.
A distinction in definiteness of a noun phrase that is marked by different sets of inflectional endings for adjectives, the so-called strong and weak adjectives.	Різниця у визначенні іменникового словосполучення, яке позначено іншим набором флексійних закінчень прикметників, так званих сильних та слабких прикметників.
A similar development happened in the Balto-Slavic languages.	Схожий розвиток стався з балто-слов'янськими мовами.
This distinction has been lost in modern English but was present in Old English and remains in all other Germanic languages to various degrees.	Ця відмінність в сучасній англійській мові була втрачена, але присутня в староанглійській і залишається у всіх інших германських мовах різною мірою.
Some words with etymologies that are difficult to link to other Indo-European families but with variants that appear in almost all Germanic languages.	Деякі слова, етимологію яких важко зв'язати з іншими індоєвропейськими сім'ями, але є варіантами, що зустрічаються в майже всіх германських мовах.
See Germanic substrate hypothesis.	Див. Гіпотезу германського субстрату.
Note that some of the above characteristics were not present in Proto-Germanic but developed later as areal features that spread from language to language:	Зауважте, що деякі з вищеназваних характеристик не були присутніми в прагерманській мові, але розвинулись пізніше як особливості ареалу, які поширювалися від мови до мови:
Germanic umlaut only affected the North and West Germanic languages (which represent all modern Germanic languages) but not the now-extinct East Germanic languages, such as Gothic, nor Proto-Germanic, the common ancestor of all Germanic languages.	Германський умлаут вплинув лише на північні та західні германські мови (які представляють всі сучасні германські мови), але не на нещодавно зниклі східні германські мови, такі як готську чи прагерманську - спільного предка всіх германських мов.
The large inventory of vowel qualities is a later development, due to a combination of Germanic umlaut and the tendency in many Germanic languages for pairs of long/short vowels of originally identical quality to develop distinct qualities, with the length distinction sometimes eventually lost.	Великий набір якостей голосних є більш пізнім розвитком, зумовленим поєднанням германського умлауту та тенденції в багатьох германських мовах до пар довгих/коротких голосних, які спочатку мали однакову якість, до розвитку відмінних якостей, причому відмінність у довжині іноді згодом зникала.
Proto-Germanic had only five distinct vowel qualities, although there were more actual vowel phonemes because length and possibly nasality were phonemic.	Прагерманська мала тільки п'ять відмінних якостей голосних, хоча фактичних голосних фонем було більше через те, що довжина і, можливо, назальність були фонемними.
In modern German, long-short vowel pairs still exist but are also distinct in quality.	У сучасній німецькій пари довгих і коротких голосних досі існують, але також відмінні в якості.
Proto-Germanic probably had a more general S-O-V-I word order.	Прагерманська, можливо, мала більш загальний S-O-V-I порядок слів.
However, the tendency toward V2 order may have already been present in latent form and may be related to Wackernagel's Law, an Indo-European law dictating that sentence clitics must be placed second.	Проте, тенденція до порядку V2 могла бути присутня у прихованій формі і могла бути пов'язана з законом Вакернагеля, індоєвропейським законом, який диктує, що клитики речення мають бути поставлені на друге місце.
Roughly speaking, Germanic languages differ in how conservative or how progressive each language is with respect to an overall trend toward analyticity.	Грубо кажучи, германські мови відрізняються в тому, наскільки консервативною або прогресивною є кожна мова щодо загальної тенденції до аналітичності.
Some, such as Icelandic and, to a lesser extent, German, have preserved much of the complex inflectional morphology inherited from Proto-Germanic (and in turn from Proto-Indo-European).	Деякі, такі як ісландська та, меншою мірою, німецька, зберегли більшу частину складної флективної морфології успадкованої від прагерманської (й у свою чергу від протоіндоєвропейської).
Others, such as English, Swedish, and Afrikaans, have moved toward a largely analytic type.	Інші, такі як англійська, шведська та африкаанс перейшли до переважно аналітичного типу.
Germanic languages possess a number of defining features compared with other Indo-European languages.	Германські мови мають ряд визначальних рис порівняно з іншими індоєвропейськими мовами.
Probably the most well-known are the following:	Мабуть найбільш відомі з них:
The sound changes known as Grimm's Law and Verner's Law, which shifted the values of all the Indo-European stop consonants.	Зміна звуків, відомих як закон Ґрімма та закон Вернера, які змінили значення всіх індоєвропейських проривних приголосних.
(For example, original /t d dh/ became Germanic /θ t d/ in most cases; compare three with Latin tres, two with Latin duo, do with Sanskrit dha-.)	(Наприклад, оригінальні /t d dh/ стали германськими /θ t d/ в більшості випадків; порівняйте three з латинським tres, two з латинським duo, do з санскритським dha-.)
The recognition of these two sound laws were seminal events in the understanding of the regular nature of linguistic sound change and the development of the comparative method, which forms the basis of modern historical linguistics.	Розпізнавання цих двох звукових законів стали визначними подіями в розумінні закономірності мовної зміни звуків і розвитку порівняльного методу, який формує базис сучасної історичної лінгвістики.
The development of a strong stress on the first syllable of the word, which triggered significant phonological reduction of all other syllables.	Розвиток сильного наголосу на перший склад слова, який спровокував значне фонологічне скорочення всіх інших складів.
This is responsible for the reduction of most of the basic English, Norwegian, Danish and Swedish words into monosyllables, and the common impression of modern English and German as consonant-heavy languages.	Це призводить до скорочення більшості базових англійських, норвезьких, датських та шведських слів в односкладні, а також до загального враження, що сучасні англійська та німецька мови, насичені приголосними.
Examples are Proto-Germanic strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", hagatusjō → German Hexe "witch, hag".	Прикладами є прагерманські strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", *hagatusjō → German Hexe "witch, hag".
A change known as Germanic umlaut, which modified vowel qualities when a high front vocalic segment (/i/, /iː/ or /j/) followed in the next syllable.	Зміна, відома як германський умлаут, який змінив якість голосних, коли в наступному складі слідував високий передній вокальний сегмент (/i/, /iː/ або /j/).
Generally, back vowels were fronted, and front vowels were raised.	Як правило, задні голосні ставали передніми, а передні голосні ставали піднятими.
In many languages, the modified vowels are indicated with a diaeresis (e.g., ä ö ü in German, pronounced /ɛ ø y/, respectively).	У багатьох мовах, змінені голосні позначені дієрезисом (наприклад, ä ö ü в німецькій вимовляються як /ɛ ø y/ відповідно).
This change resulted in pervasive alternations in related words — still extremely prominent in modern German but present only in remnants in modern English (e.g., mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).	Ця зміна призвела до широких чергувань у споріднених словах - досі сильно виражених у сучасній німецькій, але присутніх лише в сучасній англійській (наприклад, mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).
Large numbers of vowel qualities.	Велика кількість якостей голосних.
English is typical in this respect, with around 11–12 vowels in most dialects (not counting diphthongs).	Англійська - типова в цьому розумінні з близько 11-12 голосними в більшості діалектів (не враховуючи дифтонгів).
Standard Swedish has 17 pure vowels, standard German and Dutch 14, and Danish at least 11.	Стандартна шведська має 17 чистих голосних, стандартна німецька та голландська – 14, і датська - як мінімум 11.
The Amstetten dialect of Bavarian German has 13 distinctions among long vowels alone, one of the largest such inventories in the world.	У амштеттенському діалекті баварської німецької має 13 відмінностей тільки між довгими голосними, що є одним із найбільших таких наборів у світі.
Verb second (V2) word order, which is uncommon cross-linguistically.	Порядок слів із дієсловом на другій позиції (V2), що є рідкісним у різних мовах світу.
Exactly one noun phrase or adverbial element must precede the verb; in particular, if an adverb or prepositional phrase precedes the verb, then the subject must immediately follow the finite verb.	Рівно одне іменникове словосполучення або прислівниковий елемент повинні передувати дієслову; зокрема, якщо прислівник або прийменникове словосполучення передують дієслову, то підмет має одразу слідувати за кінцевим дієсловом.
This is no longer present in modern English except in sentences beginning with "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," and related expressions, as well as in a few relic sentences such as "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", the palindrome "Able was I ere I saw Elba" or "Boom goes the dynamite", and in most if not all (if not an absolute) of the Five Ws and one H questions e.g. "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", and "How could these things get here?", but is found in all other modern Germanic languages.	Зараз цього нема в сучасній англійській окрім речень, що починаються з "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," та подібних виразів, а також у деяких архаїчних реченнях, таких як "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", паліндром "Able was I ere I saw Elba" або "Boom goes the dynamite", і в більшості якщо не у всіх (якщо не абсолютно) запитань з п'яти W і одного H, наприклад, "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", та "How could these things get here?", але зустрічається і у всіх інших сучасних германських мовах.
Other significant characteristics are:	Іншими суттєвими характеристиками є:
The reduction of the various tense and aspect combinations of the Indo-European verbal system into only two: the present tense and the past tense (also called the preterite).	Скорочення різних комбінацій часу та аспекту в індоєвропейській дієслівній системі до лише двох: теперішній час і минулий (так званий претерітум).
A large class of verbs that use a dental suffix (/d/ or /t/) instead of vowel alternation (Indo-European ablaut) to indicate past tense.	Великий клас дієслів що використовують зубні суфікси (/d/ або /t/) замість чергування голосних (індоєвропейський аблаут) для позначення минулого часу.
These are called the Germanic weak verbs; the remaining verbs with vowel ablaut are the Germanic strong verbs.	Вони називаються германськими слабкими дієсловами; інші дієслова з аблаутом голосних є германськими сильними дієсловами.
A distinction in definiteness of a noun phrase that is marked by different sets of inflectional endings for adjectives, the so-called strong and weak adjectives.	Різниця у визначенні іменникового словосполучення, яке позначено іншим набором флексійних закінчень прикметників, так званих сильних та слабких прикметників.
A similar development happened in the Balto-Slavic languages.	Схожий розвиток стався з балто-слов'янськими мовами.
This distinction has been lost in modern English but was present in Old English and remains in all other Germanic languages to various degrees.	Ця відмінність в сучасній англійській мові була втрачена, але присутня в староанглійській і залишається у всіх інших германських мовах різною мірою.
Some words with etymologies that are difficult to link to other Indo-European families but with variants that appear in almost all Germanic languages.	Деякі слова, етимологію яких важко зв'язати з іншими індоєвропейськими сім'ями, але є варіантами, що зустрічаються в майже всіх германських мовах.
See Germanic substrate hypothesis.	Див. Гіпотезу германського субстрату.
Note that some of the above characteristics were not present in Proto-Germanic but developed later as areal features that spread from language to language:	Зауважте, що деякі з вищеназваних характеристик не були присутніми в прагерманській мові, але розвинулись пізніше як особливості ареалу, які поширювалися від мови до мови:
Germanic umlaut only affected the North and West Germanic languages (which represent all modern Germanic languages) but not the now-extinct East Germanic languages, such as Gothic, nor Proto-Germanic, the common ancestor of all Germanic languages.	Германський умлаут вплинув лише на північні та західні германські мови (які представляють всі сучасні германські мови), але не на нещодавно зниклі східні германські мови, такі як готську чи прагерманську - спільного предка всіх германських мов.
The large inventory of vowel qualities is a later development, due to a combination of Germanic umlaut and the tendency in many Germanic languages for pairs of long/short vowels of originally identical quality to develop distinct qualities, with the length distinction sometimes eventually lost.	Великий набір якостей голосних є більш пізнім розвитком, зумовленим поєднанням германського умлауту та тенденції в багатьох германських мовах до пар довгих/коротких голосних, які спочатку мали однакову якість, до розвитку відмінних якостей, причому відмінність у довжині іноді згодом зникала.
Proto-Germanic had only five distinct vowel qualities, although there were more actual vowel phonemes because length and possibly nasality were phonemic.	Прагерманська мала тільки п'ять відмінних якостей голосних, хоча фактичних голосних фонем було більше через те, що довжина і, можливо, назальність були фонемними.
In modern German, long-short vowel pairs still exist but are also distinct in quality.	У сучасній німецькій пари довгих і коротких голосних досі існують, але також відмінні в якості.
Proto-Germanic probably had a more general S-O-V-I word order.	Прагерманська, можливо, мала більш загальний S-O-V-I порядок слів.
However, the tendency toward V2 order may have already been present in latent form and may be related to Wackernagel's Law, an Indo-European law dictating that sentence clitics must be placed second.	Проте, тенденція до порядку V2 могла бути присутня у прихованій формі і могла бути пов'язана з законом Вакернагеля, індоєвропейським законом, який диктує, що клитики речення мають бути поставлені на друге місце.
Roughly speaking, Germanic languages differ in how conservative or how progressive each language is with respect to an overall trend toward analyticity.	Грубо кажучи, германські мови відрізняються в тому, наскільки консервативною або прогресивною є кожна мова щодо загальної тенденції до аналітичності.
Some, such as Icelandic and, to a lesser extent, German, have preserved much of the complex inflectional morphology inherited from Proto-Germanic (and in turn from Proto-Indo-European).	Деякі, такі як ісландська та, меншою мірою, німецька, зберегли більшу частину складної флективної морфології успадкованої від прагерманської (й у свою чергу від протоіндоєвропейської).
Others, such as English, Swedish, and Afrikaans, have moved toward a largely analytic type.	Інші, такі як англійська, шведська та африкаанс перейшли до переважно аналітичного типу.
Germanic languages possess a number of defining features compared with other Indo-European languages.	Германські мови мають ряд визначальних рис порівняно з іншими індоєвропейськими мовами.
Probably the most well-known are the following:	Мабуть найбільш відомі з них:
The sound changes known as Grimm's Law and Verner's Law, which shifted the values of all the Indo-European stop consonants.	Зміна звуків, відомих як закон Ґрімма та закон Вернера, які змінили значення всіх індоєвропейських проривних приголосних.
(For example, original /t d dh/ became Germanic /θ t d/ in most cases; compare three with Latin tres, two with Latin duo, do with Sanskrit dha-.)	(Наприклад, оригінальні /t d dh/ стали германськими /θ t d/ в більшості випадків; порівняйте three з латинським tres, two з латинським duo, do з санскритським dha-.)
The recognition of these two sound laws were seminal events in the understanding of the regular nature of linguistic sound change and the development of the comparative method, which forms the basis of modern historical linguistics.	Розпізнавання цих двох звукових законів стали визначними подіями в розумінні закономірності мовної зміни звуків і розвитку порівняльного методу, який формує базис сучасної історичної лінгвістики.
The development of a strong stress on the first syllable of the word, which triggered significant phonological reduction of all other syllables.	Розвиток сильного наголосу на перший склад слова, який спровокував значне фонологічне скорочення всіх інших складів.
This is responsible for the reduction of most of the basic English, Norwegian, Danish and Swedish words into monosyllables, and the common impression of modern English and German as consonant-heavy languages.	Це призводить до скорочення більшості базових англійських, норвезьких, датських та шведських слів в односкладні, а також до загального враження, що сучасні англійська та німецька мови, насичені приголосними.
Examples are Proto-Germanic strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", hagatusjō → German Hexe "witch, hag".	Прикладами є прагерманські strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", *hagatusjō → German Hexe "witch, hag".
A change known as Germanic umlaut, which modified vowel qualities when a high front vocalic segment (/i/, /iː/ or /j/) followed in the next syllable.	Зміна, відома як германський умлаут, який змінив якість голосних, коли в наступному складі слідував високий передній вокальний сегмент (/i/, /iː/ або /j/).
Generally, back vowels were fronted, and front vowels were raised.	Як правило, задні голосні ставали передніми, а передні голосні ставали піднятими.
In many languages, the modified vowels are indicated with a diaeresis (e.g., ä ö ü in German, pronounced /ɛ ø y/, respectively).	У багатьох мовах, змінені голосні позначені дієрезисом (наприклад, ä ö ü в німецькій вимовляються як /ɛ ø y/ відповідно).
This change resulted in pervasive alternations in related words — still extremely prominent in modern German but present only in remnants in modern English (e.g., mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).	Ця зміна призвела до широких чергувань у споріднених словах - досі сильно виражених у сучасній німецькій, але присутніх лише в сучасній англійській (наприклад, mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).
Large numbers of vowel qualities.	Велика кількість якостей голосних.
English is typical in this respect, with around 11–12 vowels in most dialects (not counting diphthongs).	Англійська - типова в цьому розумінні з близько 11-12 голосними в більшості діалектів (не враховуючи дифтонгів).
Standard Swedish has 17 pure vowels, standard German and Dutch 14, and Danish at least 11.	Стандартна шведська має 17 чистих голосних, стандартна німецька та голландська – 14, і датська - як мінімум 11.
The Amstetten dialect of Bavarian German has 13 distinctions among long vowels alone, one of the largest such inventories in the world.	У амштеттенському діалекті баварської німецької має 13 відмінностей тільки між довгими голосними, що є одним із найбільших таких наборів у світі.
Verb second (V2) word order, which is uncommon cross-linguistically.	Порядок слів із дієсловом на другій позиції (V2), що є рідкісним у різних мовах світу.
Exactly one noun phrase or adverbial element must precede the verb; in particular, if an adverb or prepositional phrase precedes the verb, then the subject must immediately follow the finite verb.	Рівно одне іменникове словосполучення або прислівниковий елемент повинні передувати дієслову; зокрема, якщо прислівник або прийменникове словосполучення передують дієслову, то підмет має одразу слідувати за кінцевим дієсловом.
This is no longer present in modern English except in sentences beginning with "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," and related expressions, as well as in a few relic sentences such as "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", the palindrome "Able was I ere I saw Elba" or "Boom goes the dynamite", and in most if not all (if not an absolute) of the Five Ws and one H questions e.g. "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", and "How could these things get here?", but is found in all other modern Germanic languages.	Зараз цього нема в сучасній англійській окрім речень, що починаються з "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," та подібних виразів, а також у деяких архаїчних реченнях, таких як "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", паліндром "Able was I ere I saw Elba" або "Boom goes the dynamite", і в більшості якщо не у всіх (якщо не абсолютно) запитань з п'яти W і одного H, наприклад, "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", та "How could these things get here?", але зустрічається і у всіх інших сучасних германських мовах.
Other significant characteristics are:	Іншими суттєвими характеристиками є:
The reduction of the various tense and aspect combinations of the Indo-European verbal system into only two: the present tense and the past tense (also called the preterite).	Скорочення різних комбінацій часу та аспекту в індоєвропейській дієслівній системі до лише двох: теперішній час і минулий (так званий претерітум).
A large class of verbs that use a dental suffix (/d/ or /t/) instead of vowel alternation (Indo-European ablaut) to indicate past tense.	Великий клас дієслів що використовують зубні суфікси (/d/ або /t/) замість чергування голосних (індоєвропейський аблаут) для позначення минулого часу.
These are called the Germanic weak verbs; the remaining verbs with vowel ablaut are the Germanic strong verbs.	Вони називаються германськими слабкими дієсловами; інші дієслова з аблаутом голосних є германськими сильними дієсловами.
A distinction in definiteness of a noun phrase that is marked by different sets of inflectional endings for adjectives, the so-called strong and weak adjectives.	Різниця у визначенні іменникового словосполучення, яке позначено іншим набором флексійних закінчень прикметників, так званих сильних та слабких прикметників.
A similar development happened in the Balto-Slavic languages.	Схожий розвиток стався з балто-слов'янськими мовами.
This distinction has been lost in modern English but was present in Old English and remains in all other Germanic languages to various degrees.	Ця відмінність в сучасній англійській мові була втрачена, але присутня в староанглійській і залишається у всіх інших германських мовах різною мірою.
Some words with etymologies that are difficult to link to other Indo-European families but with variants that appear in almost all Germanic languages.	Деякі слова, етимологію яких важко зв'язати з іншими індоєвропейськими сім'ями, але є варіантами, що зустрічаються в майже всіх германських мовах.
See Germanic substrate hypothesis.	Див. Гіпотезу германського субстрату.
Note that some of the above characteristics were not present in Proto-Germanic but developed later as areal features that spread from language to language:	Зауважте, що деякі з вищеназваних характеристик не були присутніми в прагерманській мові, але розвинулись пізніше як особливості ареалу, які поширювалися від мови до мови:
Germanic umlaut only affected the North and West Germanic languages (which represent all modern Germanic languages) but not the now-extinct East Germanic languages, such as Gothic, nor Proto-Germanic, the common ancestor of all Germanic languages.	Германський умлаут вплинув лише на північні та західні германські мови (які представляють всі сучасні германські мови), але не на нещодавно зниклі східні германські мови, такі як готську чи прагерманську - спільного предка всіх германських мов.
The large inventory of vowel qualities is a later development, due to a combination of Germanic umlaut and the tendency in many Germanic languages for pairs of long/short vowels of originally identical quality to develop distinct qualities, with the length distinction sometimes eventually lost.	Великий набір якостей голосних є більш пізнім розвитком, зумовленим поєднанням германського умлауту та тенденції в багатьох германських мовах до пар довгих/коротких голосних, які спочатку мали однакову якість, до розвитку відмінних якостей, причому відмінність у довжині іноді згодом зникала.
Proto-Germanic had only five distinct vowel qualities, although there were more actual vowel phonemes because length and possibly nasality were phonemic.	Прагерманська мала тільки п'ять відмінних якостей голосних, хоча фактичних голосних фонем було більше через те, що довжина і, можливо, назальність були фонемними.
In modern German, long-short vowel pairs still exist but are also distinct in quality.	У сучасній німецькій пари довгих і коротких голосних досі існують, але також відмінні в якості.
Proto-Germanic probably had a more general S-O-V-I word order.	Прагерманська, можливо, мала більш загальний S-O-V-I порядок слів.
However, the tendency toward V2 order may have already been present in latent form and may be related to Wackernagel's Law, an Indo-European law dictating that sentence clitics must be placed second.	Проте, тенденція до порядку V2 могла бути присутня у прихованій формі і могла бути пов'язана з законом Вакернагеля, індоєвропейським законом, який диктує, що клитики речення мають бути поставлені на друге місце.
Roughly speaking, Germanic languages differ in how conservative or how progressive each language is with respect to an overall trend toward analyticity.	Грубо кажучи, германські мови відрізняються в тому, наскільки консервативною або прогресивною є кожна мова щодо загальної тенденції до аналітичності.
Some, such as Icelandic and, to a lesser extent, German, have preserved much of the complex inflectional morphology inherited from Proto-Germanic (and in turn from Proto-Indo-European).	Деякі, такі як ісландська та, меншою мірою, німецька, зберегли більшу частину складної флективної морфології успадкованої від прагерманської (й у свою чергу від протоіндоєвропейської).
Others, such as English, Swedish, and Afrikaans, have moved toward a largely analytic type.	Інші, такі як англійська, шведська та африкаанс перейшли до переважно аналітичного типу.
Germanic languages possess a number of defining features compared with other Indo-European languages.	Германські мови мають ряд визначальних рис порівняно з іншими індоєвропейськими мовами.
Probably the most well-known are the following:	Мабуть найбільш відомі з них:
The sound changes known as Grimm's Law and Verner's Law, which shifted the values of all the Indo-European stop consonants.	Зміна звуків, відомих як закон Ґрімма та закон Вернера, які змінили значення всіх індоєвропейських проривних приголосних.
(For example, original /t d dh/ became Germanic /θ t d/ in most cases; compare three with Latin tres, two with Latin duo, do with Sanskrit dha-.)	(Наприклад, оригінальні /t d dh/ стали германськими /θ t d/ в більшості випадків; порівняйте three з латинським tres, two з латинським duo, do з санскритським dha-.)
The recognition of these two sound laws were seminal events in the understanding of the regular nature of linguistic sound change and the development of the comparative method, which forms the basis of modern historical linguistics.	Розпізнавання цих двох звукових законів стали визначними подіями в розумінні закономірності мовної зміни звуків і розвитку порівняльного методу, який формує базис сучасної історичної лінгвістики.
The development of a strong stress on the first syllable of the word, which triggered significant phonological reduction of all other syllables.	Розвиток сильного наголосу на перший склад слова, який спровокував значне фонологічне скорочення всіх інших складів.
This is responsible for the reduction of most of the basic English, Norwegian, Danish and Swedish words into monosyllables, and the common impression of modern English and German as consonant-heavy languages.	Це призводить до скорочення більшості базових англійських, норвезьких, датських та шведських слів в односкладні, а також до загального враження, що сучасні англійська та німецька мови, насичені приголосними.
Examples are Proto-Germanic strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", hagatusjō → German Hexe "witch, hag".	Прикладами є прагерманські strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", *hagatusjō → German Hexe "witch, hag".
A change known as Germanic umlaut, which modified vowel qualities when a high front vocalic segment (/i/, /iː/ or /j/) followed in the next syllable.	Зміна, відома як германський умлаут, який змінив якість голосних, коли в наступному складі слідував високий передній вокальний сегмент (/i/, /iː/ або /j/).
Generally, back vowels were fronted, and front vowels were raised.	Як правило, задні голосні ставали передніми, а передні голосні ставали піднятими.
In many languages, the modified vowels are indicated with a diaeresis (e.g., ä ö ü in German, pronounced /ɛ ø y/, respectively).	У багатьох мовах, змінені голосні позначені дієрезисом (наприклад, ä ö ü в німецькій вимовляються як /ɛ ø y/ відповідно).
This change resulted in pervasive alternations in related words — still extremely prominent in modern German but present only in remnants in modern English (e.g., mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).	Ця зміна призвела до широких чергувань у споріднених словах - досі сильно виражених у сучасній німецькій, але присутніх лише в сучасній англійській (наприклад, mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).
Large numbers of vowel qualities.	Велика кількість якостей голосних.
English is typical in this respect, with around 11–12 vowels in most dialects (not counting diphthongs).	Англійська - типова в цьому розумінні з близько 11-12 голосними в більшості діалектів (не враховуючи дифтонгів).
Standard Swedish has 17 pure vowels, standard German and Dutch 14, and Danish at least 11.	Стандартна шведська має 17 чистих голосних, стандартна німецька та голландська – 14, і датська - як мінімум 11.
The Amstetten dialect of Bavarian German has 13 distinctions among long vowels alone, one of the largest such inventories in the world.	У амштеттенському діалекті баварської німецької має 13 відмінностей тільки між довгими голосними, що є одним із найбільших таких наборів у світі.
Verb second (V2) word order, which is uncommon cross-linguistically.	Порядок слів із дієсловом на другій позиції (V2), що є рідкісним у різних мовах світу.
Exactly one noun phrase or adverbial element must precede the verb; in particular, if an adverb or prepositional phrase precedes the verb, then the subject must immediately follow the finite verb.	Рівно одне іменникове словосполучення або прислівниковий елемент повинні передувати дієслову; зокрема, якщо прислівник або прийменникове словосполучення передують дієслову, то підмет має одразу слідувати за кінцевим дієсловом.
This is no longer present in modern English except in sentences beginning with "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," and related expressions, as well as in a few relic sentences such as "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", the palindrome "Able was I ere I saw Elba" or "Boom goes the dynamite", and in most if not all (if not an absolute) of the Five Ws and one H questions e.g. "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", and "How could these things get here?", but is found in all other modern Germanic languages.	Зараз цього нема в сучасній англійській окрім речень, що починаються з "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," та подібних виразів, а також у деяких архаїчних реченнях, таких як "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", паліндром "Able was I ere I saw Elba" або "Boom goes the dynamite", і в більшості якщо не у всіх (якщо не абсолютно) запитань з п'яти W і одного H, наприклад, "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", та "How could these things get here?", але зустрічається і у всіх інших сучасних германських мовах.
Other significant characteristics are:	Іншими суттєвими характеристиками є:
The reduction of the various tense and aspect combinations of the Indo-European verbal system into only two: the present tense and the past tense (also called the preterite).	Скорочення різних комбінацій часу та аспекту в індоєвропейській дієслівній системі до лише двох: теперішній час і минулий (так званий претерітум).
A large class of verbs that use a dental suffix (/d/ or /t/) instead of vowel alternation (Indo-European ablaut) to indicate past tense.	Великий клас дієслів що використовують зубні суфікси (/d/ або /t/) замість чергування голосних (індоєвропейський аблаут) для позначення минулого часу.
These are called the Germanic weak verbs; the remaining verbs with vowel ablaut are the Germanic strong verbs.	Вони називаються германськими слабкими дієсловами; інші дієслова з аблаутом голосних є германськими сильними дієсловами.
A distinction in definiteness of a noun phrase that is marked by different sets of inflectional endings for adjectives, the so-called strong and weak adjectives.	Різниця у визначенні іменникового словосполучення, яке позначено іншим набором флексійних закінчень прикметників, так званих сильних та слабких прикметників.
A similar development happened in the Balto-Slavic languages.	Схожий розвиток стався з балто-слов'янськими мовами.
This distinction has been lost in modern English but was present in Old English and remains in all other Germanic languages to various degrees.	Ця відмінність в сучасній англійській мові була втрачена, але присутня в староанглійській і залишається у всіх інших германських мовах різною мірою.
Some words with etymologies that are difficult to link to other Indo-European families but with variants that appear in almost all Germanic languages.	Деякі слова, етимологію яких важко зв'язати з іншими індоєвропейськими сім'ями, але є варіантами, що зустрічаються в майже всіх германських мовах.
See Germanic substrate hypothesis.	Див. Гіпотезу германського субстрату.
Note that some of the above characteristics were not present in Proto-Germanic but developed later as areal features that spread from language to language:	Зауважте, що деякі з вищеназваних характеристик не були присутніми в прагерманській мові, але розвинулись пізніше як особливості ареалу, які поширювалися від мови до мови:
Germanic umlaut only affected the North and West Germanic languages (which represent all modern Germanic languages) but not the now-extinct East Germanic languages, such as Gothic, nor Proto-Germanic, the common ancestor of all Germanic languages.	Германський умлаут вплинув лише на північні та західні германські мови (які представляють всі сучасні германські мови), але не на нещодавно зниклі східні германські мови, такі як готську чи прагерманську - спільного предка всіх германських мов.
The large inventory of vowel qualities is a later development, due to a combination of Germanic umlaut and the tendency in many Germanic languages for pairs of long/short vowels of originally identical quality to develop distinct qualities, with the length distinction sometimes eventually lost.	Великий набір якостей голосних є більш пізнім розвитком, зумовленим поєднанням германського умлауту та тенденції в багатьох германських мовах до пар довгих/коротких голосних, які спочатку мали однакову якість, до розвитку відмінних якостей, причому відмінність у довжині іноді згодом зникала.
Proto-Germanic had only five distinct vowel qualities, although there were more actual vowel phonemes because length and possibly nasality were phonemic.	Прагерманська мала тільки п'ять відмінних якостей голосних, хоча фактичних голосних фонем було більше через те, що довжина і, можливо, назальність були фонемними.
In modern German, long-short vowel pairs still exist but are also distinct in quality.	У сучасній німецькій пари довгих і коротких голосних досі існують, але також відмінні в якості.
Proto-Germanic probably had a more general S-O-V-I word order.	Прагерманська, можливо, мала більш загальний S-O-V-I порядок слів.
However, the tendency toward V2 order may have already been present in latent form and may be related to Wackernagel's Law, an Indo-European law dictating that sentence clitics must be placed second.	Проте, тенденція до порядку V2 могла бути присутня у прихованій формі і могла бути пов'язана з законом Вакернагеля, індоєвропейським законом, який диктує, що клитики речення мають бути поставлені на друге місце.
Roughly speaking, Germanic languages differ in how conservative or how progressive each language is with respect to an overall trend toward analyticity.	Грубо кажучи, германські мови відрізняються в тому, наскільки консервативною або прогресивною є кожна мова щодо загальної тенденції до аналітичності.
Some, such as Icelandic and, to a lesser extent, German, have preserved much of the complex inflectional morphology inherited from Proto-Germanic (and in turn from Proto-Indo-European).	Деякі, такі як ісландська та, меншою мірою, німецька, зберегли більшу частину складної флективної морфології успадкованої від прагерманської (й у свою чергу від протоіндоєвропейської).
Others, such as English, Swedish, and Afrikaans, have moved toward a largely analytic type.	Інші, такі як англійська, шведська та африкаанс перейшли до переважно аналітичного типу.
Germanic languages possess a number of defining features compared with other Indo-European languages.	Германські мови мають ряд визначальних рис порівняно з іншими індоєвропейськими мовами.
Probably the most well-known are the following:	Мабуть найбільш відомі з них:
The sound changes known as Grimm's Law and Verner's Law, which shifted the values of all the Indo-European stop consonants.	Зміна звуків, відомих як закон Ґрімма та закон Вернера, які змінили значення всіх індоєвропейських проривних приголосних.
(For example, original /t d dh/ became Germanic /θ t d/ in most cases; compare three with Latin tres, two with Latin duo, do with Sanskrit dha-.)	(Наприклад, оригінальні /t d dh/ стали германськими /θ t d/ в більшості випадків; порівняйте three з латинським tres, two з латинським duo, do з санскритським dha-.)
The recognition of these two sound laws were seminal events in the understanding of the regular nature of linguistic sound change and the development of the comparative method, which forms the basis of modern historical linguistics.	Розпізнавання цих двох звукових законів стали визначними подіями в розумінні закономірності мовної зміни звуків і розвитку порівняльного методу, який формує базис сучасної історичної лінгвістики.
The development of a strong stress on the first syllable of the word, which triggered significant phonological reduction of all other syllables.	Розвиток сильного наголосу на перший склад слова, який спровокував значне фонологічне скорочення всіх інших складів.
This is responsible for the reduction of most of the basic English, Norwegian, Danish and Swedish words into monosyllables, and the common impression of modern English and German as consonant-heavy languages.	Це призводить до скорочення більшості базових англійських, норвезьких, датських та шведських слів в односкладні, а також до загального враження, що сучасні англійська та німецька мови, насичені приголосними.
Examples are Proto-Germanic strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", hagatusjō → German Hexe "witch, hag".	Прикладами є прагерманські strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", *hagatusjō → German Hexe "witch, hag".
A change known as Germanic umlaut, which modified vowel qualities when a high front vocalic segment (/i/, /iː/ or /j/) followed in the next syllable.	Зміна, відома як германський умлаут, який змінив якість голосних, коли в наступному складі слідував високий передній вокальний сегмент (/i/, /iː/ або /j/).
Generally, back vowels were fronted, and front vowels were raised.	Як правило, задні голосні ставали передніми, а передні голосні ставали піднятими.
In many languages, the modified vowels are indicated with a diaeresis (e.g., ä ö ü in German, pronounced /ɛ ø y/, respectively).	У багатьох мовах, змінені голосні позначені дієрезисом (наприклад, ä ö ü в німецькій вимовляються як /ɛ ø y/ відповідно).
This change resulted in pervasive alternations in related words — still extremely prominent in modern German but present only in remnants in modern English (e.g., mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).	Ця зміна призвела до широких чергувань у споріднених словах - досі сильно виражених у сучасній німецькій, але присутніх лише в сучасній англійській (наприклад, mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).
Large numbers of vowel qualities.	Велика кількість якостей голосних.
English is typical in this respect, with around 11–12 vowels in most dialects (not counting diphthongs).	Англійська - типова в цьому розумінні з близько 11-12 голосними в більшості діалектів (не враховуючи дифтонгів).
Standard Swedish has 17 pure vowels, standard German and Dutch 14, and Danish at least 11.	Стандартна шведська має 17 чистих голосних, стандартна німецька та голландська – 14, і датська - як мінімум 11.
The Amstetten dialect of Bavarian German has 13 distinctions among long vowels alone, one of the largest such inventories in the world.	У амштеттенському діалекті баварської німецької має 13 відмінностей тільки між довгими голосними, що є одним із найбільших таких наборів у світі.
Verb second (V2) word order, which is uncommon cross-linguistically.	Порядок слів із дієсловом на другій позиції (V2), що є рідкісним у різних мовах світу.
Exactly one noun phrase or adverbial element must precede the verb; in particular, if an adverb or prepositional phrase precedes the verb, then the subject must immediately follow the finite verb.	Рівно одне іменникове словосполучення або прислівниковий елемент повинні передувати дієслову; зокрема, якщо прислівник або прийменникове словосполучення передують дієслову, то підмет має одразу слідувати за кінцевим дієсловом.
This is no longer present in modern English except in sentences beginning with "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," and related expressions, as well as in a few relic sentences such as "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", the palindrome "Able was I ere I saw Elba" or "Boom goes the dynamite", and in most if not all (if not an absolute) of the Five Ws and one H questions e.g. "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", and "How could these things get here?", but is found in all other modern Germanic languages.	Зараз цього нема в сучасній англійській окрім речень, що починаються з "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," та подібних виразів, а також у деяких архаїчних реченнях, таких як "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", паліндром "Able was I ere I saw Elba" або "Boom goes the dynamite", і в більшості якщо не у всіх (якщо не абсолютно) запитань з п'яти W і одного H, наприклад, "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", та "How could these things get here?", але зустрічається і у всіх інших сучасних германських мовах.
Other significant characteristics are:	Іншими суттєвими характеристиками є:
The reduction of the various tense and aspect combinations of the Indo-European verbal system into only two: the present tense and the past tense (also called the preterite).	Скорочення різних комбінацій часу та аспекту в індоєвропейській дієслівній системі до лише двох: теперішній час і минулий (так званий претерітум).
A large class of verbs that use a dental suffix (/d/ or /t/) instead of vowel alternation (Indo-European ablaut) to indicate past tense.	Великий клас дієслів що використовують зубні суфікси (/d/ або /t/) замість чергування голосних (індоєвропейський аблаут) для позначення минулого часу.
These are called the Germanic weak verbs; the remaining verbs with vowel ablaut are the Germanic strong verbs.	Вони називаються германськими слабкими дієсловами; інші дієслова з аблаутом голосних є германськими сильними дієсловами.
A distinction in definiteness of a noun phrase that is marked by different sets of inflectional endings for adjectives, the so-called strong and weak adjectives.	Різниця у визначенні іменникового словосполучення, яке позначено іншим набором флексійних закінчень прикметників, так званих сильних та слабких прикметників.
A similar development happened in the Balto-Slavic languages.	Схожий розвиток стався з балто-слов'янськими мовами.
This distinction has been lost in modern English but was present in Old English and remains in all other Germanic languages to various degrees.	Ця відмінність в сучасній англійській мові була втрачена, але присутня в староанглійській і залишається у всіх інших германських мовах різною мірою.
Some words with etymologies that are difficult to link to other Indo-European families but with variants that appear in almost all Germanic languages.	Деякі слова, етимологію яких важко зв'язати з іншими індоєвропейськими сім'ями, але є варіантами, що зустрічаються в майже всіх германських мовах.
See Germanic substrate hypothesis.	Див. Гіпотезу германського субстрату.
Note that some of the above characteristics were not present in Proto-Germanic but developed later as areal features that spread from language to language:	Зауважте, що деякі з вищеназваних характеристик не були присутніми в прагерманській мові, але розвинулись пізніше як особливості ареалу, які поширювалися від мови до мови:
Germanic umlaut only affected the North and West Germanic languages (which represent all modern Germanic languages) but not the now-extinct East Germanic languages, such as Gothic, nor Proto-Germanic, the common ancestor of all Germanic languages.	Германський умлаут вплинув лише на північні та західні германські мови (які представляють всі сучасні германські мови), але не на нещодавно зниклі східні германські мови, такі як готську чи прагерманську - спільного предка всіх германських мов.
The large inventory of vowel qualities is a later development, due to a combination of Germanic umlaut and the tendency in many Germanic languages for pairs of long/short vowels of originally identical quality to develop distinct qualities, with the length distinction sometimes eventually lost.	Великий набір якостей голосних є більш пізнім розвитком, зумовленим поєднанням германського умлауту та тенденції в багатьох германських мовах до пар довгих/коротких голосних, які спочатку мали однакову якість, до розвитку відмінних якостей, причому відмінність у довжині іноді згодом зникала.
Proto-Germanic had only five distinct vowel qualities, although there were more actual vowel phonemes because length and possibly nasality were phonemic.	Прагерманська мала тільки п'ять відмінних якостей голосних, хоча фактичних голосних фонем було більше через те, що довжина і, можливо, назальність були фонемними.
In modern German, long-short vowel pairs still exist but are also distinct in quality.	У сучасній німецькій пари довгих і коротких голосних досі існують, але також відмінні в якості.
Proto-Germanic probably had a more general S-O-V-I word order.	Прагерманська, можливо, мала більш загальний S-O-V-I порядок слів.
However, the tendency toward V2 order may have already been present in latent form and may be related to Wackernagel's Law, an Indo-European law dictating that sentence clitics must be placed second.	Проте, тенденція до порядку V2 могла бути присутня у прихованій формі і могла бути пов'язана з законом Вакернагеля, індоєвропейським законом, який диктує, що клитики речення мають бути поставлені на друге місце.
Roughly speaking, Germanic languages differ in how conservative or how progressive each language is with respect to an overall trend toward analyticity.	Грубо кажучи, германські мови відрізняються в тому, наскільки консервативною або прогресивною є кожна мова щодо загальної тенденції до аналітичності.
Some, such as Icelandic and, to a lesser extent, German, have preserved much of the complex inflectional morphology inherited from Proto-Germanic (and in turn from Proto-Indo-European).	Деякі, такі як ісландська та, меншою мірою, німецька, зберегли більшу частину складної флективної морфології успадкованої від прагерманської (й у свою чергу від протоіндоєвропейської).
Others, such as English, Swedish, and Afrikaans, have moved toward a largely analytic type.	Інші, такі як англійська, шведська та африкаанс перейшли до переважно аналітичного типу.
Germanic languages possess a number of defining features compared with other Indo-European languages.	Германські мови мають ряд визначальних рис порівняно з іншими індоєвропейськими мовами.
Probably the most well-known are the following:	Мабуть найбільш відомі з них:
The sound changes known as Grimm's Law and Verner's Law, which shifted the values of all the Indo-European stop consonants.	Зміна звуків, відомих як закон Ґрімма та закон Вернера, які змінили значення всіх індоєвропейських проривних приголосних.
(For example, original /t d dh/ became Germanic /θ t d/ in most cases; compare three with Latin tres, two with Latin duo, do with Sanskrit dha-.)	(Наприклад, оригінальні /t d dh/ стали германськими /θ t d/ в більшості випадків; порівняйте three з латинським tres, two з латинським duo, do з санскритським dha-.)
The recognition of these two sound laws were seminal events in the understanding of the regular nature of linguistic sound change and the development of the comparative method, which forms the basis of modern historical linguistics.	Розпізнавання цих двох звукових законів стали визначними подіями в розумінні закономірності мовної зміни звуків і розвитку порівняльного методу, який формує базис сучасної історичної лінгвістики.
The development of a strong stress on the first syllable of the word, which triggered significant phonological reduction of all other syllables.	Розвиток сильного наголосу на перший склад слова, який спровокував значне фонологічне скорочення всіх інших складів.
This is responsible for the reduction of most of the basic English, Norwegian, Danish and Swedish words into monosyllables, and the common impression of modern English and German as consonant-heavy languages.	Це призводить до скорочення більшості базових англійських, норвезьких, датських та шведських слів в односкладні, а також до загального враження, що сучасні англійська та німецька мови, насичені приголосними.
Examples are Proto-Germanic strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", hagatusjō → German Hexe "witch, hag".	Прикладами є прагерманські strangiþō → strength, aimaitijō → "ant", haubudan → "head", hauzijanan → "hear", harubistaz → German Herbst "autumn, harvest", *hagatusjō → German Hexe "witch, hag".
A change known as Germanic umlaut, which modified vowel qualities when a high front vocalic segment (/i/, /iː/ or /j/) followed in the next syllable.	Зміна, відома як германський умлаут, який змінив якість голосних, коли в наступному складі слідував високий передній вокальний сегмент (/i/, /iː/ або /j/).
Generally, back vowels were fronted, and front vowels were raised.	Як правило, задні голосні ставали передніми, а передні голосні ставали піднятими.
In many languages, the modified vowels are indicated with a diaeresis (e.g., ä ö ü in German, pronounced /ɛ ø y/, respectively).	У багатьох мовах, змінені голосні позначені дієрезисом (наприклад, ä ö ü в німецькій вимовляються як /ɛ ø y/ відповідно).
This change resulted in pervasive alternations in related words — still extremely prominent in modern German but present only in remnants in modern English (e.g., mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).	Ця зміна призвела до широких чергувань у споріднених словах - досі сильно виражених у сучасній німецькій, але присутніх лише в сучасній англійській (наприклад, mouse/mice, goose/geese, broad/breadth, tell/told, old/elder, foul/filth, gold/gild).
Large numbers of vowel qualities.	Велика кількість якостей голосних.
English is typical in this respect, with around 11–12 vowels in most dialects (not counting diphthongs).	Англійська - типова в цьому розумінні з близько 11-12 голосними в більшості діалектів (не враховуючи дифтонгів).
Standard Swedish has 17 pure vowels, standard German and Dutch 14, and Danish at least 11.	Стандартна шведська має 17 чистих голосних, стандартна німецька та голландська – 14, і датська - як мінімум 11.
The Amstetten dialect of Bavarian German has 13 distinctions among long vowels alone, one of the largest such inventories in the world.	У амштеттенському діалекті баварської німецької має 13 відмінностей тільки між довгими голосними, що є одним із найбільших таких наборів у світі.
Verb second (V2) word order, which is uncommon cross-linguistically.	Порядок слів із дієсловом на другій позиції (V2), що є рідкісним у різних мовах світу.
Exactly one noun phrase or adverbial element must precede the verb; in particular, if an adverb or prepositional phrase precedes the verb, then the subject must immediately follow the finite verb.	Рівно одне іменникове словосполучення або прислівниковий елемент повинні передувати дієслову; зокрема, якщо прислівник або прийменникове словосполучення передують дієслову, то підмет має одразу слідувати за кінцевим дієсловом.
This is no longer present in modern English except in sentences beginning with "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," and related expressions, as well as in a few relic sentences such as "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", the palindrome "Able was I ere I saw Elba" or "Boom goes the dynamite", and in most if not all (if not an absolute) of the Five Ws and one H questions e.g. "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", and "How could these things get here?", but is found in all other modern Germanic languages.	Зараз цього нема в сучасній англійській окрім речень, що починаються з "Here is," "There is," "Here comes," "There goes," та подібних виразів, а також у деяких архаїчних реченнях, таких як "Over went the boat", "Pop Goes The Weasel", паліндром "Able was I ere I saw Elba" або "Boom goes the dynamite", і в більшості якщо не у всіх (якщо не абсолютно) запитань з п'яти W і одного H, наприклад, "What has happened here?", "Who was here today?", "Where will we go?", "When did he go to the stadium?", "Why would this happen to us now?", та "How could these things get here?", але зустрічається і у всіх інших сучасних германських мовах.
Other significant characteristics are:	Іншими суттєвими характеристиками є:
The reduction of the various tense and aspect combinations of the Indo-European verbal system into only two: the present tense and the past tense (also called the preterite).	Скорочення різних комбінацій часу та аспекту в індоєвропейській дієслівній системі до лише двох: теперішній час і минулий (так званий претерітум).
A large class of verbs that use a dental suffix (/d/ or /t/) instead of vowel alternation (Indo-European ablaut) to indicate past tense.	Великий клас дієслів що використовують зубні суфікси (/d/ або /t/) замість чергування голосних (індоєвропейський аблаут) для позначення минулого часу.
These are called the Germanic weak verbs; the remaining verbs with vowel ablaut are the Germanic strong verbs.	Вони називаються германськими слабкими дієсловами; інші дієслова з аблаутом голосних є германськими сильними дієсловами.
A distinction in definiteness of a noun phrase that is marked by different sets of inflectional endings for adjectives, the so-called strong and weak adjectives.	Різниця у визначенні іменникового словосполучення, яке позначено іншим набором флексійних закінчень прикметників, так званих сильних та слабких прикметників.
A similar development happened in the Balto-Slavic languages.	Схожий розвиток стався з балто-слов'янськими мовами.
This distinction has been lost in modern English but was present in Old English and remains in all other Germanic languages to various degrees.	Ця відмінність в сучасній англійській мові була втрачена, але присутня в староанглійській і залишається у всіх інших германських мовах різною мірою.
Some words with etymologies that are difficult to link to other Indo-European families but with variants that appear in almost all Germanic languages.	Деякі слова, етимологію яких важко зв'язати з іншими індоєвропейськими сім'ями, але є варіантами, що зустрічаються в майже всіх германських мовах.
See Germanic substrate hypothesis.	Див. Гіпотезу германського субстрату.
Note that some of the above characteristics were not present in Proto-Germanic but developed later as areal features that spread from language to language:	Зауважте, що деякі з вищеназваних характеристик не були присутніми в прагерманській мові, але розвинулись пізніше як особливості ареалу, які поширювалися від мови до мови:
Germanic umlaut only affected the North and West Germanic languages (which represent all modern Germanic languages) but not the now-extinct East Germanic languages, such as Gothic, nor Proto-Germanic, the common ancestor of all Germanic languages.	Германський умлаут вплинув лише на північні та західні германські мови (які представляють всі сучасні германські мови), але не на нещодавно зниклі східні германські мови, такі як готську чи прагерманську - спільного предка всіх германських мов.
The large inventory of vowel qualities is a later development, due to a combination of Germanic umlaut and the tendency in many Germanic languages for pairs of long/short vowels of originally identical quality to develop distinct qualities, with the length distinction sometimes eventually lost.	Великий набір якостей голосних є більш пізнім розвитком, зумовленим поєднанням германського умлауту та тенденції в багатьох германських мовах до пар довгих/коротких голосних, які спочатку мали однакову якість, до розвитку відмінних якостей, причому відмінність у довжині іноді згодом зникала.
Proto-Germanic had only five distinct vowel qualities, although there were more actual vowel phonemes because length and possibly nasality were phonemic.	Прагерманська мала тільки п'ять відмінних якостей голосних, хоча фактичних голосних фонем було більше через те, що довжина і, можливо, назальність були фонемними.
In modern German, long-short vowel pairs still exist but are also distinct in quality.	У сучасній німецькій пари довгих і коротких голосних досі існують, але також відмінні в якості.
Proto-Germanic probably had a more general S-O-V-I word order.	Прагерманська, можливо, мала більш загальний S-O-V-I порядок слів.
However, the tendency toward V2 order may have already been present in latent form and may be related to Wackernagel's Law, an Indo-European law dictating that sentence clitics must be placed second.	Проте, тенденція до порядку V2 могла бути присутня у прихованій формі і могла бути пов'язана з законом Вакернагеля, індоєвропейським законом, який диктує, що клитики речення мають бути поставлені на друге місце.
Roughly speaking, Germanic languages differ in how conservative or how progressive each language is with respect to an overall trend toward analyticity.	Грубо кажучи, германські мови відрізняються в тому, наскільки консервативною або прогресивною є кожна мова щодо загальної тенденції до аналітичності.
Some, such as Icelandic and, to a lesser extent, German, have preserved much of the complex inflectional morphology inherited from Proto-Germanic (and in turn from Proto-Indo-European).	Деякі, такі як ісландська та, меншою мірою, німецька, зберегли більшу частину складної флективної морфології успадкованої від прагерманської (й у свою чергу від протоіндоєвропейської).
Others, such as English, Swedish, and Afrikaans, have moved toward a largely analytic type.	Інші, такі як англійська, шведська та африкаанс перейшли до переважно аналітичного типу.

Przykładowe tłumaczenie Linguistics

Zobacz

Tekst źródłowy (English)	Tekst docelowy (Ukrainian)
Multilingualism is the use of more than one language, either by an individual speaker or by a community of speakers.	Багатомовність це використання більше ніж однієї мови однією людиною або спільнотою людей.
It is believed that multilingual speakers outnumber monolingual speakers in the world's population.	Вважається, що кількість багатомовних людей переважає кількість одномовних у світовій популяції.
More than half of all Europeans claim to speak at least one language other than their mother tongue;nevertheless, many of these are monoscriptual.	Більше ніж половина всіх європейців стверджує, що розмовляє як мінімум однією мовою, відмінною від їх рідної мови; однак, багато з них використовує лише одну систему писемності.
Multilingualism is becoming a social phenomenon governed by the needs of globalization and cultural openness.	Багатомовність стає соціальним феноменом, керованим потребами глобалізації та культурної відкритості.
Owing to the ease of access to information facilitated by the Internet, individuals' exposure to multiple languages is becoming increasingly frequent, thereby promoting a need to acquire additional languages.	Завдяки легкому доступу до інформації в інтернеті, люди дедалі частіше спілкуються кількома мовами, що сприяє виникненню потреби в опануванні додаткових мов.
People who speak several languages are also called polyglots.	Людей, які розмовляють кількома мовами, також називають поліглотами.
Multilingual speakers have acquired and maintained at least one language during childhood, the so-called first language (L1).	Багатомовні люди опанували і зберегли як мінімум одну мову в дитинстві, так звану першу мову (L1).
The first language (sometimes also referred to as the mother tongue) is acquired without formal education, by mechanisms heavily disputed.	Перша мова (іноді також називають рідною мовою) опанована без формального навчання механізмами, що викликають серйозні суперечки.
Children acquiring two languages in this way are called simultaneous bilinguals.	Діти, що опановують дві мови одночасно таким способом, звуться білінгвами.
Even in the case of simultaneous bilinguals, one language usually dominates the other.	Навіть у випадку білінгвів, одна мова домінує над іншою.
People who know more than one language have been reported to be more adept at language learning compared to monolinguals.	Люди, які знають більше ніж одну мову, вважаються більш здібними до вивчення мов порівняно з одномовними.
Additionally, bilinguals often have important economic advantages over monolingual individuals as bilingual people are able to carry out duties that monolinguals cannot, such as interacting with customers who only speak a minority language.	Крім того, білінгви часто мають важливі економічні переваги над монолінгвами особами, так як двомовні люди можуть виконувати обов'язки, які не можуть одномовні, такі як взаємодія з клієнтами, які розмовляють мовою меншини.
Multilingualism in computing can be considered part of a continuum between internationalization and localization.	Багатомовність у сфері обчислювальної техніки можна розглядати як частину континууму між інтернаціоналізацією та локалізацією.
Due to the status of English in computing, software development nearly always uses it (but see also Non-English-based programming languages), so almost all commercial software is initially available in an English version, and multilingual versions, if any, may be produced as alternative options based on the English original.	Через статус англійської у сфері обчислювальної техніки, розробка програмного забезпечення майже завжди використовує її (але також можна побачити мови програмування, які не засновані на англійській), тож майже все комерційне програмне забезпечення спершу доступне в англійській версії, і багатомовні версії, якщо такі є, можуть бути випущені як альтернатива, заснована на англійському оригіналі.
Multilingualism is the use of more than one language, either by an individual speaker or by a community of speakers.	Багатомовність це використання більше ніж однієї мови однією людиною або спільнотою людей.
It is believed that multilingual speakers outnumber monolingual speakers in the world's population.	Вважається, що кількість багатомовних людей переважає кількість одномовних у світовій популяції.
More than half of all Europeans claim to speak at least one language other than their mother tongue;nevertheless, many of these are monoscriptual.	Більше ніж половина всіх європейців стверджує, що розмовляє як мінімум однією мовою, відмінною від їх рідної мови; однак, багато з них використовує лише одну систему писемності.
Multilingualism is becoming a social phenomenon governed by the needs of globalization and cultural openness.	Багатомовність стає соціальним феноменом, керованим потребами глобалізації та культурної відкритості.
Owing to the ease of access to information facilitated by the Internet, individuals' exposure to multiple languages is becoming increasingly frequent, thereby promoting a need to acquire additional languages.	Завдяки легкому доступу до інформації в інтернеті, люди дедалі частіше спілкуються кількома мовами, що сприяє виникненню потреби в опануванні додаткових мов.
People who speak several languages are also called polyglots.	Людей, які розмовляють кількома мовами, також називають поліглотами.
Multilingual speakers have acquired and maintained at least one language during childhood, the so-called first language (L1).	Багатомовні люди опанували і зберегли як мінімум одну мову в дитинстві, так звану першу мову (L1).
The first language (sometimes also referred to as the mother tongue) is acquired without formal education, by mechanisms heavily disputed.	Перша мова (іноді також називають рідною мовою) опанована без формального навчання механізмами, що викликають серйозні суперечки.
Children acquiring two languages in this way are called simultaneous bilinguals.	Діти, що опановують дві мови одночасно таким способом, звуться білінгвами.
Even in the case of simultaneous bilinguals, one language usually dominates the other.	Навіть у випадку білінгвів, одна мова домінує над іншою.
People who know more than one language have been reported to be more adept at language learning compared to monolinguals.	Люди, які знають більше ніж одну мову, вважаються більш здібними до вивчення мов порівняно з одномовними.
Additionally, bilinguals often have important economic advantages over monolingual individuals as bilingual people are able to carry out duties that monolinguals cannot, such as interacting with customers who only speak a minority language.	Крім того, білінгви часто мають важливі економічні переваги над монолінгвами особами, так як двомовні люди можуть виконувати обов'язки, які не можуть одномовні, такі як взаємодія з клієнтами, які розмовляють мовою меншини.
Multilingualism in computing can be considered part of a continuum between internationalization and localization.	Багатомовність у сфері обчислювальної техніки можна розглядати як частину континууму між інтернаціоналізацією та локалізацією.
Due to the status of English in computing, software development nearly always uses it (but see also Non-English-based programming languages), so almost all commercial software is initially available in an English version, and multilingual versions, if any, may be produced as alternative options based on the English original.	Через статус англійської у сфері обчислювальної техніки, розробка програмного забезпечення майже завжди використовує її (але також можна побачити мови програмування, які не засновані на англійській), тож майже все комерційне програмне забезпечення спершу доступне в англійській версії, і багатомовні версії, якщо такі є, можуть бути випущені як альтернатива, заснована на англійському оригіналі.
Multilingualism is the use of more than one language, either by an individual speaker or by a community of speakers.	Багатомовність це використання більше ніж однієї мови однією людиною або спільнотою людей.
It is believed that multilingual speakers outnumber monolingual speakers in the world's population.	Вважається, що кількість багатомовних людей переважає кількість одномовних у світовій популяції.
More than half of all Europeans claim to speak at least one language other than their mother tongue;nevertheless, many of these are monoscriptual.	Більше ніж половина всіх європейців стверджує, що розмовляє як мінімум однією мовою, відмінною від їх рідної мови; однак, багато з них використовує лише одну систему писемності.
Multilingualism is becoming a social phenomenon governed by the needs of globalization and cultural openness.	Багатомовність стає соціальним феноменом, керованим потребами глобалізації та культурної відкритості.
Owing to the ease of access to information facilitated by the Internet, individuals' exposure to multiple languages is becoming increasingly frequent, thereby promoting a need to acquire additional languages.	Завдяки легкому доступу до інформації в інтернеті, люди дедалі частіше спілкуються кількома мовами, що сприяє виникненню потреби в опануванні додаткових мов.
People who speak several languages are also called polyglots.	Людей, які розмовляють кількома мовами, також називають поліглотами.
Multilingual speakers have acquired and maintained at least one language during childhood, the so-called first language (L1).	Багатомовні люди опанували і зберегли як мінімум одну мову в дитинстві, так звану першу мову (L1).
The first language (sometimes also referred to as the mother tongue) is acquired without formal education, by mechanisms heavily disputed.	Перша мова (іноді також називають рідною мовою) опанована без формального навчання механізмами, що викликають серйозні суперечки.
Children acquiring two languages in this way are called simultaneous bilinguals.	Діти, що опановують дві мови одночасно таким способом, звуться білінгвами.
Even in the case of simultaneous bilinguals, one language usually dominates the other.	Навіть у випадку білінгвів, одна мова домінує над іншою.
People who know more than one language have been reported to be more adept at language learning compared to monolinguals.	Люди, які знають більше ніж одну мову, вважаються більш здібними до вивчення мов порівняно з одномовними.
Additionally, bilinguals often have important economic advantages over monolingual individuals as bilingual people are able to carry out duties that monolinguals cannot, such as interacting with customers who only speak a minority language.	Крім того, білінгви часто мають важливі економічні переваги над монолінгвами особами, так як двомовні люди можуть виконувати обов'язки, які не можуть одномовні, такі як взаємодія з клієнтами, які розмовляють мовою меншини.
Multilingualism in computing can be considered part of a continuum between internationalization and localization.	Багатомовність у сфері обчислювальної техніки можна розглядати як частину континууму між інтернаціоналізацією та локалізацією.
Due to the status of English in computing, software development nearly always uses it (but see also Non-English-based programming languages), so almost all commercial software is initially available in an English version, and multilingual versions, if any, may be produced as alternative options based on the English original.	Через статус англійської у сфері обчислювальної техніки, розробка програмного забезпечення майже завжди використовує її (але також можна побачити мови програмування, які не засновані на англійській), тож майже все комерційне програмне забезпечення спершу доступне в англійській версії, і багатомовні версії, якщо такі є, можуть бути випущені як альтернатива, заснована на англійському оригіналі.
Multilingualism is the use of more than one language, either by an individual speaker or by a community of speakers.	Багатомовність це використання більше ніж однієї мови однією людиною або спільнотою людей.
It is believed that multilingual speakers outnumber monolingual speakers in the world's population.	Вважається, що кількість багатомовних людей переважає кількість одномовних у світовій популяції.
More than half of all Europeans claim to speak at least one language other than their mother tongue;nevertheless, many of these are monoscriptual.	Більше ніж половина всіх європейців стверджує, що розмовляє як мінімум однією мовою, відмінною від їх рідної мови; однак, багато з них використовує лише одну систему писемності.
Multilingualism is becoming a social phenomenon governed by the needs of globalization and cultural openness.	Багатомовність стає соціальним феноменом, керованим потребами глобалізації та культурної відкритості.
Owing to the ease of access to information facilitated by the Internet, individuals' exposure to multiple languages is becoming increasingly frequent, thereby promoting a need to acquire additional languages.	Завдяки легкому доступу до інформації в інтернеті, люди дедалі частіше спілкуються кількома мовами, що сприяє виникненню потреби в опануванні додаткових мов.
People who speak several languages are also called polyglots.	Людей, які розмовляють кількома мовами, також називають поліглотами.
Multilingual speakers have acquired and maintained at least one language during childhood, the so-called first language (L1).	Багатомовні люди опанували і зберегли як мінімум одну мову в дитинстві, так звану першу мову (L1).
The first language (sometimes also referred to as the mother tongue) is acquired without formal education, by mechanisms heavily disputed.	Перша мова (іноді також називають рідною мовою) опанована без формального навчання механізмами, що викликають серйозні суперечки.
Children acquiring two languages in this way are called simultaneous bilinguals.	Діти, що опановують дві мови одночасно таким способом, звуться білінгвами.
Even in the case of simultaneous bilinguals, one language usually dominates the other.	Навіть у випадку білінгвів, одна мова домінує над іншою.
People who know more than one language have been reported to be more adept at language learning compared to monolinguals.	Люди, які знають більше ніж одну мову, вважаються більш здібними до вивчення мов порівняно з одномовними.
Additionally, bilinguals often have important economic advantages over monolingual individuals as bilingual people are able to carry out duties that monolinguals cannot, such as interacting with customers who only speak a minority language.	Крім того, білінгви часто мають важливі економічні переваги над монолінгвами особами, так як двомовні люди можуть виконувати обов'язки, які не можуть одномовні, такі як взаємодія з клієнтами, які розмовляють мовою меншини.
Multilingualism in computing can be considered part of a continuum between internationalization and localization.	Багатомовність у сфері обчислювальної техніки можна розглядати як частину континууму між інтернаціоналізацією та локалізацією.
Due to the status of English in computing, software development nearly always uses it (but see also Non-English-based programming languages), so almost all commercial software is initially available in an English version, and multilingual versions, if any, may be produced as alternative options based on the English original.	Через статус англійської у сфері обчислювальної техніки, розробка програмного забезпечення майже завжди використовує її (але також можна побачити мови програмування, які не засновані на англійській), тож майже все комерційне програмне забезпечення спершу доступне в англійській версії, і багатомовні версії, якщо такі є, можуть бути випущені як альтернатива, заснована на англійському оригіналі.
Multilingualism is the use of more than one language, either by an individual speaker or by a community of speakers.	Багатомовність це використання більше ніж однієї мови однією людиною або спільнотою людей.
It is believed that multilingual speakers outnumber monolingual speakers in the world's population.	Вважається, що кількість багатомовних людей переважає кількість одномовних у світовій популяції.
More than half of all Europeans claim to speak at least one language other than their mother tongue;nevertheless, many of these are monoscriptual.	Більше ніж половина всіх європейців стверджує, що розмовляє як мінімум однією мовою, відмінною від їх рідної мови; однак, багато з них використовує лише одну систему писемності.
Multilingualism is becoming a social phenomenon governed by the needs of globalization and cultural openness.	Багатомовність стає соціальним феноменом, керованим потребами глобалізації та культурної відкритості.
Owing to the ease of access to information facilitated by the Internet, individuals' exposure to multiple languages is becoming increasingly frequent, thereby promoting a need to acquire additional languages.	Завдяки легкому доступу до інформації в інтернеті, люди дедалі частіше спілкуються кількома мовами, що сприяє виникненню потреби в опануванні додаткових мов.
People who speak several languages are also called polyglots.	Людей, які розмовляють кількома мовами, також називають поліглотами.
Multilingual speakers have acquired and maintained at least one language during childhood, the so-called first language (L1).	Багатомовні люди опанували і зберегли як мінімум одну мову в дитинстві, так звану першу мову (L1).
The first language (sometimes also referred to as the mother tongue) is acquired without formal education, by mechanisms heavily disputed.	Перша мова (іноді також називають рідною мовою) опанована без формального навчання механізмами, що викликають серйозні суперечки.
Children acquiring two languages in this way are called simultaneous bilinguals.	Діти, що опановують дві мови одночасно таким способом, звуться білінгвами.
Even in the case of simultaneous bilinguals, one language usually dominates the other.	Навіть у випадку білінгвів, одна мова домінує над іншою.
People who know more than one language have been reported to be more adept at language learning compared to monolinguals.	Люди, які знають більше ніж одну мову, вважаються більш здібними до вивчення мов порівняно з одномовними.
Additionally, bilinguals often have important economic advantages over monolingual individuals as bilingual people are able to carry out duties that monolinguals cannot, such as interacting with customers who only speak a minority language.	Крім того, білінгви часто мають важливі економічні переваги над монолінгвами особами, так як двомовні люди можуть виконувати обов'язки, які не можуть одномовні, такі як взаємодія з клієнтами, які розмовляють мовою меншини.
Multilingualism in computing can be considered part of a continuum between internationalization and localization.	Багатомовність у сфері обчислювальної техніки можна розглядати як частину континууму між інтернаціоналізацією та локалізацією.
Due to the status of English in computing, software development nearly always uses it (but see also Non-English-based programming languages), so almost all commercial software is initially available in an English version, and multilingual versions, if any, may be produced as alternative options based on the English original.	Через статус англійської у сфері обчислювальної техніки, розробка програмного забезпечення майже завжди використовує її (але також можна побачити мови програмування, які не засновані на англійській), тож майже все комерційне програмне забезпечення спершу доступне в англійській версії, і багатомовні версії, якщо такі є, можуть бути випущені як альтернатива, заснована на англійському оригіналі.
Multilingualism is the use of more than one language, either by an individual speaker or by a community of speakers.	Багатомовність це використання більше ніж однієї мови однією людиною або спільнотою людей.
It is believed that multilingual speakers outnumber monolingual speakers in the world's population.	Вважається, що кількість багатомовних людей переважає кількість одномовних у світовій популяції.
More than half of all Europeans claim to speak at least one language other than their mother tongue;nevertheless, many of these are monoscriptual.	Більше ніж половина всіх європейців стверджує, що розмовляє як мінімум однією мовою, відмінною від їх рідної мови; однак, багато з них використовує лише одну систему писемності.
Multilingualism is becoming a social phenomenon governed by the needs of globalization and cultural openness.	Багатомовність стає соціальним феноменом, керованим потребами глобалізації та культурної відкритості.
Owing to the ease of access to information facilitated by the Internet, individuals' exposure to multiple languages is becoming increasingly frequent, thereby promoting a need to acquire additional languages.	Завдяки легкому доступу до інформації в інтернеті, люди дедалі частіше спілкуються кількома мовами, що сприяє виникненню потреби в опануванні додаткових мов.
People who speak several languages are also called polyglots.	Людей, які розмовляють кількома мовами, також називають поліглотами.
Multilingual speakers have acquired and maintained at least one language during childhood, the so-called first language (L1).	Багатомовні люди опанували і зберегли як мінімум одну мову в дитинстві, так звану першу мову (L1).
The first language (sometimes also referred to as the mother tongue) is acquired without formal education, by mechanisms heavily disputed.	Перша мова (іноді також називають рідною мовою) опанована без формального навчання механізмами, що викликають серйозні суперечки.
Children acquiring two languages in this way are called simultaneous bilinguals.	Діти, що опановують дві мови одночасно таким способом, звуться білінгвами.
Even in the case of simultaneous bilinguals, one language usually dominates the other.	Навіть у випадку білінгвів, одна мова домінує над іншою.
People who know more than one language have been reported to be more adept at language learning compared to monolinguals.	Люди, які знають більше ніж одну мову, вважаються більш здібними до вивчення мов порівняно з одномовними.
Additionally, bilinguals often have important economic advantages over monolingual individuals as bilingual people are able to carry out duties that monolinguals cannot, such as interacting with customers who only speak a minority language.	Крім того, білінгви часто мають важливі економічні переваги над монолінгвами особами, так як двомовні люди можуть виконувати обов'язки, які не можуть одномовні, такі як взаємодія з клієнтами, які розмовляють мовою меншини.
Multilingualism in computing can be considered part of a continuum between internationalization and localization.	Багатомовність у сфері обчислювальної техніки можна розглядати як частину континууму між інтернаціоналізацією та локалізацією.
Due to the status of English in computing, software development nearly always uses it (but see also Non-English-based programming languages), so almost all commercial software is initially available in an English version, and multilingual versions, if any, may be produced as alternative options based on the English original.	Через статус англійської у сфері обчислювальної техніки, розробка програмного забезпечення майже завжди використовує її (але також можна побачити мови програмування, які не засновані на англійській), тож майже все комерційне програмне забезпечення спершу доступне в англійській версії, і багатомовні версії, якщо такі є, можуть бути випущені як альтернатива, заснована на англійському оригіналі.
Multilingualism is the use of more than one language, either by an individual speaker or by a community of speakers.	Багатомовність це використання більше ніж однієї мови однією людиною або спільнотою людей.
It is believed that multilingual speakers outnumber monolingual speakers in the world's population.	Вважається, що кількість багатомовних людей переважає кількість одномовних у світовій популяції.
More than half of all Europeans claim to speak at least one language other than their mother tongue;nevertheless, many of these are monoscriptual.	Більше ніж половина всіх європейців стверджує, що розмовляє як мінімум однією мовою, відмінною від їх рідної мови; однак, багато з них використовує лише одну систему писемності.
Multilingualism is becoming a social phenomenon governed by the needs of globalization and cultural openness.	Багатомовність стає соціальним феноменом, керованим потребами глобалізації та культурної відкритості.
Owing to the ease of access to information facilitated by the Internet, individuals' exposure to multiple languages is becoming increasingly frequent, thereby promoting a need to acquire additional languages.	Завдяки легкому доступу до інформації в інтернеті, люди дедалі частіше спілкуються кількома мовами, що сприяє виникненню потреби в опануванні додаткових мов.
People who speak several languages are also called polyglots.	Людей, які розмовляють кількома мовами, також називають поліглотами.
Multilingual speakers have acquired and maintained at least one language during childhood, the so-called first language (L1).	Багатомовні люди опанували і зберегли як мінімум одну мову в дитинстві, так звану першу мову (L1).
The first language (sometimes also referred to as the mother tongue) is acquired without formal education, by mechanisms heavily disputed.	Перша мова (іноді також називають рідною мовою) опанована без формального навчання механізмами, що викликають серйозні суперечки.
Children acquiring two languages in this way are called simultaneous bilinguals.	Діти, що опановують дві мови одночасно таким способом, звуться білінгвами.
Even in the case of simultaneous bilinguals, one language usually dominates the other.	Навіть у випадку білінгвів, одна мова домінує над іншою.
People who know more than one language have been reported to be more adept at language learning compared to monolinguals.	Люди, які знають більше ніж одну мову, вважаються більш здібними до вивчення мов порівняно з одномовними.
Additionally, bilinguals often have important economic advantages over monolingual individuals as bilingual people are able to carry out duties that monolinguals cannot, such as interacting with customers who only speak a minority language.	Крім того, білінгви часто мають важливі економічні переваги над монолінгвами особами, так як двомовні люди можуть виконувати обов'язки, які не можуть одномовні, такі як взаємодія з клієнтами, які розмовляють мовою меншини.
Multilingualism in computing can be considered part of a continuum between internationalization and localization.	Багатомовність у сфері обчислювальної техніки можна розглядати як частину континууму між інтернаціоналізацією та локалізацією.
Due to the status of English in computing, software development nearly always uses it (but see also Non-English-based programming languages), so almost all commercial software is initially available in an English version, and multilingual versions, if any, may be produced as alternative options based on the English original.	Через статус англійської у сфері обчислювальної техніки, розробка програмного забезпечення майже завжди використовує її (але також можна побачити мови програмування, які не засновані на англійській), тож майже все комерційне програмне забезпечення спершу доступне в англійській версії, і багатомовні версії, якщо такі є, можуть бути випущені як альтернатива, заснована на англійському оригіналі.
Multilingualism is the use of more than one language, either by an individual speaker or by a community of speakers.	Багатомовність це використання більше ніж однієї мови однією людиною або спільнотою людей.
It is believed that multilingual speakers outnumber monolingual speakers in the world's population.	Вважається, що кількість багатомовних людей переважає кількість одномовних у світовій популяції.
More than half of all Europeans claim to speak at least one language other than their mother tongue;nevertheless, many of these are monoscriptual.	Більше ніж половина всіх європейців стверджує, що розмовляє як мінімум однією мовою, відмінною від їх рідної мови; однак, багато з них використовує лише одну систему писемності.
Multilingualism is becoming a social phenomenon governed by the needs of globalization and cultural openness.	Багатомовність стає соціальним феноменом, керованим потребами глобалізації та культурної відкритості.
Owing to the ease of access to information facilitated by the Internet, individuals' exposure to multiple languages is becoming increasingly frequent, thereby promoting a need to acquire additional languages.	Завдяки легкому доступу до інформації в інтернеті, люди дедалі частіше спілкуються кількома мовами, що сприяє виникненню потреби в опануванні додаткових мов.
People who speak several languages are also called polyglots.	Людей, які розмовляють кількома мовами, також називають поліглотами.
Multilingual speakers have acquired and maintained at least one language during childhood, the so-called first language (L1).	Багатомовні люди опанували і зберегли як мінімум одну мову в дитинстві, так звану першу мову (L1).
The first language (sometimes also referred to as the mother tongue) is acquired without formal education, by mechanisms heavily disputed.	Перша мова (іноді також називають рідною мовою) опанована без формального навчання механізмами, що викликають серйозні суперечки.
Children acquiring two languages in this way are called simultaneous bilinguals.	Діти, що опановують дві мови одночасно таким способом, звуться білінгвами.
Even in the case of simultaneous bilinguals, one language usually dominates the other.	Навіть у випадку білінгвів, одна мова домінує над іншою.
People who know more than one language have been reported to be more adept at language learning compared to monolinguals.	Люди, які знають більше ніж одну мову, вважаються більш здібними до вивчення мов порівняно з одномовними.
Additionally, bilinguals often have important economic advantages over monolingual individuals as bilingual people are able to carry out duties that monolinguals cannot, such as interacting with customers who only speak a minority language.	Крім того, білінгви часто мають важливі економічні переваги над монолінгвами особами, так як двомовні люди можуть виконувати обов'язки, які не можуть одномовні, такі як взаємодія з клієнтами, які розмовляють мовою меншини.
Multilingualism in computing can be considered part of a continuum between internationalization and localization.	Багатомовність у сфері обчислювальної техніки можна розглядати як частину континууму між інтернаціоналізацією та локалізацією.
Due to the status of English in computing, software development nearly always uses it (but see also Non-English-based programming languages), so almost all commercial software is initially available in an English version, and multilingual versions, if any, may be produced as alternative options based on the English original.	Через статус англійської у сфері обчислювальної техніки, розробка програмного забезпечення майже завжди використовує її (але також можна побачити мови програмування, які не засновані на англійській), тож майже все комерційне програмне забезпечення спершу доступне в англійській версії, і багатомовні версії, якщо такі є, можуть бути випущені як альтернатива, заснована на англійському оригіналі.
Multilingualism is the use of more than one language, either by an individual speaker or by a community of speakers.	Багатомовність це використання більше ніж однієї мови однією людиною або спільнотою людей.
It is believed that multilingual speakers outnumber monolingual speakers in the world's population.	Вважається, що кількість багатомовних людей переважає кількість одномовних у світовій популяції.
More than half of all Europeans claim to speak at least one language other than their mother tongue;nevertheless, many of these are monoscriptual.	Більше ніж половина всіх європейців стверджує, що розмовляє як мінімум однією мовою, відмінною від їх рідної мови; однак, багато з них використовує лише одну систему писемності.
Multilingualism is becoming a social phenomenon governed by the needs of globalization and cultural openness.	Багатомовність стає соціальним феноменом, керованим потребами глобалізації та культурної відкритості.
Owing to the ease of access to information facilitated by the Internet, individuals' exposure to multiple languages is becoming increasingly frequent, thereby promoting a need to acquire additional languages.	Завдяки легкому доступу до інформації в інтернеті, люди дедалі частіше спілкуються кількома мовами, що сприяє виникненню потреби в опануванні додаткових мов.
People who speak several languages are also called polyglots.	Людей, які розмовляють кількома мовами, також називають поліглотами.
Multilingual speakers have acquired and maintained at least one language during childhood, the so-called first language (L1).	Багатомовні люди опанували і зберегли як мінімум одну мову в дитинстві, так звану першу мову (L1).
The first language (sometimes also referred to as the mother tongue) is acquired without formal education, by mechanisms heavily disputed.	Перша мова (іноді також називають рідною мовою) опанована без формального навчання механізмами, що викликають серйозні суперечки.
Children acquiring two languages in this way are called simultaneous bilinguals.	Діти, що опановують дві мови одночасно таким способом, звуться білінгвами.
Even in the case of simultaneous bilinguals, one language usually dominates the other.	Навіть у випадку білінгвів, одна мова домінує над іншою.
People who know more than one language have been reported to be more adept at language learning compared to monolinguals.	Люди, які знають більше ніж одну мову, вважаються більш здібними до вивчення мов порівняно з одномовними.
Additionally, bilinguals often have important economic advantages over monolingual individuals as bilingual people are able to carry out duties that monolinguals cannot, such as interacting with customers who only speak a minority language.	Крім того, білінгви часто мають важливі економічні переваги над монолінгвами особами, так як двомовні люди можуть виконувати обов'язки, які не можуть одномовні, такі як взаємодія з клієнтами, які розмовляють мовою меншини.
Multilingualism in computing can be considered part of a continuum between internationalization and localization.	Багатомовність у сфері обчислювальної техніки можна розглядати як частину континууму між інтернаціоналізацією та локалізацією.
Due to the status of English in computing, software development nearly always uses it (but see also Non-English-based programming languages), so almost all commercial software is initially available in an English version, and multilingual versions, if any, may be produced as alternative options based on the English original.	Через статус англійської у сфері обчислювальної техніки, розробка програмного забезпечення майже завжди використовує її (але також можна побачити мови програмування, які не засновані на англійській), тож майже все комерційне програмне забезпечення спершу доступне в англійській версії, і багатомовні версії, якщо такі є, можуть бути випущені як альтернатива, заснована на англійському оригіналі.
Multilingualism is the use of more than one language, either by an individual speaker or by a community of speakers.	Багатомовність це використання більше ніж однієї мови однією людиною або спільнотою людей.
It is believed that multilingual speakers outnumber monolingual speakers in the world's population.	Вважається, що кількість багатомовних людей переважає кількість одномовних у світовій популяції.
More than half of all Europeans claim to speak at least one language other than their mother tongue;nevertheless, many of these are monoscriptual.	Більше ніж половина всіх європейців стверджує, що розмовляє як мінімум однією мовою, відмінною від їх рідної мови; однак, багато з них використовує лише одну систему писемності.
Multilingualism is becoming a social phenomenon governed by the needs of globalization and cultural openness.	Багатомовність стає соціальним феноменом, керованим потребами глобалізації та культурної відкритості.
Owing to the ease of access to information facilitated by the Internet, individuals' exposure to multiple languages is becoming increasingly frequent, thereby promoting a need to acquire additional languages.	Завдяки легкому доступу до інформації в інтернеті, люди дедалі частіше спілкуються кількома мовами, що сприяє виникненню потреби в опануванні додаткових мов.
People who speak several languages are also called polyglots.	Людей, які розмовляють кількома мовами, також називають поліглотами.
Multilingual speakers have acquired and maintained at least one language during childhood, the so-called first language (L1).	Багатомовні люди опанували і зберегли як мінімум одну мову в дитинстві, так звану першу мову (L1).
The first language (sometimes also referred to as the mother tongue) is acquired without formal education, by mechanisms heavily disputed.	Перша мова (іноді також називають рідною мовою) опанована без формального навчання механізмами, що викликають серйозні суперечки.
Children acquiring two languages in this way are called simultaneous bilinguals.	Діти, що опановують дві мови одночасно таким способом, звуться білінгвами.
Even in the case of simultaneous bilinguals, one language usually dominates the other.	Навіть у випадку білінгвів, одна мова домінує над іншою.
People who know more than one language have been reported to be more adept at language learning compared to monolinguals.	Люди, які знають більше ніж одну мову, вважаються більш здібними до вивчення мов порівняно з одномовними.
Additionally, bilinguals often have important economic advantages over monolingual individuals as bilingual people are able to carry out duties that monolinguals cannot, such as interacting with customers who only speak a minority language.	Крім того, білінгви часто мають важливі економічні переваги над монолінгвами особами, так як двомовні люди можуть виконувати обов'язки, які не можуть одномовні, такі як взаємодія з клієнтами, які розмовляють мовою меншини.
Multilingualism in computing can be considered part of a continuum between internationalization and localization.	Багатомовність у сфері обчислювальної техніки можна розглядати як частину континууму між інтернаціоналізацією та локалізацією.
Due to the status of English in computing, software development nearly always uses it (but see also Non-English-based programming languages), so almost all commercial software is initially available in an English version, and multilingual versions, if any, may be produced as alternative options based on the English original.	Через статус англійської у сфері обчислювальної техніки, розробка програмного забезпечення майже завжди використовує її (але також можна побачити мови програмування, які не засновані на англійській), тож майже все комерційне програмне забезпечення спершу доступне в англійській версії, і багатомовні версії, якщо такі є, можуть бути випущені як альтернатива, заснована на англійському оригіналі.
Multilingualism is the use of more than one language, either by an individual speaker or by a community of speakers.	Багатомовність це використання більше ніж однієї мови однією людиною або спільнотою людей.
It is believed that multilingual speakers outnumber monolingual speakers in the world's population.	Вважається, що кількість багатомовних людей переважає кількість одномовних у світовій популяції.
More than half of all Europeans claim to speak at least one language other than their mother tongue;nevertheless, many of these are monoscriptual.	Більше ніж половина всіх європейців стверджує, що розмовляє як мінімум однією мовою, відмінною від їх рідної мови; однак, багато з них використовує лише одну систему писемності.
Multilingualism is becoming a social phenomenon governed by the needs of globalization and cultural openness.	Багатомовність стає соціальним феноменом, керованим потребами глобалізації та культурної відкритості.
Owing to the ease of access to information facilitated by the Internet, individuals' exposure to multiple languages is becoming increasingly frequent, thereby promoting a need to acquire additional languages.	Завдяки легкому доступу до інформації в інтернеті, люди дедалі частіше спілкуються кількома мовами, що сприяє виникненню потреби в опануванні додаткових мов.
People who speak several languages are also called polyglots.	Людей, які розмовляють кількома мовами, також називають поліглотами.
Multilingual speakers have acquired and maintained at least one language during childhood, the so-called first language (L1).	Багатомовні люди опанували і зберегли як мінімум одну мову в дитинстві, так звану першу мову (L1).
The first language (sometimes also referred to as the mother tongue) is acquired without formal education, by mechanisms heavily disputed.	Перша мова (іноді також називають рідною мовою) опанована без формального навчання механізмами, що викликають серйозні суперечки.
Children acquiring two languages in this way are called simultaneous bilinguals.	Діти, що опановують дві мови одночасно таким способом, звуться білінгвами.
Even in the case of simultaneous bilinguals, one language usually dominates the other.	Навіть у випадку білінгвів, одна мова домінує над іншою.
People who know more than one language have been reported to be more adept at language learning compared to monolinguals.	Люди, які знають більше ніж одну мову, вважаються більш здібними до вивчення мов порівняно з одномовними.
Additionally, bilinguals often have important economic advantages over monolingual individuals as bilingual people are able to carry out duties that monolinguals cannot, such as interacting with customers who only speak a minority language.	Крім того, білінгви часто мають важливі економічні переваги над монолінгвами особами, так як двомовні люди можуть виконувати обов'язки, які не можуть одномовні, такі як взаємодія з клієнтами, які розмовляють мовою меншини.
Multilingualism in computing can be considered part of a continuum between internationalization and localization.	Багатомовність у сфері обчислювальної техніки можна розглядати як частину континууму між інтернаціоналізацією та локалізацією.
Due to the status of English in computing, software development nearly always uses it (but see also Non-English-based programming languages), so almost all commercial software is initially available in an English version, and multilingual versions, if any, may be produced as alternative options based on the English original.	Через статус англійської у сфері обчислювальної техніки, розробка програмного забезпечення майже завжди використовує її (але також можна побачити мови програмування, які не засновані на англійській), тож майже все комерційне програмне забезпечення спершу доступне в англійській версії, і багатомовні версії, якщо такі є, можуть бути випущені як альтернатива, заснована на англійському оригіналі.
Multilingualism is the use of more than one language, either by an individual speaker or by a community of speakers.	Багатомовність це використання більше ніж однієї мови однією людиною або спільнотою людей.
It is believed that multilingual speakers outnumber monolingual speakers in the world's population.	Вважається, що кількість багатомовних людей переважає кількість одномовних у світовій популяції.
More than half of all Europeans claim to speak at least one language other than their mother tongue;nevertheless, many of these are monoscriptual.	Більше ніж половина всіх європейців стверджує, що розмовляє як мінімум однією мовою, відмінною від їх рідної мови; однак, багато з них використовує лише одну систему писемності.
Multilingualism is becoming a social phenomenon governed by the needs of globalization and cultural openness.	Багатомовність стає соціальним феноменом, керованим потребами глобалізації та культурної відкритості.
Owing to the ease of access to information facilitated by the Internet, individuals' exposure to multiple languages is becoming increasingly frequent, thereby promoting a need to acquire additional languages.	Завдяки легкому доступу до інформації в інтернеті, люди дедалі частіше спілкуються кількома мовами, що сприяє виникненню потреби в опануванні додаткових мов.
People who speak several languages are also called polyglots.	Людей, які розмовляють кількома мовами, також називають поліглотами.
Multilingual speakers have acquired and maintained at least one language during childhood, the so-called first language (L1).	Багатомовні люди опанували і зберегли як мінімум одну мову в дитинстві, так звану першу мову (L1).
The first language (sometimes also referred to as the mother tongue) is acquired without formal education, by mechanisms heavily disputed.	Перша мова (іноді також називають рідною мовою) опанована без формального навчання механізмами, що викликають серйозні суперечки.
Children acquiring two languages in this way are called simultaneous bilinguals.	Діти, що опановують дві мови одночасно таким способом, звуться білінгвами.
Even in the case of simultaneous bilinguals, one language usually dominates the other.	Навіть у випадку білінгвів, одна мова домінує над іншою.
People who know more than one language have been reported to be more adept at language learning compared to monolinguals.	Люди, які знають більше ніж одну мову, вважаються більш здібними до вивчення мов порівняно з одномовними.
Additionally, bilinguals often have important economic advantages over monolingual individuals as bilingual people are able to carry out duties that monolinguals cannot, such as interacting with customers who only speak a minority language.	Крім того, білінгви часто мають важливі економічні переваги над монолінгвами особами, так як двомовні люди можуть виконувати обов'язки, які не можуть одномовні, такі як взаємодія з клієнтами, які розмовляють мовою меншини.
Multilingualism in computing can be considered part of a continuum between internationalization and localization.	Багатомовність у сфері обчислювальної техніки можна розглядати як частину континууму між інтернаціоналізацією та локалізацією.
Due to the status of English in computing, software development nearly always uses it (but see also Non-English-based programming languages), so almost all commercial software is initially available in an English version, and multilingual versions, if any, may be produced as alternative options based on the English original.	Через статус англійської у сфері обчислювальної техніки, розробка програмного забезпечення майже завжди використовує її (але також можна побачити мови програмування, які не засновані на англійській), тож майже все комерційне програмне забезпечення спершу доступне в англійській версії, і багатомовні версії, якщо такі є, можуть бути випущені як альтернатива, заснована на англійському оригіналі.
Multilingualism is the use of more than one language, either by an individual speaker or by a community of speakers.	Багатомовність це використання більше ніж однієї мови однією людиною або спільнотою людей.
It is believed that multilingual speakers outnumber monolingual speakers in the world's population.	Вважається, що кількість багатомовних людей переважає кількість одномовних у світовій популяції.
More than half of all Europeans claim to speak at least one language other than their mother tongue;nevertheless, many of these are monoscriptual.	Більше ніж половина всіх європейців стверджує, що розмовляє як мінімум однією мовою, відмінною від їх рідної мови; однак, багато з них використовує лише одну систему писемності.
Multilingualism is becoming a social phenomenon governed by the needs of globalization and cultural openness.	Багатомовність стає соціальним феноменом, керованим потребами глобалізації та культурної відкритості.
Owing to the ease of access to information facilitated by the Internet, individuals' exposure to multiple languages is becoming increasingly frequent, thereby promoting a need to acquire additional languages.	Завдяки легкому доступу до інформації в інтернеті, люди дедалі частіше спілкуються кількома мовами, що сприяє виникненню потреби в опануванні додаткових мов.
People who speak several languages are also called polyglots.	Людей, які розмовляють кількома мовами, також називають поліглотами.
Multilingual speakers have acquired and maintained at least one language during childhood, the so-called first language (L1).	Багатомовні люди опанували і зберегли як мінімум одну мову в дитинстві, так звану першу мову (L1).
The first language (sometimes also referred to as the mother tongue) is acquired without formal education, by mechanisms heavily disputed.	Перша мова (іноді також називають рідною мовою) опанована без формального навчання механізмами, що викликають серйозні суперечки.
Children acquiring two languages in this way are called simultaneous bilinguals.	Діти, що опановують дві мови одночасно таким способом, звуться білінгвами.
Even in the case of simultaneous bilinguals, one language usually dominates the other.	Навіть у випадку білінгвів, одна мова домінує над іншою.
People who know more than one language have been reported to be more adept at language learning compared to monolinguals.	Люди, які знають більше ніж одну мову, вважаються більш здібними до вивчення мов порівняно з одномовними.
Additionally, bilinguals often have important economic advantages over monolingual individuals as bilingual people are able to carry out duties that monolinguals cannot, such as interacting with customers who only speak a minority language.	Крім того, білінгви часто мають важливі економічні переваги над монолінгвами особами, так як двомовні люди можуть виконувати обов'язки, які не можуть одномовні, такі як взаємодія з клієнтами, які розмовляють мовою меншини.
Multilingualism in computing can be considered part of a continuum between internationalization and localization.	Багатомовність у сфері обчислювальної техніки можна розглядати як частину континууму між інтернаціоналізацією та локалізацією.
Due to the status of English in computing, software development nearly always uses it (but see also Non-English-based programming languages), so almost all commercial software is initially available in an English version, and multilingual versions, if any, may be produced as alternative options based on the English original.	Через статус англійської у сфері обчислювальної техніки, розробка програмного забезпечення майже завжди використовує її (але також можна побачити мови програмування, які не засновані на англійській), тож майже все комерційне програмне забезпечення спершу доступне в англійській версії, і багатомовні версії, якщо такі є, можуть бути випущені як альтернатива, заснована на англійському оригіналі.
Multilingualism is the use of more than one language, either by an individual speaker or by a community of speakers.	Багатомовність це використання більше ніж однієї мови однією людиною або спільнотою людей.
It is believed that multilingual speakers outnumber monolingual speakers in the world's population.	Вважається, що кількість багатомовних людей переважає кількість одномовних у світовій популяції.
More than half of all Europeans claim to speak at least one language other than their mother tongue;nevertheless, many of these are monoscriptual.	Більше ніж половина всіх європейців стверджує, що розмовляє як мінімум однією мовою, відмінною від їх рідної мови; однак, багато з них використовує лише одну систему писемності.
Multilingualism is becoming a social phenomenon governed by the needs of globalization and cultural openness.	Багатомовність стає соціальним феноменом, керованим потребами глобалізації та культурної відкритості.
Owing to the ease of access to information facilitated by the Internet, individuals' exposure to multiple languages is becoming increasingly frequent, thereby promoting a need to acquire additional languages.	Завдяки легкому доступу до інформації в інтернеті, люди дедалі частіше спілкуються кількома мовами, що сприяє виникненню потреби в опануванні додаткових мов.
People who speak several languages are also called polyglots.	Людей, які розмовляють кількома мовами, також називають поліглотами.
Multilingual speakers have acquired and maintained at least one language during childhood, the so-called first language (L1).	Багатомовні люди опанували і зберегли як мінімум одну мову в дитинстві, так звану першу мову (L1).
The first language (sometimes also referred to as the mother tongue) is acquired without formal education, by mechanisms heavily disputed.	Перша мова (іноді також називають рідною мовою) опанована без формального навчання механізмами, що викликають серйозні суперечки.
Children acquiring two languages in this way are called simultaneous bilinguals.	Діти, що опановують дві мови одночасно таким способом, звуться білінгвами.
Even in the case of simultaneous bilinguals, one language usually dominates the other.	Навіть у випадку білінгвів, одна мова домінує над іншою.
People who know more than one language have been reported to be more adept at language learning compared to monolinguals.	Люди, які знають більше ніж одну мову, вважаються більш здібними до вивчення мов порівняно з одномовними.
Additionally, bilinguals often have important economic advantages over monolingual individuals as bilingual people are able to carry out duties that monolinguals cannot, such as interacting with customers who only speak a minority language.	Крім того, білінгви часто мають важливі економічні переваги над монолінгвами особами, так як двомовні люди можуть виконувати обов'язки, які не можуть одномовні, такі як взаємодія з клієнтами, які розмовляють мовою меншини.
Multilingualism in computing can be considered part of a continuum between internationalization and localization.	Багатомовність у сфері обчислювальної техніки можна розглядати як частину континууму між інтернаціоналізацією та локалізацією.
Due to the status of English in computing, software development nearly always uses it (but see also Non-English-based programming languages), so almost all commercial software is initially available in an English version, and multilingual versions, if any, may be produced as alternative options based on the English original.	Через статус англійської у сфері обчислювальної техніки, розробка програмного забезпечення майже завжди використовує її (але також можна побачити мови програмування, які не засновані на англійській), тож майже все комерційне програмне забезпечення спершу доступне в англійській версії, і багатомовні версії, якщо такі є, можуть бути випущені як альтернатива, заснована на англійському оригіналі.
Multilingualism is the use of more than one language, either by an individual speaker or by a community of speakers.	Багатомовність це використання більше ніж однієї мови однією людиною або спільнотою людей.
It is believed that multilingual speakers outnumber monolingual speakers in the world's population.	Вважається, що кількість багатомовних людей переважає кількість одномовних у світовій популяції.
More than half of all Europeans claim to speak at least one language other than their mother tongue;nevertheless, many of these are monoscriptual.	Більше ніж половина всіх європейців стверджує, що розмовляє як мінімум однією мовою, відмінною від їх рідної мови; однак, багато з них використовує лише одну систему писемності.
Multilingualism is becoming a social phenomenon governed by the needs of globalization and cultural openness.	Багатомовність стає соціальним феноменом, керованим потребами глобалізації та культурної відкритості.
Owing to the ease of access to information facilitated by the Internet, individuals' exposure to multiple languages is becoming increasingly frequent, thereby promoting a need to acquire additional languages.	Завдяки легкому доступу до інформації в інтернеті, люди дедалі частіше спілкуються кількома мовами, що сприяє виникненню потреби в опануванні додаткових мов.
People who speak several languages are also called polyglots.	Людей, які розмовляють кількома мовами, також називають поліглотами.
Multilingual speakers have acquired and maintained at least one language during childhood, the so-called first language (L1).	Багатомовні люди опанували і зберегли як мінімум одну мову в дитинстві, так звану першу мову (L1).
The first language (sometimes also referred to as the mother tongue) is acquired without formal education, by mechanisms heavily disputed.	Перша мова (іноді також називають рідною мовою) опанована без формального навчання механізмами, що викликають серйозні суперечки.
Children acquiring two languages in this way are called simultaneous bilinguals.	Діти, що опановують дві мови одночасно таким способом, звуться білінгвами.
Even in the case of simultaneous bilinguals, one language usually dominates the other.	Навіть у випадку білінгвів, одна мова домінує над іншою.
People who know more than one language have been reported to be more adept at language learning compared to monolinguals.	Люди, які знають більше ніж одну мову, вважаються більш здібними до вивчення мов порівняно з одномовними.
Additionally, bilinguals often have important economic advantages over monolingual individuals as bilingual people are able to carry out duties that monolinguals cannot, such as interacting with customers who only speak a minority language.	Крім того, білінгви часто мають важливі економічні переваги над монолінгвами особами, так як двомовні люди можуть виконувати обов'язки, які не можуть одномовні, такі як взаємодія з клієнтами, які розмовляють мовою меншини.
Multilingualism in computing can be considered part of a continuum between internationalization and localization.	Багатомовність у сфері обчислювальної техніки можна розглядати як частину континууму між інтернаціоналізацією та локалізацією.
Due to the status of English in computing, software development nearly always uses it (but see also Non-English-based programming languages), so almost all commercial software is initially available in an English version, and multilingual versions, if any, may be produced as alternative options based on the English original.	Через статус англійської у сфері обчислювальної техніки, розробка програмного забезпечення майже завжди використовує її (але також можна побачити мови програмування, які не засновані на англійській), тож майже все комерційне програмне забезпечення спершу доступне в англійській версії, і багатомовні версії, якщо такі є, можуть бути випущені як альтернатива, заснована на англійському оригіналі.
Multilingualism is the use of more than one language, either by an individual speaker or by a community of speakers.	Багатомовність це використання більше ніж однієї мови однією людиною або спільнотою людей.
It is believed that multilingual speakers outnumber monolingual speakers in the world's population.	Вважається, що кількість багатомовних людей переважає кількість одномовних у світовій популяції.
More than half of all Europeans claim to speak at least one language other than their mother tongue;nevertheless, many of these are monoscriptual.	Більше ніж половина всіх європейців стверджує, що розмовляє як мінімум однією мовою, відмінною від їх рідної мови; однак, багато з них використовує лише одну систему писемності.
Multilingualism is becoming a social phenomenon governed by the needs of globalization and cultural openness.	Багатомовність стає соціальним феноменом, керованим потребами глобалізації та культурної відкритості.
Owing to the ease of access to information facilitated by the Internet, individuals' exposure to multiple languages is becoming increasingly frequent, thereby promoting a need to acquire additional languages.	Завдяки легкому доступу до інформації в інтернеті, люди дедалі частіше спілкуються кількома мовами, що сприяє виникненню потреби в опануванні додаткових мов.
People who speak several languages are also called polyglots.	Людей, які розмовляють кількома мовами, також називають поліглотами.
Multilingual speakers have acquired and maintained at least one language during childhood, the so-called first language (L1).	Багатомовні люди опанували і зберегли як мінімум одну мову в дитинстві, так звану першу мову (L1).
The first language (sometimes also referred to as the mother tongue) is acquired without formal education, by mechanisms heavily disputed.	Перша мова (іноді також називають рідною мовою) опанована без формального навчання механізмами, що викликають серйозні суперечки.
Children acquiring two languages in this way are called simultaneous bilinguals.	Діти, що опановують дві мови одночасно таким способом, звуться білінгвами.
Even in the case of simultaneous bilinguals, one language usually dominates the other.	Навіть у випадку білінгвів, одна мова домінує над іншою.
People who know more than one language have been reported to be more adept at language learning compared to monolinguals.	Люди, які знають більше ніж одну мову, вважаються більш здібними до вивчення мов порівняно з одномовними.
Additionally, bilinguals often have important economic advantages over monolingual individuals as bilingual people are able to carry out duties that monolinguals cannot, such as interacting with customers who only speak a minority language.	Крім того, білінгви часто мають важливі економічні переваги над монолінгвами особами, так як двомовні люди можуть виконувати обов'язки, які не можуть одномовні, такі як взаємодія з клієнтами, які розмовляють мовою меншини.
Multilingualism in computing can be considered part of a continuum between internationalization and localization.	Багатомовність у сфері обчислювальної техніки можна розглядати як частину континууму між інтернаціоналізацією та локалізацією.
Due to the status of English in computing, software development nearly always uses it (but see also Non-English-based programming languages), so almost all commercial software is initially available in an English version, and multilingual versions, if any, may be produced as alternative options based on the English original.	Через статус англійської у сфері обчислювальної техніки, розробка програмного забезпечення майже завжди використовує її (але також можна побачити мови програмування, які не засновані на англійській), тож майже все комерційне програмне забезпечення спершу доступне в англійській версії, і багатомовні версії, якщо такі є, можуть бути випущені як альтернатива, заснована на англійському оригіналі.
Multilingualism is the use of more than one language, either by an individual speaker or by a community of speakers.	Багатомовність це використання більше ніж однієї мови однією людиною або спільнотою людей.
It is believed that multilingual speakers outnumber monolingual speakers in the world's population.	Вважається, що кількість багатомовних людей переважає кількість одномовних у світовій популяції.
More than half of all Europeans claim to speak at least one language other than their mother tongue;nevertheless, many of these are monoscriptual.	Більше ніж половина всіх європейців стверджує, що розмовляє як мінімум однією мовою, відмінною від їх рідної мови; однак, багато з них використовує лише одну систему писемності.
Multilingualism is becoming a social phenomenon governed by the needs of globalization and cultural openness.	Багатомовність стає соціальним феноменом, керованим потребами глобалізації та культурної відкритості.
Owing to the ease of access to information facilitated by the Internet, individuals' exposure to multiple languages is becoming increasingly frequent, thereby promoting a need to acquire additional languages.	Завдяки легкому доступу до інформації в інтернеті, люди дедалі частіше спілкуються кількома мовами, що сприяє виникненню потреби в опануванні додаткових мов.
People who speak several languages are also called polyglots.	Людей, які розмовляють кількома мовами, також називають поліглотами.
Multilingual speakers have acquired and maintained at least one language during childhood, the so-called first language (L1).	Багатомовні люди опанували і зберегли як мінімум одну мову в дитинстві, так звану першу мову (L1).
The first language (sometimes also referred to as the mother tongue) is acquired without formal education, by mechanisms heavily disputed.	Перша мова (іноді також називають рідною мовою) опанована без формального навчання механізмами, що викликають серйозні суперечки.
Children acquiring two languages in this way are called simultaneous bilinguals.	Діти, що опановують дві мови одночасно таким способом, звуться білінгвами.
Even in the case of simultaneous bilinguals, one language usually dominates the other.	Навіть у випадку білінгвів, одна мова домінує над іншою.
People who know more than one language have been reported to be more adept at language learning compared to monolinguals.	Люди, які знають більше ніж одну мову, вважаються більш здібними до вивчення мов порівняно з одномовними.
Additionally, bilinguals often have important economic advantages over monolingual individuals as bilingual people are able to carry out duties that monolinguals cannot, such as interacting with customers who only speak a minority language.	Крім того, білінгви часто мають важливі економічні переваги над монолінгвами особами, так як двомовні люди можуть виконувати обов'язки, які не можуть одномовні, такі як взаємодія з клієнтами, які розмовляють мовою меншини.
Multilingualism in computing can be considered part of a continuum between internationalization and localization.	Багатомовність у сфері обчислювальної техніки можна розглядати як частину континууму між інтернаціоналізацією та локалізацією.
Due to the status of English in computing, software development nearly always uses it (but see also Non-English-based programming languages), so almost all commercial software is initially available in an English version, and multilingual versions, if any, may be produced as alternative options based on the English original.	Через статус англійської у сфері обчислювальної техніки, розробка програмного забезпечення майже завжди використовує її (але також можна побачити мови програмування, які не засновані на англійській), тож майже все комерційне програмне забезпечення спершу доступне в англійській версії, і багатомовні версії, якщо такі є, можуть бути випущені як альтернатива, заснована на англійському оригіналі.
Multilingualism is the use of more than one language, either by an individual speaker or by a community of speakers.	Багатомовність це використання більше ніж однієї мови однією людиною або спільнотою людей.
It is believed that multilingual speakers outnumber monolingual speakers in the world's population.	Вважається, що кількість багатомовних людей переважає кількість одномовних у світовій популяції.
More than half of all Europeans claim to speak at least one language other than their mother tongue;nevertheless, many of these are monoscriptual.	Більше ніж половина всіх європейців стверджує, що розмовляє як мінімум однією мовою, відмінною від їх рідної мови; однак, багато з них використовує лише одну систему писемності.
Multilingualism is becoming a social phenomenon governed by the needs of globalization and cultural openness.	Багатомовність стає соціальним феноменом, керованим потребами глобалізації та культурної відкритості.
Owing to the ease of access to information facilitated by the Internet, individuals' exposure to multiple languages is becoming increasingly frequent, thereby promoting a need to acquire additional languages.	Завдяки легкому доступу до інформації в інтернеті, люди дедалі частіше спілкуються кількома мовами, що сприяє виникненню потреби в опануванні додаткових мов.
People who speak several languages are also called polyglots.	Людей, які розмовляють кількома мовами, також називають поліглотами.
Multilingual speakers have acquired and maintained at least one language during childhood, the so-called first language (L1).	Багатомовні люди опанували і зберегли як мінімум одну мову в дитинстві, так звану першу мову (L1).
The first language (sometimes also referred to as the mother tongue) is acquired without formal education, by mechanisms heavily disputed.	Перша мова (іноді також називають рідною мовою) опанована без формального навчання механізмами, що викликають серйозні суперечки.
Children acquiring two languages in this way are called simultaneous bilinguals.	Діти, що опановують дві мови одночасно таким способом, звуться білінгвами.
Even in the case of simultaneous bilinguals, one language usually dominates the other.	Навіть у випадку білінгвів, одна мова домінує над іншою.
People who know more than one language have been reported to be more adept at language learning compared to monolinguals.	Люди, які знають більше ніж одну мову, вважаються більш здібними до вивчення мов порівняно з одномовними.
Additionally, bilinguals often have important economic advantages over monolingual individuals as bilingual people are able to carry out duties that monolinguals cannot, such as interacting with customers who only speak a minority language.	Крім того, білінгви часто мають важливі економічні переваги над монолінгвами особами, так як двомовні люди можуть виконувати обов'язки, які не можуть одномовні, такі як взаємодія з клієнтами, які розмовляють мовою меншини.
Multilingualism in computing can be considered part of a continuum between internationalization and localization.	Багатомовність у сфері обчислювальної техніки можна розглядати як частину континууму між інтернаціоналізацією та локалізацією.
Due to the status of English in computing, software development nearly always uses it (but see also Non-English-based programming languages), so almost all commercial software is initially available in an English version, and multilingual versions, if any, may be produced as alternative options based on the English original.	Через статус англійської у сфері обчислювальної техніки, розробка програмного забезпечення майже завжди використовує її (але також можна побачити мови програмування, які не засновані на англійській), тож майже все комерційне програмне забезпечення спершу доступне в англійській версії, і багатомовні версії, якщо такі є, можуть бути випущені як альтернатива, заснована на англійському оригіналі.
Multilingualism is the use of more than one language, either by an individual speaker or by a community of speakers.	Багатомовність це використання більше ніж однієї мови однією людиною або спільнотою людей.
It is believed that multilingual speakers outnumber monolingual speakers in the world's population.	Вважається, що кількість багатомовних людей переважає кількість одномовних у світовій популяції.
More than half of all Europeans claim to speak at least one language other than their mother tongue;nevertheless, many of these are monoscriptual.	Більше ніж половина всіх європейців стверджує, що розмовляє як мінімум однією мовою, відмінною від їх рідної мови; однак, багато з них використовує лише одну систему писемності.
Multilingualism is becoming a social phenomenon governed by the needs of globalization and cultural openness.	Багатомовність стає соціальним феноменом, керованим потребами глобалізації та культурної відкритості.
Owing to the ease of access to information facilitated by the Internet, individuals' exposure to multiple languages is becoming increasingly frequent, thereby promoting a need to acquire additional languages.	Завдяки легкому доступу до інформації в інтернеті, люди дедалі частіше спілкуються кількома мовами, що сприяє виникненню потреби в опануванні додаткових мов.
People who speak several languages are also called polyglots.	Людей, які розмовляють кількома мовами, також називають поліглотами.
Multilingual speakers have acquired and maintained at least one language during childhood, the so-called first language (L1).	Багатомовні люди опанували і зберегли як мінімум одну мову в дитинстві, так звану першу мову (L1).
The first language (sometimes also referred to as the mother tongue) is acquired without formal education, by mechanisms heavily disputed.	Перша мова (іноді також називають рідною мовою) опанована без формального навчання механізмами, що викликають серйозні суперечки.
Children acquiring two languages in this way are called simultaneous bilinguals.	Діти, що опановують дві мови одночасно таким способом, звуться білінгвами.
Even in the case of simultaneous bilinguals, one language usually dominates the other.	Навіть у випадку білінгвів, одна мова домінує над іншою.
People who know more than one language have been reported to be more adept at language learning compared to monolinguals.	Люди, які знають більше ніж одну мову, вважаються більш здібними до вивчення мов порівняно з одномовними.
Additionally, bilinguals often have important economic advantages over monolingual individuals as bilingual people are able to carry out duties that monolinguals cannot, such as interacting with customers who only speak a minority language.	Крім того, білінгви часто мають важливі економічні переваги над монолінгвами особами, так як двомовні люди можуть виконувати обов'язки, які не можуть одномовні, такі як взаємодія з клієнтами, які розмовляють мовою меншини.
Multilingualism in computing can be considered part of a continuum between internationalization and localization.	Багатомовність у сфері обчислювальної техніки можна розглядати як частину континууму між інтернаціоналізацією та локалізацією.
Due to the status of English in computing, software development nearly always uses it (but see also Non-English-based programming languages), so almost all commercial software is initially available in an English version, and multilingual versions, if any, may be produced as alternative options based on the English original.	Через статус англійської у сфері обчислювальної техніки, розробка програмного забезпечення майже завжди використовує її (але також можна побачити мови програмування, які не засновані на англійській), тож майже все комерційне програмне забезпечення спершу доступне в англійській версії, і багатомовні версії, якщо такі є, можуть бути випущені як альтернатива, заснована на англійському оригіналі.
Multilingualism is the use of more than one language, either by an individual speaker or by a community of speakers.	Багатомовність це використання більше ніж однієї мови однією людиною або спільнотою людей.
It is believed that multilingual speakers outnumber monolingual speakers in the world's population.	Вважається, що кількість багатомовних людей переважає кількість одномовних у світовій популяції.
More than half of all Europeans claim to speak at least one language other than their mother tongue;nevertheless, many of these are monoscriptual.	Більше ніж половина всіх європейців стверджує, що розмовляє як мінімум однією мовою, відмінною від їх рідної мови; однак, багато з них використовує лише одну систему писемності.
Multilingualism is becoming a social phenomenon governed by the needs of globalization and cultural openness.	Багатомовність стає соціальним феноменом, керованим потребами глобалізації та культурної відкритості.
Owing to the ease of access to information facilitated by the Internet, individuals' exposure to multiple languages is becoming increasingly frequent, thereby promoting a need to acquire additional languages.	Завдяки легкому доступу до інформації в інтернеті, люди дедалі частіше спілкуються кількома мовами, що сприяє виникненню потреби в опануванні додаткових мов.
People who speak several languages are also called polyglots.	Людей, які розмовляють кількома мовами, також називають поліглотами.
Multilingual speakers have acquired and maintained at least one language during childhood, the so-called first language (L1).	Багатомовні люди опанували і зберегли як мінімум одну мову в дитинстві, так звану першу мову (L1).
The first language (sometimes also referred to as the mother tongue) is acquired without formal education, by mechanisms heavily disputed.	Перша мова (іноді також називають рідною мовою) опанована без формального навчання механізмами, що викликають серйозні суперечки.
Children acquiring two languages in this way are called simultaneous bilinguals.	Діти, що опановують дві мови одночасно таким способом, звуться білінгвами.
Even in the case of simultaneous bilinguals, one language usually dominates the other.	Навіть у випадку білінгвів, одна мова домінує над іншою.
People who know more than one language have been reported to be more adept at language learning compared to monolinguals.	Люди, які знають більше ніж одну мову, вважаються більш здібними до вивчення мов порівняно з одномовними.
Additionally, bilinguals often have important economic advantages over monolingual individuals as bilingual people are able to carry out duties that monolinguals cannot, such as interacting with customers who only speak a minority language.	Крім того, білінгви часто мають важливі економічні переваги над монолінгвами особами, так як двомовні люди можуть виконувати обов'язки, які не можуть одномовні, такі як взаємодія з клієнтами, які розмовляють мовою меншини.
Multilingualism in computing can be considered part of a continuum between internationalization and localization.	Багатомовність у сфері обчислювальної техніки можна розглядати як частину континууму між інтернаціоналізацією та локалізацією.
Due to the status of English in computing, software development nearly always uses it (but see also Non-English-based programming languages), so almost all commercial software is initially available in an English version, and multilingual versions, if any, may be produced as alternative options based on the English original.	Через статус англійської у сфері обчислювальної техніки, розробка програмного забезпечення майже завжди використовує її (але також можна побачити мови програмування, які не засновані на англійській), тож майже все комерційне програмне забезпечення спершу доступне в англійській версії, і багатомовні версії, якщо такі є, можуть бути випущені як альтернатива, заснована на англійському оригіналі.
Multilingualism is the use of more than one language, either by an individual speaker or by a community of speakers.	Багатомовність це використання більше ніж однієї мови однією людиною або спільнотою людей.
It is believed that multilingual speakers outnumber monolingual speakers in the world's population.	Вважається, що кількість багатомовних людей переважає кількість одномовних у світовій популяції.
More than half of all Europeans claim to speak at least one language other than their mother tongue;nevertheless, many of these are monoscriptual.	Більше ніж половина всіх європейців стверджує, що розмовляє як мінімум однією мовою, відмінною від їх рідної мови; однак, багато з них використовує лише одну систему писемності.
Multilingualism is becoming a social phenomenon governed by the needs of globalization and cultural openness.	Багатомовність стає соціальним феноменом, керованим потребами глобалізації та культурної відкритості.
Owing to the ease of access to information facilitated by the Internet, individuals' exposure to multiple languages is becoming increasingly frequent, thereby promoting a need to acquire additional languages.	Завдяки легкому доступу до інформації в інтернеті, люди дедалі частіше спілкуються кількома мовами, що сприяє виникненню потреби в опануванні додаткових мов.
People who speak several languages are also called polyglots.	Людей, які розмовляють кількома мовами, також називають поліглотами.
Multilingual speakers have acquired and maintained at least one language during childhood, the so-called first language (L1).	Багатомовні люди опанували і зберегли як мінімум одну мову в дитинстві, так звану першу мову (L1).
The first language (sometimes also referred to as the mother tongue) is acquired without formal education, by mechanisms heavily disputed.	Перша мова (іноді також називають рідною мовою) опанована без формального навчання механізмами, що викликають серйозні суперечки.
Children acquiring two languages in this way are called simultaneous bilinguals.	Діти, що опановують дві мови одночасно таким способом, звуться білінгвами.
Even in the case of simultaneous bilinguals, one language usually dominates the other.	Навіть у випадку білінгвів, одна мова домінує над іншою.
People who know more than one language have been reported to be more adept at language learning compared to monolinguals.	Люди, які знають більше ніж одну мову, вважаються більш здібними до вивчення мов порівняно з одномовними.
Additionally, bilinguals often have important economic advantages over monolingual individuals as bilingual people are able to carry out duties that monolinguals cannot, such as interacting with customers who only speak a minority language.	Крім того, білінгви часто мають важливі економічні переваги над монолінгвами особами, так як двомовні люди можуть виконувати обов'язки, які не можуть одномовні, такі як взаємодія з клієнтами, які розмовляють мовою меншини.
Multilingualism in computing can be considered part of a continuum between internationalization and localization.	Багатомовність у сфері обчислювальної техніки можна розглядати як частину континууму між інтернаціоналізацією та локалізацією.
Due to the status of English in computing, software development nearly always uses it (but see also Non-English-based programming languages), so almost all commercial software is initially available in an English version, and multilingual versions, if any, may be produced as alternative options based on the English original.	Через статус англійської у сфері обчислювальної техніки, розробка програмного забезпечення майже завжди використовує її (але також можна побачити мови програмування, які не засновані на англійській), тож майже все комерційне програмне забезпечення спершу доступне в англійській версії, і багатомовні версії, якщо такі є, можуть бути випущені як альтернатива, заснована на англійському оригіналі.
Multilingualism is the use of more than one language, either by an individual speaker or by a community of speakers.	Багатомовність це використання більше ніж однієї мови однією людиною або спільнотою людей.
It is believed that multilingual speakers outnumber monolingual speakers in the world's population.	Вважається, що кількість багатомовних людей переважає кількість одномовних у світовій популяції.
More than half of all Europeans claim to speak at least one language other than their mother tongue;nevertheless, many of these are monoscriptual.	Більше ніж половина всіх європейців стверджує, що розмовляє як мінімум однією мовою, відмінною від їх рідної мови; однак, багато з них використовує лише одну систему писемності.
Multilingualism is becoming a social phenomenon governed by the needs of globalization and cultural openness.	Багатомовність стає соціальним феноменом, керованим потребами глобалізації та культурної відкритості.
Owing to the ease of access to information facilitated by the Internet, individuals' exposure to multiple languages is becoming increasingly frequent, thereby promoting a need to acquire additional languages.	Завдяки легкому доступу до інформації в інтернеті, люди дедалі частіше спілкуються кількома мовами, що сприяє виникненню потреби в опануванні додаткових мов.
People who speak several languages are also called polyglots.	Людей, які розмовляють кількома мовами, також називають поліглотами.
Multilingual speakers have acquired and maintained at least one language during childhood, the so-called first language (L1).	Багатомовні люди опанували і зберегли як мінімум одну мову в дитинстві, так звану першу мову (L1).
The first language (sometimes also referred to as the mother tongue) is acquired without formal education, by mechanisms heavily disputed.	Перша мова (іноді також називають рідною мовою) опанована без формального навчання механізмами, що викликають серйозні суперечки.
Children acquiring two languages in this way are called simultaneous bilinguals.	Діти, що опановують дві мови одночасно таким способом, звуться білінгвами.
Even in the case of simultaneous bilinguals, one language usually dominates the other.	Навіть у випадку білінгвів, одна мова домінує над іншою.
People who know more than one language have been reported to be more adept at language learning compared to monolinguals.	Люди, які знають більше ніж одну мову, вважаються більш здібними до вивчення мов порівняно з одномовними.
Additionally, bilinguals often have important economic advantages over monolingual individuals as bilingual people are able to carry out duties that monolinguals cannot, such as interacting with customers who only speak a minority language.	Крім того, білінгви часто мають важливі економічні переваги над монолінгвами особами, так як двомовні люди можуть виконувати обов'язки, які не можуть одномовні, такі як взаємодія з клієнтами, які розмовляють мовою меншини.
Multilingualism in computing can be considered part of a continuum between internationalization and localization.	Багатомовність у сфері обчислювальної техніки можна розглядати як частину континууму між інтернаціоналізацією та локалізацією.
Due to the status of English in computing, software development nearly always uses it (but see also Non-English-based programming languages), so almost all commercial software is initially available in an English version, and multilingual versions, if any, may be produced as alternative options based on the English original.	Через статус англійської у сфері обчислювальної техніки, розробка програмного забезпечення майже завжди використовує її (але також можна побачити мови програмування, які не засновані на англійській), тож майже все комерційне програмне забезпечення спершу доступне в англійській версії, і багатомовні версії, якщо такі є, можуть бути випущені як альтернатива, заснована на англійському оригіналі.
Multilingualism is the use of more than one language, either by an individual speaker or by a community of speakers.	Багатомовність це використання більше ніж однієї мови однією людиною або спільнотою людей.
It is believed that multilingual speakers outnumber monolingual speakers in the world's population.	Вважається, що кількість багатомовних людей переважає кількість одномовних у світовій популяції.
More than half of all Europeans claim to speak at least one language other than their mother tongue;nevertheless, many of these are monoscriptual.	Більше ніж половина всіх європейців стверджує, що розмовляє як мінімум однією мовою, відмінною від їх рідної мови; однак, багато з них використовує лише одну систему писемності.
Multilingualism is becoming a social phenomenon governed by the needs of globalization and cultural openness.	Багатомовність стає соціальним феноменом, керованим потребами глобалізації та культурної відкритості.
Owing to the ease of access to information facilitated by the Internet, individuals' exposure to multiple languages is becoming increasingly frequent, thereby promoting a need to acquire additional languages.	Завдяки легкому доступу до інформації в інтернеті, люди дедалі частіше спілкуються кількома мовами, що сприяє виникненню потреби в опануванні додаткових мов.
People who speak several languages are also called polyglots.	Людей, які розмовляють кількома мовами, також називають поліглотами.
Multilingual speakers have acquired and maintained at least one language during childhood, the so-called first language (L1).	Багатомовні люди опанували і зберегли як мінімум одну мову в дитинстві, так звану першу мову (L1).
The first language (sometimes also referred to as the mother tongue) is acquired without formal education, by mechanisms heavily disputed.	Перша мова (іноді також називають рідною мовою) опанована без формального навчання механізмами, що викликають серйозні суперечки.
Children acquiring two languages in this way are called simultaneous bilinguals.	Діти, що опановують дві мови одночасно таким способом, звуться білінгвами.
Even in the case of simultaneous bilinguals, one language usually dominates the other.	Навіть у випадку білінгвів, одна мова домінує над іншою.
People who know more than one language have been reported to be more adept at language learning compared to monolinguals.	Люди, які знають більше ніж одну мову, вважаються більш здібними до вивчення мов порівняно з одномовними.
Additionally, bilinguals often have important economic advantages over monolingual individuals as bilingual people are able to carry out duties that monolinguals cannot, such as interacting with customers who only speak a minority language.	Крім того, білінгви часто мають важливі економічні переваги над монолінгвами особами, так як двомовні люди можуть виконувати обов'язки, які не можуть одномовні, такі як взаємодія з клієнтами, які розмовляють мовою меншини.
Multilingualism in computing can be considered part of a continuum between internationalization and localization.	Багатомовність у сфері обчислювальної техніки можна розглядати як частину континууму між інтернаціоналізацією та локалізацією.
Due to the status of English in computing, software development nearly always uses it (but see also Non-English-based programming languages), so almost all commercial software is initially available in an English version, and multilingual versions, if any, may be produced as alternative options based on the English original.	Через статус англійської у сфері обчислювальної техніки, розробка програмного забезпечення майже завжди використовує її (але також можна побачити мови програмування, які не засновані на англійській), тож майже все комерційне програмне забезпечення спершу доступне в англійській версії, і багатомовні версії, якщо такі є, можуть бути випущені як альтернатива, заснована на англійському оригіналі.
Multilingualism is the use of more than one language, either by an individual speaker or by a community of speakers.	Багатомовність це використання більше ніж однієї мови однією людиною або спільнотою людей.
It is believed that multilingual speakers outnumber monolingual speakers in the world's population.	Вважається, що кількість багатомовних людей переважає кількість одномовних у світовій популяції.
More than half of all Europeans claim to speak at least one language other than their mother tongue;nevertheless, many of these are monoscriptual.	Більше ніж половина всіх європейців стверджує, що розмовляє як мінімум однією мовою, відмінною від їх рідної мови; однак, багато з них використовує лише одну систему писемності.
Multilingualism is becoming a social phenomenon governed by the needs of globalization and cultural openness.	Багатомовність стає соціальним феноменом, керованим потребами глобалізації та культурної відкритості.
Owing to the ease of access to information facilitated by the Internet, individuals' exposure to multiple languages is becoming increasingly frequent, thereby promoting a need to acquire additional languages.	Завдяки легкому доступу до інформації в інтернеті, люди дедалі частіше спілкуються кількома мовами, що сприяє виникненню потреби в опануванні додаткових мов.
People who speak several languages are also called polyglots.	Людей, які розмовляють кількома мовами, також називають поліглотами.
Multilingual speakers have acquired and maintained at least one language during childhood, the so-called first language (L1).	Багатомовні люди опанували і зберегли як мінімум одну мову в дитинстві, так звану першу мову (L1).
The first language (sometimes also referred to as the mother tongue) is acquired without formal education, by mechanisms heavily disputed.	Перша мова (іноді також називають рідною мовою) опанована без формального навчання механізмами, що викликають серйозні суперечки.
Children acquiring two languages in this way are called simultaneous bilinguals.	Діти, що опановують дві мови одночасно таким способом, звуться білінгвами.
Even in the case of simultaneous bilinguals, one language usually dominates the other.	Навіть у випадку білінгвів, одна мова домінує над іншою.
People who know more than one language have been reported to be more adept at language learning compared to monolinguals.	Люди, які знають більше ніж одну мову, вважаються більш здібними до вивчення мов порівняно з одномовними.
Additionally, bilinguals often have important economic advantages over monolingual individuals as bilingual people are able to carry out duties that monolinguals cannot, such as interacting with customers who only speak a minority language.	Крім того, білінгви часто мають важливі економічні переваги над монолінгвами особами, так як двомовні люди можуть виконувати обов'язки, які не можуть одномовні, такі як взаємодія з клієнтами, які розмовляють мовою меншини.
Multilingualism in computing can be considered part of a continuum between internationalization and localization.	Багатомовність у сфері обчислювальної техніки можна розглядати як частину континууму між інтернаціоналізацією та локалізацією.
Due to the status of English in computing, software development nearly always uses it (but see also Non-English-based programming languages), so almost all commercial software is initially available in an English version, and multilingual versions, if any, may be produced as alternative options based on the English original.	Через статус англійської у сфері обчислювальної техніки, розробка програмного забезпечення майже завжди використовує її (але також можна побачити мови програмування, які не засновані на англійській), тож майже все комерційне програмне забезпечення спершу доступне в англійській версії, і багатомовні версії, якщо такі є, можуть бути випущені як альтернатива, заснована на англійському оригіналі.
Multilingualism is the use of more than one language, either by an individual speaker or by a community of speakers.	Багатомовність це використання більше ніж однієї мови однією людиною або спільнотою людей.
It is believed that multilingual speakers outnumber monolingual speakers in the world's population.	Вважається, що кількість багатомовних людей переважає кількість одномовних у світовій популяції.
More than half of all Europeans claim to speak at least one language other than their mother tongue;nevertheless, many of these are monoscriptual.	Більше ніж половина всіх європейців стверджує, що розмовляє як мінімум однією мовою, відмінною від їх рідної мови; однак, багато з них використовує лише одну систему писемності.
Multilingualism is becoming a social phenomenon governed by the needs of globalization and cultural openness.	Багатомовність стає соціальним феноменом, керованим потребами глобалізації та культурної відкритості.
Owing to the ease of access to information facilitated by the Internet, individuals' exposure to multiple languages is becoming increasingly frequent, thereby promoting a need to acquire additional languages.	Завдяки легкому доступу до інформації в інтернеті, люди дедалі частіше спілкуються кількома мовами, що сприяє виникненню потреби в опануванні додаткових мов.
People who speak several languages are also called polyglots.	Людей, які розмовляють кількома мовами, також називають поліглотами.
Multilingual speakers have acquired and maintained at least one language during childhood, the so-called first language (L1).	Багатомовні люди опанували і зберегли як мінімум одну мову в дитинстві, так звану першу мову (L1).
The first language (sometimes also referred to as the mother tongue) is acquired without formal education, by mechanisms heavily disputed.	Перша мова (іноді також називають рідною мовою) опанована без формального навчання механізмами, що викликають серйозні суперечки.
Children acquiring two languages in this way are called simultaneous bilinguals.	Діти, що опановують дві мови одночасно таким способом, звуться білінгвами.
Even in the case of simultaneous bilinguals, one language usually dominates the other.	Навіть у випадку білінгвів, одна мова домінує над іншою.
People who know more than one language have been reported to be more adept at language learning compared to monolinguals.	Люди, які знають більше ніж одну мову, вважаються більш здібними до вивчення мов порівняно з одномовними.
Additionally, bilinguals often have important economic advantages over monolingual individuals as bilingual people are able to carry out duties that monolinguals cannot, such as interacting with customers who only speak a minority language.	Крім того, білінгви часто мають важливі економічні переваги над монолінгвами особами, так як двомовні люди можуть виконувати обов'язки, які не можуть одномовні, такі як взаємодія з клієнтами, які розмовляють мовою меншини.
Multilingualism in computing can be considered part of a continuum between internationalization and localization.	Багатомовність у сфері обчислювальної техніки можна розглядати як частину континууму між інтернаціоналізацією та локалізацією.
Due to the status of English in computing, software development nearly always uses it (but see also Non-English-based programming languages), so almost all commercial software is initially available in an English version, and multilingual versions, if any, may be produced as alternative options based on the English original.	Через статус англійської у сфері обчислювальної техніки, розробка програмного забезпечення майже завжди використовує її (але також можна побачити мови програмування, які не засновані на англійській), тож майже все комерційне програмне забезпечення спершу доступне в англійській версії, і багатомовні версії, якщо такі є, можуть бути випущені як альтернатива, заснована на англійському оригіналі.

Przykładowe tłumaczenie Computers (Hardware)

Zobacz

Tekst źródłowy (English)	Tekst docelowy (Ukrainian)
The term hack has several related meanings in the technology and computer science fields.	Термін "хак" має кілька пов'язаних значень в галузі технологій та комп'ютерних наук.
It may refer to a clever or quick fix to a computer program problem, or to what may be perceived to be a clumsy or inelegant (but usually relatively quick) solution to a problem.	Він може стосуватися розумного чи швидкого рішення проблеми комп'ютерної програми, або того, що може сприйматися як незграбне та некоректне (але зазвичай відносно швидке) вирішення проблеми.
The term is also used to refer to a modification of a program or device to give the user access to features that were otherwise unavailable.	Термін також використовується стосовно модифікації програми або пристрою, для надання користувачеві доступ до можливостей які інакше були б недоступні.
Most networks start off with poor security.	Більшість мережей спочатку мають поганий рівень безпеки.
But over time, with patches, network security does increase.	Але з часом, завдяки виправленням, безпека мережі зростає.
At this point, a hacker that has gotten use of a certain system may be lose their additional access for a while.	На цьому етапі хакер, який скористався певною системою може на деякий час втратити додатковий доступ.
But usual the hacker goes on to find new holes.	Але зазвичай хакер йде шукати інші вразливості.
There is only so much an admin can disable on your computer before it becomes no use to anyone.	Тут стільки всього, що може вимкнути адміністратор на вашому комп'ютері, перш ніж він стане нікому непотрібним.
To get access to a network, a hacker can use whatever programs are on a computer.	Щоб отримати доступ до мережі, хакер може використати будь-яку програму, яка є на комп'ютері.
. If you are a student then you will undoubtedly have programs that aid in study, such as Notepad, MS Word, PowerPoint and others.	. Якщо ви студент, то ви безсумнівно маєте програми які допомагають в навчанні, такі як Notepad, MS Word, PowerPoint тощо.
All these programs can be used to the hackers advantage.	Всі ці програми можуть бути використані на користь хакера.
By knowing these hacks, administrators and teachers will be better able to spot when students are hacking into networks.	Знаючи ці зломи, адміністратори та вчителі зможуть краще визначати, коли студенти зламують мережі.
The term hack has several related meanings in the technology and computer science fields.	Термін "хак" має кілька пов'язаних значень в галузі технологій та комп'ютерних наук.
It may refer to a clever or quick fix to a computer program problem, or to what may be perceived to be a clumsy or inelegant (but usually relatively quick) solution to a problem.	Він може стосуватися розумного чи швидкого рішення проблеми комп'ютерної програми, або того, що може сприйматися як незграбне та некоректне (але зазвичай відносно швидке) вирішення проблеми.
The term is also used to refer to a modification of a program or device to give the user access to features that were otherwise unavailable.	Термін також використовується стосовно модифікації програми або пристрою, для надання користувачеві доступ до можливостей які інакше були б недоступні.
Most networks start off with poor security.	Більшість мережей спочатку мають поганий рівень безпеки.
But over time, with patches, network security does increase.	Але з часом, завдяки виправленням, безпека мережі зростає.
At this point, a hacker that has gotten use of a certain system may be lose their additional access for a while.	На цьому етапі хакер, який скористався певною системою може на деякий час втратити додатковий доступ.
But usual the hacker goes on to find new holes.	Але зазвичай хакер йде шукати інші вразливості.
There is only so much an admin can disable on your computer before it becomes no use to anyone.	Тут стільки всього, що може вимкнути адміністратор на вашому комп'ютері, перш ніж він стане нікому непотрібним.
To get access to a network, a hacker can use whatever programs are on a computer.	Щоб отримати доступ до мережі, хакер може використати будь-яку програму, яка є на комп'ютері.
. If you are a student then you will undoubtedly have programs that aid in study, such as Notepad, MS Word, PowerPoint and others.	. Якщо ви студент, то ви безсумнівно маєте програми які допомагають в навчанні, такі як Notepad, MS Word, PowerPoint тощо.
All these programs can be used to the hackers advantage.	Всі ці програми можуть бути використані на користь хакера.
On this page of the book we will discuss how educational computers are hacked to take access of student files and data.	На цій сторінці книги ми обговоримо, як зламуються навчальні комп'ютери, для отримання доступу до студентських файлів та даних.
By knowing these hacks, administrators and teachers will be better able to spot when students are hacking into networks.	Знаючи ці зломи, адміністратори та вчителі зможуть краще визначати, коли студенти зламують мережі.
The term hack has several related meanings in the technology and computer science fields.	Термін "хак" має кілька пов'язаних значень в галузі технологій та комп'ютерних наук.
It may refer to a clever or quick fix to a computer program problem, or to what may be perceived to be a clumsy or inelegant (but usually relatively quick) solution to a problem.	Він може стосуватися розумного чи швидкого рішення проблеми комп'ютерної програми, або того, що може сприйматися як незграбне та некоректне (але зазвичай відносно швидке) вирішення проблеми.
The term is also used to refer to a modification of a program or device to give the user access to features that were otherwise unavailable.	Термін також використовується стосовно модифікації програми або пристрою, для надання користувачеві доступ до можливостей які інакше були б недоступні.
Most networks start off with poor security.	Більшість мережей спочатку мають поганий рівень безпеки.
But over time, with patches, network security does increase.	Але з часом, завдяки виправленням, безпека мережі зростає.
At this point, a hacker that has gotten use of a certain system may be lose their additional access for a while.	На цьому етапі хакер, який скористався певною системою може на деякий час втратити додатковий доступ.
But usual the hacker goes on to find new holes.	Але зазвичай хакер йде шукати інші вразливості.
There is only so much an admin can disable on your computer before it becomes no use to anyone.	Тут стільки всього, що може вимкнути адміністратор на вашому комп'ютері, перш ніж він стане нікому непотрібним.
To get access to a network, a hacker can use whatever programs are on a computer.	Щоб отримати доступ до мережі, хакер може використати будь-яку програму, яка є на комп'ютері.
. If you are a student then you will undoubtedly have programs that aid in study, such as Notepad, MS Word, PowerPoint and others.	. Якщо ви студент, то ви безсумнівно маєте програми які допомагають в навчанні, такі як Notepad, MS Word, PowerPoint тощо.
All these programs can be used to the hackers advantage.	Всі ці програми можуть бути використані на користь хакера.
On this page of the book we will discuss how educational computers are hacked to take access of student files and data.	На цій сторінці книги ми обговоримо, як зламуються навчальні комп'ютери, для отримання доступу до студентських файлів та даних.
By knowing these hacks, administrators and teachers will be better able to spot when students are hacking into networks.	Знаючи ці зломи, адміністратори та вчителі зможуть краще визначати, коли студенти зламують мережі.
The term hack has several related meanings in the technology and computer science fields.	Термін "хак" має кілька пов'язаних значень в галузі технологій та комп'ютерних наук.
It may refer to a clever or quick fix to a computer program problem, or to what may be perceived to be a clumsy or inelegant (but usually relatively quick) solution to a problem.	Він може стосуватися розумного чи швидкого рішення проблеми комп'ютерної програми, або того, що може сприйматися як незграбне та некоректне (але зазвичай відносно швидке) вирішення проблеми.
The term is also used to refer to a modification of a program or device to give the user access to features that were otherwise unavailable.	Термін також використовується стосовно модифікації програми або пристрою, для надання користувачеві доступ до можливостей які інакше були б недоступні.
Most networks start off with poor security.	Більшість мережей спочатку мають поганий рівень безпеки.
But over time, with patches, network security does increase.	Але з часом, завдяки виправленням, безпека мережі зростає.
At this point, a hacker that has gotten use of a certain system may be lose their additional access for a while.	На цьому етапі хакер, який скористався певною системою може на деякий час втратити додатковий доступ.
But usual the hacker goes on to find new holes.	Але зазвичай хакер йде шукати інші вразливості.
There is only so much an admin can disable on your computer before it becomes no use to anyone.	Тут стільки всього, що може вимкнути адміністратор на вашому комп'ютері, перш ніж він стане нікому непотрібним.
To get access to a network, a hacker can use whatever programs are on a computer.	Щоб отримати доступ до мережі, хакер може використати будь-яку програму, яка є на комп'ютері.
. If you are a student then you will undoubtedly have programs that aid in study, such as Notepad, MS Word, PowerPoint and others.	. Якщо ви студент, то ви безсумнівно маєте програми які допомагають в навчанні, такі як Notepad, MS Word, PowerPoint тощо.
All these programs can be used to the hackers advantage.	Всі ці програми можуть бути використані на користь хакера.
On this page of the book we will discuss how educational computers are hacked to take access of student files and data.	На цій сторінці книги ми обговоримо, як зламуються навчальні комп'ютери, для отримання доступу до студентських файлів та даних.
By knowing these hacks, administrators and teachers will be better able to spot when students are hacking into networks.	Знаючи ці зломи, адміністратори та вчителі зможуть краще визначати, коли студенти зламують мережі.
The term hack has several related meanings in the technology and computer science fields.	Термін "хак" має кілька пов'язаних значень в галузі технологій та комп'ютерних наук.
It may refer to a clever or quick fix to a computer program problem, or to what may be perceived to be a clumsy or inelegant (but usually relatively quick) solution to a problem.	Він може стосуватися розумного чи швидкого рішення проблеми комп'ютерної програми, або того, що може сприйматися як незграбне та некоректне (але зазвичай відносно швидке) вирішення проблеми.
The term is also used to refer to a modification of a program or device to give the user access to features that were otherwise unavailable.	Термін також використовується стосовно модифікації програми або пристрою, для надання користувачеві доступ до можливостей які інакше були б недоступні.
Most networks start off with poor security.	Більшість мережей спочатку мають поганий рівень безпеки.
But over time, with patches, network security does increase.	Але з часом, завдяки виправленням, безпека мережі зростає.
At this point, a hacker that has gotten use of a certain system may be lose their additional access for a while.	На цьому етапі хакер, який скористався певною системою може на деякий час втратити додатковий доступ.
But usual the hacker goes on to find new holes.	Але зазвичай хакер йде шукати інші вразливості.
There is only so much an admin can disable on your computer before it becomes no use to anyone.	Тут стільки всього, що може вимкнути адміністратор на вашому комп'ютері, перш ніж він стане нікому непотрібним.
To get access to a network, a hacker can use whatever programs are on a computer.	Щоб отримати доступ до мережі, хакер може використати будь-яку програму, яка є на комп'ютері.
. If you are a student then you will undoubtedly have programs that aid in study, such as Notepad, MS Word, PowerPoint and others.	. Якщо ви студент, то ви безсумнівно маєте програми які допомагають в навчанні, такі як Notepad, MS Word, PowerPoint тощо.
All these programs can be used to the hackers advantage.	Всі ці програми можуть бути використані на користь хакера.
On this page of the book we will discuss how educational computers are hacked to take access of student files and data.	На цій сторінці книги ми обговоримо, як зламуються навчальні комп'ютери, для отримання доступу до студентських файлів та даних.
By knowing these hacks, administrators and teachers will be better able to spot when students are hacking into networks.	Знаючи ці зломи, адміністратори та вчителі зможуть краще визначати, коли студенти зламують мережі.
The term hack has several related meanings in the technology and computer science fields.	Термін "хак" має кілька пов'язаних значень в галузі технологій та комп'ютерних наук.
It may refer to a clever or quick fix to a computer program problem, or to what may be perceived to be a clumsy or inelegant (but usually relatively quick) solution to a problem.	Він може стосуватися розумного чи швидкого рішення проблеми комп'ютерної програми, або того, що може сприйматися як незграбне та некоректне (але зазвичай відносно швидке) вирішення проблеми.
The term is also used to refer to a modification of a program or device to give the user access to features that were otherwise unavailable.	Термін також використовується стосовно модифікації програми або пристрою, для надання користувачеві доступ до можливостей які інакше були б недоступні.
Most networks start off with poor security.	Більшість мережей спочатку мають поганий рівень безпеки.
But over time, with patches, network security does increase.	Але з часом, завдяки виправленням, безпека мережі зростає.
At this point, a hacker that has gotten use of a certain system may be lose their additional access for a while.	На цьому етапі хакер, який скористався певною системою може на деякий час втратити додатковий доступ.
But usual the hacker goes on to find new holes.	Але зазвичай хакер йде шукати інші вразливості.
There is only so much an admin can disable on your computer before it becomes no use to anyone.	Тут стільки всього, що може вимкнути адміністратор на вашому комп'ютері, перш ніж він стане нікому непотрібним.
To get access to a network, a hacker can use whatever programs are on a computer.	Щоб отримати доступ до мережі, хакер може використати будь-яку програму, яка є на комп'ютері.
. If you are a student then you will undoubtedly have programs that aid in study, such as Notepad, MS Word, PowerPoint and others.	. Якщо ви студент, то ви безсумнівно маєте програми які допомагають в навчанні, такі як Notepad, MS Word, PowerPoint тощо.
All these programs can be used to the hackers advantage.	Всі ці програми можуть бути використані на користь хакера.
On this page of the book we will discuss how educational computers are hacked to take access of student files and data.	На цій сторінці книги ми обговоримо, як зламуються навчальні комп'ютери, для отримання доступу до студентських файлів та даних.
By knowing these hacks, administrators and teachers will be better able to spot when students are hacking into networks.	Знаючи ці зломи, адміністратори та вчителі зможуть краще визначати, коли студенти зламують мережі.
The term hack has several related meanings in the technology and computer science fields.	Термін "хак" має кілька пов'язаних значень в галузі технологій та комп'ютерних наук.
It may refer to a clever or quick fix to a computer program problem, or to what may be perceived to be a clumsy or inelegant (but usually relatively quick) solution to a problem.	Він може стосуватися розумного чи швидкого рішення проблеми комп'ютерної програми, або того, що може сприйматися як незграбне та некоректне (але зазвичай відносно швидке) вирішення проблеми.
The term is also used to refer to a modification of a program or device to give the user access to features that were otherwise unavailable.	Термін також використовується стосовно модифікації програми або пристрою, для надання користувачеві доступ до можливостей які інакше були б недоступні.
Most networks start off with poor security.	Більшість мережей спочатку мають поганий рівень безпеки.
But over time, with patches, network security does increase.	Але з часом, завдяки виправленням, безпека мережі зростає.
At this point, a hacker that has gotten use of a certain system may be lose their additional access for a while.	На цьому етапі хакер, який скористався певною системою може на деякий час втратити додатковий доступ.
But usual the hacker goes on to find new holes.	Але зазвичай хакер йде шукати інші вразливості.
There is only so much an admin can disable on your computer before it becomes no use to anyone.	Тут стільки всього, що може вимкнути адміністратор на вашому комп'ютері, перш ніж він стане нікому непотрібним.
To get access to a network, a hacker can use whatever programs are on a computer.	Щоб отримати доступ до мережі, хакер може використати будь-яку програму, яка є на комп'ютері.
. If you are a student then you will undoubtedly have programs that aid in study, such as Notepad, MS Word, PowerPoint and others.	. Якщо ви студент, то ви безсумнівно маєте програми які допомагають в навчанні, такі як Notepad, MS Word, PowerPoint тощо.
All these programs can be used to the hackers advantage.	Всі ці програми можуть бути використані на користь хакера.
On this page of the book we will discuss how educational computers are hacked to take access of student files and data.	На цій сторінці книги ми обговоримо, як зламуються навчальні комп'ютери, для отримання доступу до студентських файлів та даних.
By knowing these hacks, administrators and teachers will be better able to spot when students are hacking into networks.	Знаючи ці зломи, адміністратори та вчителі зможуть краще визначати, коли студенти зламують мережі.
The term hack has several related meanings in the technology and computer science fields.	Термін "хак" має кілька пов'язаних значень в галузі технологій та комп'ютерних наук.
It may refer to a clever or quick fix to a computer program problem, or to what may be perceived to be a clumsy or inelegant (but usually relatively quick) solution to a problem.	Він може стосуватися розумного чи швидкого рішення проблеми комп'ютерної програми, або того, що може сприйматися як незграбне та некоректне (але зазвичай відносно швидке) вирішення проблеми.
The term is also used to refer to a modification of a program or device to give the user access to features that were otherwise unavailable.	Термін також використовується стосовно модифікації програми або пристрою, для надання користувачеві доступ до можливостей які інакше були б недоступні.
Most networks start off with poor security.	Більшість мережей спочатку мають поганий рівень безпеки.
But over time, with patches, network security does increase.	Але з часом, завдяки виправленням, безпека мережі зростає.
At this point, a hacker that has gotten use of a certain system may be lose their additional access for a while.	На цьому етапі хакер, який скористався певною системою може на деякий час втратити додатковий доступ.
But usual the hacker goes on to find new holes.	Але зазвичай хакер йде шукати інші вразливості.
There is only so much an admin can disable on your computer before it becomes no use to anyone.	Тут стільки всього, що може вимкнути адміністратор на вашому комп'ютері, перш ніж він стане нікому непотрібним.
To get access to a network, a hacker can use whatever programs are on a computer.	Щоб отримати доступ до мережі, хакер може використати будь-яку програму, яка є на комп'ютері.
. If you are a student then you will undoubtedly have programs that aid in study, such as Notepad, MS Word, PowerPoint and others.	. Якщо ви студент, то ви безсумнівно маєте програми які допомагають в навчанні, такі як Notepad, MS Word, PowerPoint тощо.
All these programs can be used to the hackers advantage.	Всі ці програми можуть бути використані на користь хакера.
On this page of the book we will discuss how educational computers are hacked to take access of student files and data.	На цій сторінці книги ми обговоримо, як зламуються навчальні комп'ютери, для отримання доступу до студентських файлів та даних.
By knowing these hacks, administrators and teachers will be better able to spot when students are hacking into networks.	Знаючи ці зломи, адміністратори та вчителі зможуть краще визначати, коли студенти зламують мережі.
The term hack has several related meanings in the technology and computer science fields.	Термін "хак" має кілька пов'язаних значень в галузі технологій та комп'ютерних наук.
It may refer to a clever or quick fix to a computer program problem, or to what may be perceived to be a clumsy or inelegant (but usually relatively quick) solution to a problem.	Він може стосуватися розумного чи швидкого рішення проблеми комп'ютерної програми, або того, що може сприйматися як незграбне та некоректне (але зазвичай відносно швидке) вирішення проблеми.
The term is also used to refer to a modification of a program or device to give the user access to features that were otherwise unavailable.	Термін також використовується стосовно модифікації програми або пристрою, для надання користувачеві доступ до можливостей які інакше були б недоступні.
Most networks start off with poor security.	Більшість мережей спочатку мають поганий рівень безпеки.
But over time, with patches, network security does increase.	Але з часом, завдяки виправленням, безпека мережі зростає.
At this point, a hacker that has gotten use of a certain system may be lose their additional access for a while.	На цьому етапі хакер, який скористався певною системою може на деякий час втратити додатковий доступ.
But usual the hacker goes on to find new holes.	Але зазвичай хакер йде шукати інші вразливості.
There is only so much an admin can disable on your computer before it becomes no use to anyone.	Тут стільки всього, що може вимкнути адміністратор на вашому комп'ютері, перш ніж він стане нікому непотрібним.
To get access to a network, a hacker can use whatever programs are on a computer.	Щоб отримати доступ до мережі, хакер може використати будь-яку програму, яка є на комп'ютері.
. If you are a student then you will undoubtedly have programs that aid in study, such as Notepad, MS Word, PowerPoint and others.	. Якщо ви студент, то ви безсумнівно маєте програми які допомагають в навчанні, такі як Notepad, MS Word, PowerPoint тощо.
All these programs can be used to the hackers advantage.	Всі ці програми можуть бути використані на користь хакера.
On this page of the book we will discuss how educational computers are hacked to take access of student files and data.	На цій сторінці книги ми обговоримо, як зламуються навчальні комп'ютери, для отримання доступу до студентських файлів та даних.
By knowing these hacks, administrators and teachers will be better able to spot when students are hacking into networks.	Знаючи ці зломи, адміністратори та вчителі зможуть краще визначати, коли студенти зламують мережі.
The term hack has several related meanings in the technology and computer science fields.	Термін "хак" має кілька пов'язаних значень в галузі технологій та комп'ютерних наук.
It may refer to a clever or quick fix to a computer program problem, or to what may be perceived to be a clumsy or inelegant (but usually relatively quick) solution to a problem.	Він може стосуватися розумного чи швидкого рішення проблеми комп'ютерної програми, або того, що може сприйматися як незграбне та некоректне (але зазвичай відносно швидке) вирішення проблеми.
The term is also used to refer to a modification of a program or device to give the user access to features that were otherwise unavailable.	Термін також використовується стосовно модифікації програми або пристрою, для надання користувачеві доступ до можливостей які інакше були б недоступні.
Most networks start off with poor security.	Більшість мережей спочатку мають поганий рівень безпеки.
But over time, with patches, network security does increase.	Але з часом, завдяки виправленням, безпека мережі зростає.
At this point, a hacker that has gotten use of a certain system may be lose their additional access for a while.	На цьому етапі хакер, який скористався певною системою може на деякий час втратити додатковий доступ.
But usual the hacker goes on to find new holes.	Але зазвичай хакер йде шукати інші вразливості.
There is only so much an admin can disable on your computer before it becomes no use to anyone.	Тут стільки всього, що може вимкнути адміністратор на вашому комп'ютері, перш ніж він стане нікому непотрібним.
To get access to a network, a hacker can use whatever programs are on a computer.	Щоб отримати доступ до мережі, хакер може використати будь-яку програму, яка є на комп'ютері.
. If you are a student then you will undoubtedly have programs that aid in study, such as Notepad, MS Word, PowerPoint and others.	. Якщо ви студент, то ви безсумнівно маєте програми які допомагають в навчанні, такі як Notepad, MS Word, PowerPoint тощо.
All these programs can be used to the hackers advantage.	Всі ці програми можуть бути використані на користь хакера.
On this page of the book we will discuss how educational computers are hacked to take access of student files and data.	На цій сторінці книги ми обговоримо, як зламуються навчальні комп'ютери, для отримання доступу до студентських файлів та даних.
By knowing these hacks, administrators and teachers will be better able to spot when students are hacking into networks.	Знаючи ці зломи, адміністратори та вчителі зможуть краще визначати, коли студенти зламують мережі.
The term hack has several related meanings in the technology and computer science fields.	Термін "хак" має кілька пов'язаних значень в галузі технологій та комп'ютерних наук.
It may refer to a clever or quick fix to a computer program problem, or to what may be perceived to be a clumsy or inelegant (but usually relatively quick) solution to a problem.	Він може стосуватися розумного чи швидкого рішення проблеми комп'ютерної програми, або того, що може сприйматися як незграбне та некоректне (але зазвичай відносно швидке) вирішення проблеми.
The term is also used to refer to a modification of a program or device to give the user access to features that were otherwise unavailable.	Термін також використовується стосовно модифікації програми або пристрою, для надання користувачеві доступ до можливостей які інакше були б недоступні.
Most networks start off with poor security.	Більшість мережей спочатку мають поганий рівень безпеки.
But over time, with patches, network security does increase.	Але з часом, завдяки виправленням, безпека мережі зростає.
At this point, a hacker that has gotten use of a certain system may be lose their additional access for a while.	На цьому етапі хакер, який скористався певною системою може на деякий час втратити додатковий доступ.
But usual the hacker goes on to find new holes.	Але зазвичай хакер йде шукати інші вразливості.
There is only so much an admin can disable on your computer before it becomes no use to anyone.	Тут стільки всього, що може вимкнути адміністратор на вашому комп'ютері, перш ніж він стане нікому непотрібним.
To get access to a network, a hacker can use whatever programs are on a computer.	Щоб отримати доступ до мережі, хакер може використати будь-яку програму, яка є на комп'ютері.
. If you are a student then you will undoubtedly have programs that aid in study, such as Notepad, MS Word, PowerPoint and others.	. Якщо ви студент, то ви безсумнівно маєте програми які допомагають в навчанні, такі як Notepad, MS Word, PowerPoint тощо.
All these programs can be used to the hackers advantage.	Всі ці програми можуть бути використані на користь хакера.
On this page of the book we will discuss how educational computers are hacked to take access of student files and data.	На цій сторінці книги ми обговоримо, як зламуються навчальні комп'ютери, для отримання доступу до студентських файлів та даних.
By knowing these hacks, administrators and teachers will be better able to spot when students are hacking into networks.	Знаючи ці зломи, адміністратори та вчителі зможуть краще визначати, коли студенти зламують мережі.
The term hack has several related meanings in the technology and computer science fields.	Термін "хак" має кілька пов'язаних значень в галузі технологій та комп'ютерних наук.
It may refer to a clever or quick fix to a computer program problem, or to what may be perceived to be a clumsy or inelegant (but usually relatively quick) solution to a problem.	Він може стосуватися розумного чи швидкого рішення проблеми комп'ютерної програми, або того, що може сприйматися як незграбне та некоректне (але зазвичай відносно швидке) вирішення проблеми.
The term is also used to refer to a modification of a program or device to give the user access to features that were otherwise unavailable.	Термін також використовується стосовно модифікації програми або пристрою, для надання користувачеві доступ до можливостей які інакше були б недоступні.
Most networks start off with poor security.	Більшість мережей спочатку мають поганий рівень безпеки.
But over time, with patches, network security does increase.	Але з часом, завдяки виправленням, безпека мережі зростає.
At this point, a hacker that has gotten use of a certain system may be lose their additional access for a while.	На цьому етапі хакер, який скористався певною системою може на деякий час втратити додатковий доступ.
But usual the hacker goes on to find new holes.	Але зазвичай хакер йде шукати інші вразливості.
There is only so much an admin can disable on your computer before it becomes no use to anyone.	Тут стільки всього, що може вимкнути адміністратор на вашому комп'ютері, перш ніж він стане нікому непотрібним.
To get access to a network, a hacker can use whatever programs are on a computer.	Щоб отримати доступ до мережі, хакер може використати будь-яку програму, яка є на комп'ютері.
. If you are a student then you will undoubtedly have programs that aid in study, such as Notepad, MS Word, PowerPoint and others.	. Якщо ви студент, то ви безсумнівно маєте програми які допомагають в навчанні, такі як Notepad, MS Word, PowerPoint тощо.
All these programs can be used to the hackers advantage.	Всі ці програми можуть бути використані на користь хакера.
On this page of the book we will discuss how educational computers are hacked to take access of student files and data.	На цій сторінці книги ми обговоримо, як зламуються навчальні комп'ютери, для отримання доступу до студентських файлів та даних.
By knowing these hacks, administrators and teachers will be better able to spot when students are hacking into networks.	Знаючи ці зломи, адміністратори та вчителі зможуть краще визначати, коли студенти зламують мережі.
The term hack has several related meanings in the technology and computer science fields.	Термін "хак" має кілька пов'язаних значень в галузі технологій та комп'ютерних наук.
It may refer to a clever or quick fix to a computer program problem, or to what may be perceived to be a clumsy or inelegant (but usually relatively quick) solution to a problem.	Він може стосуватися розумного чи швидкого рішення проблеми комп'ютерної програми, або того, що може сприйматися як незграбне та некоректне (але зазвичай відносно швидке) вирішення проблеми.
The term is also used to refer to a modification of a program or device to give the user access to features that were otherwise unavailable.	Термін також використовується стосовно модифікації програми або пристрою, для надання користувачеві доступ до можливостей які інакше були б недоступні.
Most networks start off with poor security.	Більшість мережей спочатку мають поганий рівень безпеки.
But over time, with patches, network security does increase.	Але з часом, завдяки виправленням, безпека мережі зростає.
At this point, a hacker that has gotten use of a certain system may be lose their additional access for a while.	На цьому етапі хакер, який скористався певною системою може на деякий час втратити додатковий доступ.
But usual the hacker goes on to find new holes.	Але зазвичай хакер йде шукати інші вразливості.
There is only so much an admin can disable on your computer before it becomes no use to anyone.	Тут стільки всього, що може вимкнути адміністратор на вашому комп'ютері, перш ніж він стане нікому непотрібним.
To get access to a network, a hacker can use whatever programs are on a computer.	Щоб отримати доступ до мережі, хакер може використати будь-яку програму, яка є на комп'ютері.
. If you are a student then you will undoubtedly have programs that aid in study, such as Notepad, MS Word, PowerPoint and others.	. Якщо ви студент, то ви безсумнівно маєте програми які допомагають в навчанні, такі як Notepad, MS Word, PowerPoint тощо.
All these programs can be used to the hackers advantage.	Всі ці програми можуть бути використані на користь хакера.
On this page of the book we will discuss how educational computers are hacked to take access of student files and data.	На цій сторінці книги ми обговоримо, як зламуються навчальні комп'ютери, для отримання доступу до студентських файлів та даних.
By knowing these hacks, administrators and teachers will be better able to spot when students are hacking into networks.	Знаючи ці зломи, адміністратори та вчителі зможуть краще визначати, коли студенти зламують мережі.
The term hack has several related meanings in the technology and computer science fields.	Термін "хак" має кілька пов'язаних значень в галузі технологій та комп'ютерних наук.
It may refer to a clever or quick fix to a computer program problem, or to what may be perceived to be a clumsy or inelegant (but usually relatively quick) solution to a problem.	Він може стосуватися розумного чи швидкого рішення проблеми комп'ютерної програми, або того, що може сприйматися як незграбне та некоректне (але зазвичай відносно швидке) вирішення проблеми.
The term is also used to refer to a modification of a program or device to give the user access to features that were otherwise unavailable.	Термін також використовується стосовно модифікації програми або пристрою, для надання користувачеві доступ до можливостей які інакше були б недоступні.
Most networks start off with poor security.	Більшість мережей спочатку мають поганий рівень безпеки.
But over time, with patches, network security does increase.	Але з часом, завдяки виправленням, безпека мережі зростає.
At this point, a hacker that has gotten use of a certain system may be lose their additional access for a while.	На цьому етапі хакер, який скористався певною системою може на деякий час втратити додатковий доступ.
But usual the hacker goes on to find new holes.	Але зазвичай хакер йде шукати інші вразливості.
There is only so much an admin can disable on your computer before it becomes no use to anyone.	Тут стільки всього, що може вимкнути адміністратор на вашому комп'ютері, перш ніж він стане нікому непотрібним.
To get access to a network, a hacker can use whatever programs are on a computer.	Щоб отримати доступ до мережі, хакер може використати будь-яку програму, яка є на комп'ютері.
. If you are a student then you will undoubtedly have programs that aid in study, such as Notepad, MS Word, PowerPoint and others.	. Якщо ви студент, то ви безсумнівно маєте програми які допомагають в навчанні, такі як Notepad, MS Word, PowerPoint тощо.
All these programs can be used to the hackers advantage.	Всі ці програми можуть бути використані на користь хакера.
On this page of the book we will discuss how educational computers are hacked to take access of student files and data.	На цій сторінці книги ми обговоримо, як зламуються навчальні комп'ютери, для отримання доступу до студентських файлів та даних.
By knowing these hacks, administrators and teachers will be better able to spot when students are hacking into networks.	Знаючи ці зломи, адміністратори та вчителі зможуть краще визначати, коли студенти зламують мережі.
The term hack has several related meanings in the technology and computer science fields.	Термін "хак" має кілька пов'язаних значень в галузі технологій та комп'ютерних наук.
It may refer to a clever or quick fix to a computer program problem, or to what may be perceived to be a clumsy or inelegant (but usually relatively quick) solution to a problem.	Він може стосуватися розумного чи швидкого рішення проблеми комп'ютерної програми, або того, що може сприйматися як незграбне та некоректне (але зазвичай відносно швидке) вирішення проблеми.
The term is also used to refer to a modification of a program or device to give the user access to features that were otherwise unavailable.	Термін також використовується стосовно модифікації програми або пристрою, для надання користувачеві доступ до можливостей які інакше були б недоступні.
Most networks start off with poor security.	Більшість мережей спочатку мають поганий рівень безпеки.
But over time, with patches, network security does increase.	Але з часом, завдяки виправленням, безпека мережі зростає.
At this point, a hacker that has gotten use of a certain system may be lose their additional access for a while.	На цьому етапі хакер, який скористався певною системою може на деякий час втратити додатковий доступ.
But usual the hacker goes on to find new holes.	Але зазвичай хакер йде шукати інші вразливості.
There is only so much an admin can disable on your computer before it becomes no use to anyone.	Тут стільки всього, що може вимкнути адміністратор на вашому комп'ютері, перш ніж він стане нікому непотрібним.
To get access to a network, a hacker can use whatever programs are on a computer.	Щоб отримати доступ до мережі, хакер може використати будь-яку програму, яка є на комп'ютері.
. If you are a student then you will undoubtedly have programs that aid in study, such as Notepad, MS Word, PowerPoint and others.	. Якщо ви студент, то ви безсумнівно маєте програми які допомагають в навчанні, такі як Notepad, MS Word, PowerPoint тощо.
All these programs can be used to the hackers advantage.	Всі ці програми можуть бути використані на користь хакера.
On this page of the book we will discuss how educational computers are hacked to take access of student files and data.	На цій сторінці книги ми обговоримо, як зламуються навчальні комп'ютери, для отримання доступу до студентських файлів та даних.
By knowing these hacks, administrators and teachers will be better able to spot when students are hacking into networks.	Знаючи ці зломи, адміністратори та вчителі зможуть краще визначати, коли студенти зламують мережі.
The term hack has several related meanings in the technology and computer science fields.	Термін "хак" має кілька пов'язаних значень в галузі технологій та комп'ютерних наук.
It may refer to a clever or quick fix to a computer program problem, or to what may be perceived to be a clumsy or inelegant (but usually relatively quick) solution to a problem.	Він може стосуватися розумного чи швидкого рішення проблеми комп'ютерної програми, або того, що може сприйматися як незграбне та некоректне (але зазвичай відносно швидке) вирішення проблеми.
The term is also used to refer to a modification of a program or device to give the user access to features that were otherwise unavailable.	Термін також використовується стосовно модифікації програми або пристрою, для надання користувачеві доступ до можливостей які інакше були б недоступні.
Most networks start off with poor security.	Більшість мережей спочатку мають поганий рівень безпеки.
But over time, with patches, network security does increase.	Але з часом, завдяки виправленням, безпека мережі зростає.
At this point, a hacker that has gotten use of a certain system may be lose their additional access for a while.	На цьому етапі хакер, який скористався певною системою може на деякий час втратити додатковий доступ.
But usual the hacker goes on to find new holes.	Але зазвичай хакер йде шукати інші вразливості.
There is only so much an admin can disable on your computer before it becomes no use to anyone.	Тут стільки всього, що може вимкнути адміністратор на вашому комп'ютері, перш ніж він стане нікому непотрібним.
To get access to a network, a hacker can use whatever programs are on a computer.	Щоб отримати доступ до мережі, хакер може використати будь-яку програму, яка є на комп'ютері.
. If you are a student then you will undoubtedly have programs that aid in study, such as Notepad, MS Word, PowerPoint and others.	. Якщо ви студент, то ви безсумнівно маєте програми які допомагають в навчанні, такі як Notepad, MS Word, PowerPoint тощо.
All these programs can be used to the hackers advantage.	Всі ці програми можуть бути використані на користь хакера.
On this page of the book we will discuss how educational computers are hacked to take access of student files and data.	На цій сторінці книги ми обговоримо, як зламуються навчальні комп'ютери, для отримання доступу до студентських файлів та даних.
By knowing these hacks, administrators and teachers will be better able to spot when students are hacking into networks.	Знаючи ці зломи, адміністратори та вчителі зможуть краще визначати, коли студенти зламують мережі.
The term hack has several related meanings in the technology and computer science fields.	Термін "хак" має кілька пов'язаних значень в галузі технологій та комп'ютерних наук.
It may refer to a clever or quick fix to a computer program problem, or to what may be perceived to be a clumsy or inelegant (but usually relatively quick) solution to a problem.	Він може стосуватися розумного чи швидкого рішення проблеми комп'ютерної програми, або того, що може сприйматися як незграбне та некоректне (але зазвичай відносно швидке) вирішення проблеми.
The term is also used to refer to a modification of a program or device to give the user access to features that were otherwise unavailable.	Термін також використовується стосовно модифікації програми або пристрою, для надання користувачеві доступ до можливостей які інакше були б недоступні.
Most networks start off with poor security.	Більшість мережей спочатку мають поганий рівень безпеки.
But over time, with patches, network security does increase.	Але з часом, завдяки виправленням, безпека мережі зростає.
At this point, a hacker that has gotten use of a certain system may be lose their additional access for a while.	На цьому етапі хакер, який скористався певною системою може на деякий час втратити додатковий доступ.
But usual the hacker goes on to find new holes.	Але зазвичай хакер йде шукати інші вразливості.
There is only so much an admin can disable on your computer before it becomes no use to anyone.	Тут стільки всього, що може вимкнути адміністратор на вашому комп'ютері, перш ніж він стане нікому непотрібним.
To get access to a network, a hacker can use whatever programs are on a computer.	Щоб отримати доступ до мережі, хакер може використати будь-яку програму, яка є на комп'ютері.
. If you are a student then you will undoubtedly have programs that aid in study, such as Notepad, MS Word, PowerPoint and others.	. Якщо ви студент, то ви безсумнівно маєте програми які допомагають в навчанні, такі як Notepad, MS Word, PowerPoint тощо.
All these programs can be used to the hackers advantage.	Всі ці програми можуть бути використані на користь хакера.
On this page of the book we will discuss how educational computers are hacked to take access of student files and data.	На цій сторінці книги ми обговоримо, як зламуються навчальні комп'ютери, для отримання доступу до студентських файлів та даних.
By knowing these hacks, administrators and teachers will be better able to spot when students are hacking into networks.	Знаючи ці зломи, адміністратори та вчителі зможуть краще визначати, коли студенти зламують мережі.
The term hack has several related meanings in the technology and computer science fields.	Термін "хак" має кілька пов'язаних значень в галузі технологій та комп'ютерних наук.
It may refer to a clever or quick fix to a computer program problem, or to what may be perceived to be a clumsy or inelegant (but usually relatively quick) solution to a problem.	Він може стосуватися розумного чи швидкого рішення проблеми комп'ютерної програми, або того, що може сприйматися як незграбне та некоректне (але зазвичай відносно швидке) вирішення проблеми.
The term is also used to refer to a modification of a program or device to give the user access to features that were otherwise unavailable.	Термін також використовується стосовно модифікації програми або пристрою, для надання користувачеві доступ до можливостей які інакше були б недоступні.
Most networks start off with poor security.	Більшість мережей спочатку мають поганий рівень безпеки.
But over time, with patches, network security does increase.	Але з часом, завдяки виправленням, безпека мережі зростає.
At this point, a hacker that has gotten use of a certain system may be lose their additional access for a while.	На цьому етапі хакер, який скористався певною системою може на деякий час втратити додатковий доступ.
But usual the hacker goes on to find new holes.	Але зазвичай хакер йде шукати інші вразливості.
There is only so much an admin can disable on your computer before it becomes no use to anyone.	Тут стільки всього, що може вимкнути адміністратор на вашому комп'ютері, перш ніж він стане нікому непотрібним.
To get access to a network, a hacker can use whatever programs are on a computer.	Щоб отримати доступ до мережі, хакер може використати будь-яку програму, яка є на комп'ютері.
. If you are a student then you will undoubtedly have programs that aid in study, such as Notepad, MS Word, PowerPoint and others.	. Якщо ви студент, то ви безсумнівно маєте програми які допомагають в навчанні, такі як Notepad, MS Word, PowerPoint тощо.
All these programs can be used to the hackers advantage.	Всі ці програми можуть бути використані на користь хакера.
On this page of the book we will discuss how educational computers are hacked to take access of student files and data.	На цій сторінці книги ми обговоримо, як зламуються навчальні комп'ютери, для отримання доступу до студентських файлів та даних.
By knowing these hacks, administrators and teachers will be better able to spot when students are hacking into networks.	Знаючи ці зломи, адміністратори та вчителі зможуть краще визначати, коли студенти зламують мережі.
The term hack has several related meanings in the technology and computer science fields.	Термін "хак" має кілька пов'язаних значень в галузі технологій та комп'ютерних наук.
It may refer to a clever or quick fix to a computer program problem, or to what may be perceived to be a clumsy or inelegant (but usually relatively quick) solution to a problem.	Він може стосуватися розумного чи швидкого рішення проблеми комп'ютерної програми, або того, що може сприйматися як незграбне та некоректне (але зазвичай відносно швидке) вирішення проблеми.
The term is also used to refer to a modification of a program or device to give the user access to features that were otherwise unavailable.	Термін також використовується стосовно модифікації програми або пристрою, для надання користувачеві доступ до можливостей які інакше були б недоступні.
Most networks start off with poor security.	Більшість мережей спочатку мають поганий рівень безпеки.
But over time, with patches, network security does increase.	Але з часом, завдяки виправленням, безпека мережі зростає.
At this point, a hacker that has gotten use of a certain system may be lose their additional access for a while.	На цьому етапі хакер, який скористався певною системою може на деякий час втратити додатковий доступ.
But usual the hacker goes on to find new holes.	Але зазвичай хакер йде шукати інші вразливості.
There is only so much an admin can disable on your computer before it becomes no use to anyone.	Тут стільки всього, що може вимкнути адміністратор на вашому комп'ютері, перш ніж він стане нікому непотрібним.
To get access to a network, a hacker can use whatever programs are on a computer.	Щоб отримати доступ до мережі, хакер може використати будь-яку програму, яка є на комп'ютері.
. If you are a student then you will undoubtedly have programs that aid in study, such as Notepad, MS Word, PowerPoint and others.	. Якщо ви студент, то ви безсумнівно маєте програми які допомагають в навчанні, такі як Notepad, MS Word, PowerPoint тощо.
All these programs can be used to the hackers advantage.	Всі ці програми можуть бути використані на користь хакера.
On this page of the book we will discuss how educational computers are hacked to take access of student files and data.	На цій сторінці книги ми обговоримо, як зламуються навчальні комп'ютери, для отримання доступу до студентських файлів та даних.
By knowing these hacks, administrators and teachers will be better able to spot when students are hacking into networks.	Знаючи ці зломи, адміністратори та вчителі зможуть краще визначати, коли студенти зламують мережі.
The term hack has several related meanings in the technology and computer science fields.	Термін "хак" має кілька пов'язаних значень в галузі технологій та комп'ютерних наук.
It may refer to a clever or quick fix to a computer program problem, or to what may be perceived to be a clumsy or inelegant (but usually relatively quick) solution to a problem.	Він може стосуватися розумного чи швидкого рішення проблеми комп'ютерної програми, або того, що може сприйматися як незграбне та некоректне (але зазвичай відносно швидке) вирішення проблеми.
The term is also used to refer to a modification of a program or device to give the user access to features that were otherwise unavailable.	Термін також використовується стосовно модифікації програми або пристрою, для надання користувачеві доступ до можливостей які інакше були б недоступні.
Most networks start off with poor security.	Більшість мережей спочатку мають поганий рівень безпеки.
But over time, with patches, network security does increase.	Але з часом, завдяки виправленням, безпека мережі зростає.
At this point, a hacker that has gotten use of a certain system may be lose their additional access for a while.	На цьому етапі хакер, який скористався певною системою може на деякий час втратити додатковий доступ.
But usual the hacker goes on to find new holes.	Але зазвичай хакер йде шукати інші вразливості.
There is only so much an admin can disable on your computer before it becomes no use to anyone.	Тут стільки всього, що може вимкнути адміністратор на вашому комп'ютері, перш ніж він стане нікому непотрібним.
To get access to a network, a hacker can use whatever programs are on a computer.	Щоб отримати доступ до мережі, хакер може використати будь-яку програму, яка є на комп'ютері.
. If you are a student then you will undoubtedly have programs that aid in study, such as Notepad, MS Word, PowerPoint and others.	. Якщо ви студент, то ви безсумнівно маєте програми які допомагають в навчанні, такі як Notepad, MS Word, PowerPoint тощо.
All these programs can be used to the hackers advantage.	Всі ці програми можуть бути використані на користь хакера.
On this page of the book we will discuss how educational computers are hacked to take access of student files and data.	На цій сторінці книги ми обговоримо, як зламуються навчальні комп'ютери, для отримання доступу до студентських файлів та даних.
By knowing these hacks, administrators and teachers will be better able to spot when students are hacking into networks.	Знаючи ці зломи, адміністратори та вчителі зможуть краще визначати, коли студенти зламують мережі.
The term hack has several related meanings in the technology and computer science fields.	Термін "хак" має кілька пов'язаних значень в галузі технологій та комп'ютерних наук.
It may refer to a clever or quick fix to a computer program problem, or to what may be perceived to be a clumsy or inelegant (but usually relatively quick) solution to a problem.	Він може стосуватися розумного чи швидкого рішення проблеми комп'ютерної програми, або того, що може сприйматися як незграбне та некоректне (але зазвичай відносно швидке) вирішення проблеми.
The term is also used to refer to a modification of a program or device to give the user access to features that were otherwise unavailable.	Термін також використовується стосовно модифікації програми або пристрою, для надання користувачеві доступ до можливостей які інакше були б недоступні.
Most networks start off with poor security.	Більшість мережей спочатку мають поганий рівень безпеки.
But over time, with patches, network security does increase.	Але з часом, завдяки виправленням, безпека мережі зростає.
At this point, a hacker that has gotten use of a certain system may be lose their additional access for a while.	На цьому етапі хакер, який скористався певною системою може на деякий час втратити додатковий доступ.
But usual the hacker goes on to find new holes.	Але зазвичай хакер йде шукати інші вразливості.
There is only so much an admin can disable on your computer before it becomes no use to anyone.	Тут стільки всього, що може вимкнути адміністратор на вашому комп'ютері, перш ніж він стане нікому непотрібним.
To get access to a network, a hacker can use whatever programs are on a computer.	Щоб отримати доступ до мережі, хакер може використати будь-яку програму, яка є на комп'ютері.
. If you are a student then you will undoubtedly have programs that aid in study, such as Notepad, MS Word, PowerPoint and others.	. Якщо ви студент, то ви безсумнівно маєте програми які допомагають в навчанні, такі як Notepad, MS Word, PowerPoint тощо.
All these programs can be used to the hackers advantage.	Всі ці програми можуть бути використані на користь хакера.
On this page of the book we will discuss how educational computers are hacked to take access of student files and data.	На цій сторінці книги ми обговоримо, як зламуються навчальні комп'ютери, для отримання доступу до студентських файлів та даних.
By knowing these hacks, administrators and teachers will be better able to spot when students are hacking into networks.	Знаючи ці зломи, адміністратори та вчителі зможуть краще визначати, коли студенти зламують мережі.
The term hack has several related meanings in the technology and computer science fields.	Термін "хак" має кілька пов'язаних значень в галузі технологій та комп'ютерних наук.
It may refer to a clever or quick fix to a computer program problem, or to what may be perceived to be a clumsy or inelegant (but usually relatively quick) solution to a problem.	Він може стосуватися розумного чи швидкого рішення проблеми комп'ютерної програми, або того, що може сприйматися як незграбне та некоректне (але зазвичай відносно швидке) вирішення проблеми.
The term is also used to refer to a modification of a program or device to give the user access to features that were otherwise unavailable.	Термін також використовується стосовно модифікації програми або пристрою, для надання користувачеві доступ до можливостей які інакше були б недоступні.
Most networks start off with poor security.	Більшість мережей спочатку мають поганий рівень безпеки.
But over time, with patches, network security does increase.	Але з часом, завдяки виправленням, безпека мережі зростає.
At this point, a hacker that has gotten use of a certain system may be lose their additional access for a while.	На цьому етапі хакер, який скористався певною системою може на деякий час втратити додатковий доступ.
But usual the hacker goes on to find new holes.	Але зазвичай хакер йде шукати інші вразливості.
There is only so much an admin can disable on your computer before it becomes no use to anyone.	Тут стільки всього, що може вимкнути адміністратор на вашому комп'ютері, перш ніж він стане нікому непотрібним.
To get access to a network, a hacker can use whatever programs are on a computer.	Щоб отримати доступ до мережі, хакер може використати будь-яку програму, яка є на комп'ютері.
. If you are a student then you will undoubtedly have programs that aid in study, such as Notepad, MS Word, PowerPoint and others.	. Якщо ви студент, то ви безсумнівно маєте програми які допомагають в навчанні, такі як Notepad, MS Word, PowerPoint тощо.
All these programs can be used to the hackers advantage.	Всі ці програми можуть бути використані на користь хакера.
On this page of the book we will discuss how educational computers are hacked to take access of student files and data.	На цій сторінці книги ми обговоримо, як зламуються навчальні комп'ютери, для отримання доступу до студентських файлів та даних.
By knowing these hacks, administrators and teachers will be better able to spot when students are hacking into networks.	Знаючи ці зломи, адміністратори та вчителі зможуть краще визначати, коли студенти зламують мережі.
The term hack has several related meanings in the technology and computer science fields.	Термін "хак" має кілька пов'язаних значень в галузі технологій та комп'ютерних наук.
It may refer to a clever or quick fix to a computer program problem, or to what may be perceived to be a clumsy or inelegant (but usually relatively quick) solution to a problem.	Він може стосуватися розумного чи швидкого рішення проблеми комп'ютерної програми, або того, що може сприйматися як незграбне та некоректне (але зазвичай відносно швидке) вирішення проблеми.
The term is also used to refer to a modification of a program or device to give the user access to features that were otherwise unavailable.	Термін також використовується стосовно модифікації програми або пристрою, для надання користувачеві доступ до можливостей які інакше були б недоступні.
Most networks start off with poor security.	Більшість мережей спочатку мають поганий рівень безпеки.
But over time, with patches, network security does increase.	Але з часом, завдяки виправленням, безпека мережі зростає.
At this point, a hacker that has gotten use of a certain system may be lose their additional access for a while.	На цьому етапі хакер, який скористався певною системою може на деякий час втратити додатковий доступ.
But usual the hacker goes on to find new holes.	Але зазвичай хакер йде шукати інші вразливості.
There is only so much an admin can disable on your computer before it becomes no use to anyone.	Тут стільки всього, що може вимкнути адміністратор на вашому комп'ютері, перш ніж він стане нікому непотрібним.
To get access to a network, a hacker can use whatever programs are on a computer.	Щоб отримати доступ до мережі, хакер може використати будь-яку програму, яка є на комп'ютері.
. If you are a student then you will undoubtedly have programs that aid in study, such as Notepad, MS Word, PowerPoint and others.	. Якщо ви студент, то ви безсумнівно маєте програми які допомагають в навчанні, такі як Notepad, MS Word, PowerPoint тощо.
All these programs can be used to the hackers advantage.	Всі ці програми можуть бути використані на користь хакера.
On this page of the book we will discuss how educational computers are hacked to take access of student files and data.	На цій сторінці книги ми обговоримо, як зламуються навчальні комп'ютери, для отримання доступу до студентських файлів та даних.
By knowing these hacks, administrators and teachers will be better able to spot when students are hacking into networks.	Знаючи ці зломи, адміністратори та вчителі зможуть краще визначати, коли студенти зламують мережі.
The term hack has several related meanings in the technology and computer science fields.	Термін "хак" має кілька пов'язаних значень в галузі технологій та комп'ютерних наук.
It may refer to a clever or quick fix to a computer program problem, or to what may be perceived to be a clumsy or inelegant (but usually relatively quick) solution to a problem.	Він може стосуватися розумного чи швидкого рішення проблеми комп'ютерної програми, або того, що може сприйматися як незграбне та некоректне (але зазвичай відносно швидке) вирішення проблеми.
The term is also used to refer to a modification of a program or device to give the user access to features that were otherwise unavailable.	Термін також використовується стосовно модифікації програми або пристрою, для надання користувачеві доступ до можливостей які інакше були б недоступні.
Most networks start off with poor security.	Більшість мережей спочатку мають поганий рівень безпеки.
But over time, with patches, network security does increase.	Але з часом, завдяки виправленням, безпека мережі зростає.
At this point, a hacker that has gotten use of a certain system may be lose their additional access for a while.	На цьому етапі хакер, який скористався певною системою може на деякий час втратити додатковий доступ.
But usual the hacker goes on to find new holes.	Але зазвичай хакер йде шукати інші вразливості.
There is only so much an admin can disable on your computer before it becomes no use to anyone.	Тут стільки всього, що може вимкнути адміністратор на вашому комп'ютері, перш ніж він стане нікому непотрібним.
To get access to a network, a hacker can use whatever programs are on a computer.	Щоб отримати доступ до мережі, хакер може використати будь-яку програму, яка є на комп'ютері.
. If you are a student then you will undoubtedly have programs that aid in study, such as Notepad, MS Word, PowerPoint and others.	. Якщо ви студент, то ви безсумнівно маєте програми які допомагають в навчанні, такі як Notepad, MS Word, PowerPoint тощо.
All these programs can be used to the hackers advantage.	Всі ці програми можуть бути використані на користь хакера.
On this page of the book we will discuss how educational computers are hacked to take access of student files and data.	На цій сторінці книги ми обговоримо, як зламуються навчальні комп'ютери, для отримання доступу до студентських файлів та даних.
By knowing these hacks, administrators and teachers will be better able to spot when students are hacking into networks.	Знаючи ці зломи, адміністратори та вчителі зможуть краще визначати, коли студенти зламують мережі.
The term hack has several related meanings in the technology and computer science fields.	Термін "хак" має кілька пов'язаних значень в галузі технологій та комп'ютерних наук.
It may refer to a clever or quick fix to a computer program problem, or to what may be perceived to be a clumsy or inelegant (but usually relatively quick) solution to a problem.	Він може стосуватися розумного чи швидкого рішення проблеми комп'ютерної програми, або того, що може сприйматися як незграбне та некоректне (але зазвичай відносно швидке) вирішення проблеми.
The term is also used to refer to a modification of a program or device to give the user access to features that were otherwise unavailable.	Термін також використовується стосовно модифікації програми або пристрою, для надання користувачеві доступ до можливостей які інакше були б недоступні.
Most networks start off with poor security.	Більшість мережей спочатку мають поганий рівень безпеки.
But over time, with patches, network security does increase.	Але з часом, завдяки виправленням, безпека мережі зростає.
At this point, a hacker that has gotten use of a certain system may be lose their additional access for a while.	На цьому етапі хакер, який скористався певною системою може на деякий час втратити додатковий доступ.
But usual the hacker goes on to find new holes.	Але зазвичай хакер йде шукати інші вразливості.
There is only so much an admin can disable on your computer before it becomes no use to anyone.	Тут стільки всього, що може вимкнути адміністратор на вашому комп'ютері, перш ніж він стане нікому непотрібним.
To get access to a network, a hacker can use whatever programs are on a computer.	Щоб отримати доступ до мережі, хакер може використати будь-яку програму, яка є на комп'ютері.
. If you are a student then you will undoubtedly have programs that aid in study, such as Notepad, MS Word, PowerPoint and others.	. Якщо ви студент, то ви безсумнівно маєте програми які допомагають в навчанні, такі як Notepad, MS Word, PowerPoint тощо.
All these programs can be used to the hackers advantage.	Всі ці програми можуть бути використані на користь хакера.
On this page of the book we will discuss how educational computers are hacked to take access of student files and data.	На цій сторінці книги ми обговоримо, як зламуються навчальні комп'ютери, для отримання доступу до студентських файлів та даних.
By knowing these hacks, administrators and teachers will be better able to spot when students are hacking into networks.	Знаючи ці зломи, адміністратори та вчителі зможуть краще визначати, коли студенти зламують мережі.

Moje doświadczenie

Doświadczenie

0 lat(a).

Wykształcenie

2022 HSD w National Aviation University

Ukraine

dostępny/a Dzisiaj

October 2024

Sun.	Mon.	Tues.	Wed.	Thurs.	Fri.	Sat.
29	30	1	2	3	4	5
6	7	8	9	10	11	12
13	14	15	16	17	18	19
20	21	22	23	24	25	26
27	28	29	30	31	1	2

Sun.	Mon.	Tues.	Wed.	Thurs.	Fri.	Sat.
1	2	3	4	5	6	7
8	9	10	11	12	13	14
15	16	17	18	19	20	21
22	23	24	25	26	27	28
29	30	1	2	3	4	5

Sun.	Mon.	Tues.	Wed.	Thurs.	Fri.	Sat.
27	28	29	30	31	1	2
3	4	5	6	7	8	9
10	11	12	13	14	15	16
17	18	19	20	21	22	23
24	25	26	27	28	29	30

Podobni tłumacze

Iryna Lebedyeva

Certified Electrical Engineer

Zobacz profil

Andriy Yasharov

Perfect Translation Services

Zobacz profil

Alexey Tsapov

Connecting businesses in-between countries

Zobacz profil

Cześć, nazywam się
Shamardak Dmytro

Emerging Translator

O mnie

Główne dziedziny specjalizacji

Moje dokumenty

Moje doświadczenie

Doświadczenie

Wykształcenie

Ukraine

dostępny/a Dzisiaj

October 2024

dostępny/a Dzisiaj

September 2024

dostępny/a Dzisiaj

November 2024

Podobni tłumacze

Iryna Lebedyeva

Andriy Yasharov

Alexey Tsapov

Sun.	Mon.	Tues.	Wed.	Thurs.	Fri.	Sat.
27	28	29	30	31	1	2
3	4	5	6	7	8	9
10	11	12	13	14	15	16
17	18	19	20	21	22	23
24	25	26	27	28	29	30

Sun.	Mon.	Tues.	Wed.	Thurs.	Fri.	Sat.
27	28	29	30	31	1	2
3	4	5	6	7	8	9
10	11	12	13	14	15	16
17	18	19	20	21	22	23
24	25	26	27	28	29	30

Cześć, nazywam się Shamardak Dmytro

Emerging Translator

O mnie

Główne dziedziny specjalizacji

Moje dokumenty

Moje doświadczenie

Doświadczenie

Wykształcenie

Ukraine

dostępny/a Dzisiaj

October 2024

dostępny/a Dzisiaj

September 2024

dostępny/a Dzisiaj

November 2024

Podobni tłumacze

Iryna Lebedyeva

Andriy Yasharov

Alexey Tsapov

Cześć, nazywam się
Shamardak Dmytro

Sun.	Mon.	Tues.	Wed.	Thurs.	Fri.	Sat.
27	28	29	30	31	1	2
3	4	5	6	7	8	9
10	11	12	13	14	15	16
17	18	19	20	21	22	23
24	25	26	27	28	29	30